Основні функції моралі, поняття і структура

Які функції моралі можна назвати? Яка структура їй притаманна? Для початку необхідно розібратися, що являє собою мораль. Дане поняття має латинські корені. Воно утворене від слова «mos», що в перекладі означає «вдача». Має місце й інше значення – закон, припис, правило.

Основні нюанси

У сучасній літературі мораль розглядається з позиції моральності, особливої форми свідомості, властивого суспільству. Серед основних методик контролю над діями людини слід виділити як раз норми. Формування та вдосконалення моралі відбувається на базі потреб суспільства в регулюванні поведінки в різних сферах життєдіяльності. Вдача можна вважати найбільш доступним способом, за допомогою якого люди осмислюють складні процеси соціального буття.

До корінних проблем моралі слід віднести контроль над відносинами та інтересами не тільки окремої особистості, але й усього суспільства в цілому. Що означає цей термін? Під мораллю слід розуміти певний комплекс норм, правил і оцінок, за допомогою яких відбувається регулювання спілкування і поведінки людей. Це все необхідно для того, щоб можна було досягти єдності інтересів людини і суспільства.

Тепер варто більш докладно поговорити про те, що включають в себе функції і структура моралі. Це досить важливий момент, і підійти до нього необхідно грунтовно. Структура моралі може бути розділена на кілька частин.

Емоційно-почуттєві прояви

Моральна свідомість – форма, властива суспільному осмислення. Вона є певним відображенням суспільного буття. У свідомість подібного роду входять цінності, норми та ідеали. В даній ситуації мораль виступає з позиції прагнення до досконалості. Дана структура – це своєрідна духовна сторона моралі. Вона включає в себе норми з принципами поведінки, деякі установки, емоційні прояви, переконання, волю і інші ідеальні аспекти. Це відображення життєво-практичного, а також історичного досвіду людей, яка знайшла своє вираження в формі певних уявлень індивідуального та колективного характеру. Суспільні функції моралі в даному випадку виступають з позиції деякого механізму, який забезпечує соціальне наступництво, контроль над життєдіяльністю і її організацію. Цей інструмент забезпечує оцінювання результатів поведінки людини.

Рівні свідомості

Моральна свідомість діє на декількох рівнях контролю над відносинами між людьми. Мова йде про емоційно-чуттєвого і раціонально-теоретичної ступені. На емоційному рівні здійснюється психічна реакція людини на певні події, явища. Це виявляється з допомогою емоцій, почуттів, настрою. За рахунок емоційно-почуттєвої свідомості визначається ставлення людини:

  1. До інших особистостей.
  2. До себе.
  3. До суспільству.

Раціональний рівень увазі під собою здатності людей до деякого аналізу і самоаналізу. Ця щабель виступає з позиції результату цілеспрямованого створення морального осмислення в ході навчання і виховання. Людина усвідомлює себе як особистість. Він знаходить своє місце в суспільстві. Самосвідомість є досить важливим елементом, яким володіють функції і структура моралі. Воно ґрунтується на моральному початку.

Дії, які вживає людина

Моральне поведінка ґрунтується на моральності свідомості людини. За рахунок нього здійснюються певні відносини, які виступають з позиції результату становлення особистості. У тому разі, якщо свідомість буде суб’єктивною формою даних відносин, поведінка бере на себе роль форми їх об’єктивації, матеріалізації. З такої сторони поведінку людей слід вважати деяким показником моральної культури. У моральну практику входять реальні звичаї, стосунки і вчинки. Дії сприяють відображенню моральної сторони поведінки людини. Для моральної свідомості характерна наявність як позитивної, так і негативної спрямованості. Воно передбачає відповідну відповідальність. Під час критики, в момент оцінювання себе людина порівнює певні свої вчинки з деяким еталоном. Частка відповідності або невідповідності даного ідеалу надає можливість для критики і оцінки дій інших людей.

Крім вчинків, функції моралі з її структурою будуються на мотивації і оцінках. Мотивація виступає з позиції імпульсу, спонукача до певних дій. Вона передує конкретним звершень. Це досить сильний і важливий регулятор поведінки, адже невмотивованих вчинків просто не існує в природі. Але мотиви і дії не завжди відповідають один одному.

Оцінювання моральної регуляції виражається з позиції засудження чи схвалення вчинків людей, їх поведінки і життя. В якості основи в даній ситуації лежать вимоги моралі, її принципи, ідеали і норми. Можна оцінювати майбутні дії. В такому випадку оцінка виступає з позиції здатності до передбачення наслідків від деяких дій. До всього іншого, вона може виступати і як мотив для скоєння певних вчинків.

Відносини, які виникають між людьми

Моральні відносини між людьми з’являються в процесі певної діяльності. Вони володіють моральним характером, розрізняються за сутністю, формою і методами соціального зв’язку між людьми. Зміст можна визначити, керуючись відносинами до певним людям і моральними обов’язками, якими наділяється людина. У відносинах подібного характеру люди виступають з позиції не тільки суб’єкта, але й об’єкта моральної діяльності. Це пов’язано з тим, що людина несе певні обов’язки. У такій ситуації він виступає з позиції суб’єкта відносно суспільства. Але одночасно з цим він є об’єктом моральних зобов’язань для інших, так як їм необхідно убезпечити його інтереси, піклуватися про нього.

Функції моралі здатні допомогти розкрити специфічну сутність цього поняття. Слід більш детально їх описати.

Основні компоненти регулювання

Регулятивна функція проявляє себе стихійним чином. Її суперечливість слід пов’язувати з тим, що відсутній спеціальний інститут, який міг би займатися такою важливою справою. У чому полягає специфіка моральної регуляції? Вона реалізується за рахунок коштів духовного впливу. Для неї не властивий жорсткий характер. До всього іншого, вона передбачає вільний вибір певних моральних орієнтацій.

Зовнішній і внутрішній компоненти механізму, що включає в себе регулятивна функція моралі, співвідносяться з позиції засобів і цілей. Іншими словами, повноцінної формою морального контролю є саморегуляція. Розповідаючи про регулятивної функції, слід виділити декілька притаманних їй підфункцій: це орієнтує, мотивуюча, коригуюча. Перша сприяє націлюванню людини на конкретні ідеали, на певний спосіб життєдіяльності. Мотивуюча підфункція передбачає, що вимоги морального характеру є своєрідним мотивом для вчинків. Остання підфункція передбачає можливість зміни своєї поведінки під впливом зі сторони самооцінки. Свою роль в такій ситуації може зіграти і громадську думку.

На чому будується оцінка?

Які основні функції моралі можна виділити? Кілька слів слід сказати про оціночно-імперативну. Це досить специфічна функція, яка відрізняє моральну регуляцію від всіх інших, внеморальных. Оцінювання в даній ситуації підлягають не тільки вчинки людей, але і вся дійсність в цілому, як природна, так і соціальна. Вона виступає з позиції вимоги до певного вчинку, наділяється моральним боргом до звершення добра по відношенню до певного об’єкту.

В даній ситуації мораль може підтримуватися за рахунок особливих психологічних механізмів совістю і обов’язком. З цього боку моральною особистістю може вважатися людина совісті і боргу. Совість вимагає від людей йти у напрямку до добра. Відповідно, злу при цьому необхідно чинити опір. Борг передбачає, що людина повинна залишатися чесним, виконуючи свої обов’язки. З позиції особливого світогляду в даній ситуації слід визнати людину як вищу цінність. Необхідно визначити ставлення кожної окремої особистості до всього суспільства в цілому.

Прагнення до освоєння всього нового

Які ще є функції моралі? Слід виділити пізнавальну. Вона, певною мірою, проведена від попередньої. Виступає з позиції своєрідного пошуку найбільш гуманного і перспективного напрямку для свого вдосконалення. В якості кінцевого результату даного пошуку виступає моральна оцінка певних соціальних утворень. Оцінювання в такій ситуації сприяє теоретичному аналізу. Моральне схвалення або обурення якимось стилем поведінки досить часто виступає з позиції вірного показника того, що форма життя вже застаріла. Нею було втрачено історичне виправдання. Але схвалення спільно з обуренням може говорити і про те, що виник новий, досить перспективний уклад життя. Стан моралі в певну епоху – це самодіагностика суспільства, його самопізнання, яке знайшло вираження в мові моральних оцінок і ідеалів.

За рахунок моральної свідомості можна розгледіти світ через досить специфічну призму, зафіксувавши таке бачення в поняттях добра або зла, відповідальності або боргу. Це не можна назвати науковим дослідженням світу, це своєрідне осягнення сенсу явищ. Для людей подібні знання досить важливі. Кожен повинен пізнати світ самостійно, за рахунок своїх зусиль.

Отже, основні функції моралі допомагають осягати людські долі. І це відбувається не з позиції закону, а з боку регулятивної ідеї. Орієнтуючись на неї, можна сформувати своє життя. Це головне завдання, знання того, що судити про життя можна буде лише тоді, коли людина отримає повну і точну інформацію про неї.

Формування особистості

Виховна функція моралі визначається за рахунок її участі у творенні людини як особистості, її самосвідомості. Пануючі на сучасному етапі норми з принципами в ході навчання і освіти вносяться в свідомість людей, прищеплюються їм. За допомогою моралі відбувається формування потреби, яка передбачає, що до інших необхідно ставитися так само, як і до себе. Себе необхідно піднімати за допомогою піднесення інших. Відповідно, потрібно усвідомлювати, які наслідки тягнуть за собою певні дії.

Здійснюється ця функція в ході освоєння особистістю певного досвіду попередніх поколінь. Реалізації сприяє і створення позитивних моральних відчуттів, звичок і переконань. Вплив виховного характеру на людину може бути здійснене за допомогою різних методик, починаючи з переконання і примусу, і закінчуючи самодисципліною і самовихованням.

Схожі за своєю суттю функції

Такі функції моралі в суспільстві, як виховна та пізнавальна, досить тісно один з одним пов’язані. Моральне пізнання є базою для морального виховання людини. Надаючи людям адекватні знання, мораль допомагає озброїтися секретами поведінки і спілкування. Пізнавальна функція може розглядатися і з позиції ціннісно-орієнтує. Це пов’язано з тим, що моральні знання у порівнянні з природознавчими не є байдужими. Вони наповнюються певним оціночним значенням, націлюючи людину на певні цінності, важливі для життєдіяльності.

На чому ґрунтується спілкування?

Комунікативна функція передбачає, що мораль є важливою умовою, формотворчим компонентом і підсумком спілкування людей. З самого першого моменту спілкування відбувається формування негласної домовленості. Суть її полягає в тому, що розмова треба вести на конкретних умовах. До них як раз і відносяться моральні норми. І вони згодом трансформуються в дієві аспекти спілкування. Подібного роду соціальні функції моралі сприяють виникненню дружелюбності або ворожості. Відповідно, формуються форми розмови, починаючи з діалогічного взаєморозуміння і закінчуючи антагоністичними конфліктами.

Спрямованість на певні цінності

Ціннісно-орієнтуюча функція сприяє тому, що людина серед оточуючих його цінностей культури робить вибір на користь оптимальних. Відбувається формування систем переваг одних матеріальних речей іншим. Крім того, відбувається визначення оптимальних моральних оцінок і ліній поведінки.

Без належної мотивації обійтися не вийде

Мотивація надає можливість для оцінювання. Вона, так само як і всі інші, — головна функція моралі. Мотивація допомагає виправдувати деякою мірою свою поведінку. Цьому сприяє моральна мотивація. Слід зазначити, що чисті і благородні мотиви є досить важливим компонентом моральної поведінки людини.

Висновок

У даній статті була зроблена спроба розглянути, на чому ґрунтується мораль: поняття, функції, структура. Слід зазначити, що під даним терміном розуміється специфічний метод духовно-практичного пізнання устрою світу. За рахунок подібного роду освоєння можна сформувати ціннісно-імперативне ставлення до життя. Мораль здатна реагувати, орієнтувати і виховувати людей.

Для того щоб домогтися успішного функціонування і вдосконалення, необхідно вільний прояв абсолютно всіх функцій, їх єдність. Сутність і функції моралі повинні забезпечувати баланс між особистим і суспільним благом, контролюючи поведінку людей.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/55981-osnovni-fynkciyi-morali-poniattia-i-stryktyra/