Хто такий Люцифер по Біблії?

Міркуванням про те, хто такий Люцифер, ні кінця, адже його образ дуже неоднозначний. Він у всі часи приваблював не тільки богословів, але і представників мистецтва, намагалися осмислити – так хто ж цей занепалий ангел? І справді Боже творіння або самостійно існуюче нескінченне Зло? Давайте спробуємо зрозуміти це.

Хто такий Люцифер

У християнстві про Сатану, Люцифера існує легенда як про ангела, створеному Господом в чині херувима. Він, за переказами, був досконалий у своїй красі і мудрості, але, проживаючи в Едемі, загордився і вирішив стати рівним Богу (Єз.28:17; Іс.14:13-14). За це був скинений з небес і ставши князем тьми, а також человекоубийцей і батьком брехні.

Ангельське ім’я Сатани взято з пророцтва Ісаї (див. Іс. 14:12), а воно перекладається як «світлоносний», що на латині звучить як Люцифер.

Цікава подвійність його сутності: він, з одного боку, на Землі наполеглива і винахідливий спокусник, який кидає людей у гріх, а з іншого – владика пекла, карає тих, хто все-таки піддався його спокусі. Що ж це? Для чого подібне відбувається в світі?

Для чого Сатана діє на Землі

Сатана, Люцифер з багатьох вірувань – основний антагоніст Бога, який є уособленням усього зла. До речі, існує думка, що ім’я Сатана бере початок від єврейського слова «сатан» (satan), яке означає суперечність, перешкоджання та підбурювання.

І по багатьом філософським поглядам господь дозволяє Люциферу діяти на Землі для того, щоб у кожної людини був вибір між добром і злом, адже саме це дасть можливість тим, хто вистояв, зміцнитися у вірі і отримати безсмертя душі. Якщо міркувати так, то поява Люцифера було неминучим і навіть цілеспрямованим.

Як ім’я Люцифер стало найменуванням Сатани

Вперше згадка Люцифера з’єднання являється в Книзі Ісаї (Іс.14: 12-17), яка була написана на давньоарамійській мовою. В ній Вавілонське царство порівняно з занепалим ангелом, чия історія наводитися там же. В оригіналі при цьому було вжито слово «хейлель» («зоряниця», або «ранкова зірка»). Але зверніть увагу, що тут ранкова зірка – це символ яскравості і блиску, який не має негативного змісту.

Іудеї і християни не користувалися словом «хейлель» як ім’я ям Сатани. В Новому Завіті «ранкової зіркою» був назв і сам Ісус.

А Ієронім, при перекладі зазначеного місця з книги Ісаї, застосував слово Lucifer, що означає «той, що несе світло» і використовується для позначення ранкової зірки. До цього додалося й загальне уявлення про те, що Сатана, подібно до царя Вавилона, скинутий з висот слави, і з часом занепалого ангела стали назвали Люцифером. До того ж дані подання підкріплювалося і висловом апостола Павла про диявола, часом прийшов до нас як «промінь світла» (2 Кор.11:4).

Так що уявна для віруючих немислимою «світлоносність» Люцифера має під собою обґрунтування – він може спокусити нас, приходячи з надією і радістю, альо смороду будуть брехливими, як і все, що він пропонує нам.

Хто такий Люцифер з Біблії

До речі, спочатку образ Сатани не мав конкретних рис і був швидше абстрактним втіленням зла. У Священному Писанні це був супротивник Бога, який міг володіти як людськими, так і ангельськими рисами. Він відчував чесність людей, і тільки під влади Всевишнього було не дозволити йому творити зло.

А в Новому Завіті він знайшов свій вигляд. Його стали зображувати у вигляді дракона чи змія. До речі, остаточно зрозуміти його образ можна по одному нюансу – у всіх Писаннях він визнаний як частина цілого. Тобто диявол, будучи частиною загального задумом, не має можливості знищити Бога і змушений підкорятися йому.

Так, наприклад, в книзі Іова Сатана не вірить в праведність цієї людини і пропонує Богу перевірити його. Тут дуже помітно, хто такий Люцифер по Біблії – він підпорядкований Богові і входити в число його слуг, що не дає йому можливості діяти самостійно. Так, нехай він може насилати біди на Землю, керувати народами, альо тім не менше, ніколи йому не виступити рівносильним суперником Богу!

Ні іудаїзм, ні християнство не сприймає рівного протиставлення добра і зла, оскільки це руйнувало б їх основний принцип единобожья. Дуалізм, до речі, простежується лише в деяких релігійних навчаннях – у перській зороастризмі, у гностицизмі і маніхействі.

Образ сатани у різних релігіях

У стародавніх релігіях не існувало єдиного образу диявола. У етрусків, наприклад – це демон потойбічного світу Тухулк, який по своїй суті був лише духом помсти, наказывающим за гріхи.

У християнстві сатана, Люцифер – спокусник, що панує над грішними ангелами і виконавець покарання над заблудлими душами, але він обов’язково буде переможений, як тільки прийде царство Боже.

В ісламі також є схожі з християнством концепції щодо Сатани. Його можна віднайти в Корані у вигляді аль-Шайтана або Ібліса (демона-спокусника). У цій релігії, як і в християнстві, він пов’язаність язаний з усім ницим, що може бути в людині, і володіє даром виводити людей з істинного шляху, майстерно маскуючись і штовхаючи їх до зла. Він намагається розбещувати людини, роблячи йому брехливі пропозиції або спокушаючи його.

Але і в ісламі Сатана не зображень як рівний супротивник Бога, бо Господь є творцем всього на Землі, а Ібліс – це лише одне з божих створінь.

Віра в обмеженість перебування Сатани на Землі

Поряд з міркуваннями про те, що перебування диявола – це теж свого роду промисел Божий, так як воно дозволяє людині вчитися, розвиватися і удосконалюватися. Постійно стоячи перед вибором між добром і злом, люди все ж не залишають надій на обмеженість перебування Сатани в цьому світі.

І це зрозуміло – розуміючи, хто такий Люцифер, прості смертні хочуть бути впевненими, що їх рішення продиктовані лише Богом. А таке можливо тільки у світі, позбавленому Супротивника. Так чи станеться таке коли-небудь?

Люцифер і Михайло

У християнстві йдеться про останній битві диявола з архангелом Михаїлом (в Апокаліпсисі, Про. 12:7- 9; 20:2,3, 7- 9). Його ім’я, до речі, дослівно з івриту перекладається «хто як Бог», а це значить, що Михайло – вищий ангел, який проголошує правдиву волю Господа.

Апостол Іван говорити про падіння Сатани, переможеного архангелом Михаїлом в тій момент, коли нечистий спробує поглинути посланого на Землю немовляти, який повинен стати пастирем усіх народів (Об’єднання явл. 12:4-9). За ним гнутися і темні ангели, названі в Біблії «нечистими духами». Після другої битви Люцифер буде навіки ввійшов в «озеро огняне».

Альо крім самого Люцифера на наш світ буде зазіхати і його послідовник – Антихрист.

Хто такий Антихрист?

Антихрист в релігійних навчаннях є головним супротивником Христа та ворогом роду людського. Він входити в так звану «диявольську трійцю» (Сатана, Антихрист, Лжепророк).

Антихрист – це не диявол, а людина, що отримав його силу. І, за деякими версіями, – син Люцифера. Легенда свідчить, що він буде іудеєм, які народилися від кровозмісного зв’язку від племені данового, або ж від злягання блудниці з дияволом. Він спочатку завоює світ уявними чудесами і удаваними чеснотами, а потім, захопивши світове панування, перетворить собі на об’єкт поклоніння.

Триватиме його влада 3,5 року, після чого він буде убитий, як передрікає, «духом вуст Христових», так що ніяке заступництво Сатани йому не допоможе.

Образ Люцифера в літературних творах

Образи Сатани в середні століття в творах художників і письменників брав завжди одну форму – напівлюдина-напівзвір, безжалісний і творити зло. Але вже до 18 ст., а особливо 19-20 ст., він стає складним і неоднозначним. Втім, і в релігійній культурі, незважаючи на всю гадану простоту сприйняття Сатани як носія зла, за ним весь час стоїть образ Бога, навіщо-то допустивши його на Землю. Так хто такий Люцифер?

У мистецтві диявол найчастіше втілює бунтарський дух, який заснований на неприйнятті існуючої життя, на запереченні всього хорошого і доброго в ній. Він бажає зла, альо при цьому, зверніть увагу, сприяє створенню добра. Особливо білі уявлень цей дух протиборства з існуючим порядком в образі занепалого ангела з співаємо Дж. Мільтона «Втрачений рай» і М. Лермонтова «Демон».

Диявол, Люциферце і Мефістофель у Гете, і у Булгакова Воланд, які, на думку своїх творців, перебувають у нашому світі з однією місією – врівноважити протистояння між добром і злом і в підсумку віддати кожному «по вірі його». Так вони роблять все таємне і ганебне в людській душі явним. Адже, не бачачи тіні, важко зрозуміти, що світло – це світло!

Складова людської культури

Демон, Люцифер, Вельзевул, Мефістофель – людина може навести безліч імен, що позначають сутність, яка з найдавніших часів являє собою персоніфіковане зло. Цей образ став не тільки релігійним, але і мирським. Причому він настільки увійшов в масову культуру, що пізнати людську природу, не зрозумівши уявлень про втілення зла, навряд чи можливо.

Адже зображення Сатани як звіра з плином століть зазнало такі сильні зміни, що коли Диявол – це заможний буржуа, якому зовсім неважко загубитися серед людей.

Таке ототожнення сатани і людини говорити, що, на жаль, зло в наш час набуло рис повсякденності, і ніщо не заважає кожному з нас підштовхувати людство до загибелі.

Як християни повинні ставитися до сатанинським вчень

Надмірне захоплення чином призвело до виникнення сатанинських організацій, які намагаються слідувати вченню Антона Ла Вея, який намагався у свій годину трактувати образ Сатани як двигуна прогресу і натхненника всіх досягнення людини.

Для зміцнення своєї церкви Ла Вей створив барвисті обряди і вміло грав на потязі людей до таємничості і величності. Альо, тім не менш, цей культ надзвичайно бідний і тримається не на чіткій концепції і цільності свого вчення, а лише на яскравості ритуалів, що наслідують «чорним» обрядом з минулого.

Слід пам » ятати, що сатаністи не спираються на реальний образ Люцифера, а розраховують лише на шок з боку християн, тому доброзичливе ставлення останніх обов’язково зіб’є з пантелику прихильників «темних сил». Крім того, сатаністами найчастіше стають люди, які мають і психологічні і психічні проблеми, і допомога у вирішенні їх, звичайно ж, допоможе заблудшим душами змінити свій погляд на світ.

Сподіваємося, читачі зможуть зробити для себе більш чіткий висновок щодо того, хто такий Люцифер. Фото цього образу вміщені в статті. У них теж неабиякою мірою видно мінливі уявлення про диявольській суті і нескінченний інтерес, який він викликає у віруючих, так і у проголосили себе атеїстами.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/52906-hto-takii-lucifer-po-bibliyi/