На сьогоднішній день виділяють 3 основні групи здоров’я дорослого населення. Кожна з них відрізняється не тільки станом пацієнта, але також і періодичністю його диспансерного спостереження.
Групи здоров’я дорослих: класифікація
Необхідність у створенні повноцінного розподілу пацієнтів на різні категорії виникла практично відразу після появи диспансеризації. Справа в тому, що вона передбачає різну кількість досліджень в залежності від того, які саме захворювання є у людини.
В даний час існують 3 основні групи здоров’я дорослого населення. Кожна з них характеризується певними критеріями, що вказують на наявність або відсутність певних захворювань.
Перша група здоров’я
Сюди відносяться повністю здорові люди, які не страждають будь-якими хронічними неінфекційними захворюваннями, а також не мають великої кількості факторів ризику їх розвитку.
У цієї групи здоров’я населення найбільш сприятливий прогноз для подальшого життя. Справа в тому, що саме хронічні неінфекційні захворювання найчастіше і стають причиною розвитку важких станів.
В результаті значного розширення діагностичних можливостей на сьогоднішній день представників першої групи здоров’я дорослого населення не так вже й багато. Це обумовлено тим, що з віком у людини накопичується досить велика кількість факторів ризику виникнення тих чи інших хронічних захворювань.
Друга група здоров’я
Що характерно для другої групи здоров’я дорослої людини? До неї, так само як і до першої, відносять людей, у яких немає ніяких хронічних неінфекційних захворювань. При цьому вони мають досить високий ризик їх придбання вже найближчим часом. Крім цього, володіють відразу декількома факторами розвитку серцево-судинних недуг.
У процесі накопичення факторів ризику поступово можуть відбуватися незначні морфологічні зміни. Зрештою вони призводять до придбання того чи іншого хронічного захворювання, яке вже не може бути повністю вилікувано навіть самими сучасними лікарськими засобами. У результаті пацієнт переходить з другої групи здоров’я дорослої людини в третю. Дана категорія є самою великою.
Третя група здоров’я
Сюди відносяться люди з високим ризиком розвитку захворювань серцево-судинної системи, а також наявністю хронічної патології неінфекційного характеру. Ця категорія населення є найбільш обширною у віці після 40 років. Справа в тому, що з віком рано чи пізно у будь-якої людини запускаються процеси старіння. Це призводить до морфологічних змін. В результаті вже зовсім скоро починають страждати і різні органи. Все це призводить до поступової декомпенсації діяльності різних систем організму. В даний час дана група здоров’я є досить поширеною. На диспансерне спостереження пацієнтів, що входять до неї, доводиться витрачати найбільшу кількість грошових коштів.
Групи здоров’я у дорослих: диспансеризація
Наявність або відсутність хронічних захворювань визначає те, наскільки часто пацієнт повинен відвідувати певних фахівців. Багато в чому саме тому і було введено поділ на групи здоров’я дорослих. Класифікація допомагає лікарям правильно вести диспансерний облік. Для кожної категорії громадян передбачено різний рівень та періодичність медичних оглядів.
Про першій і другій групах
Пацієнти з першої групи здоров’я дорослої людини можуть відвідувати лікарів всього 1 раз в рік і здавати тільки стандартні аналізи. У тому випадку якщо в результаті такої комісії у них не виявляється ніяких хронічних неінфекційних захворювань або ж додаткових факторів до їх утворення, вони залишаються в цій же категорії.
Що стосується другої групи здоров’я дорослого населення, то ті, хто ставиться до неї, можуть проходити огляд також лише 1 раз в рік, однак при цьому їм потрібно більш серйозне обстеження. Його обсяг буде залежати від того, які саме фактори ризику вже є у пацієнта. Справа в тому, що первинне виявлення хронічних неінфекційних захворювань притаманне саме для цієї групи здоров’я у дорослих. Характеристика цієї категорії пацієнтів не передбачає наявності хвороб, так що після виявлення недуги людина автоматично переходить у наступну групу здоров’я.
Наявність хронічного захворювання є достатньою підставою для того, щоб відвідувати лікаря не 1, а хоча б 2 рази в рік. При цьому необхідно складати відповідні аналізи. Завдяки їм доктор побачить, наскільки активно протікає хронічний патологічний процес, а також чи впливає він на даний час на функціонування того чи іншого органу. В кінцевому підсумку лікар зрозуміє, необхідно проводити якісь серйозні лікувальні заходи або ж, цілком достатньо звичайної профілактики.
Про третій групі
Пацієнти третьої групи здоров’я дорослого населення можуть оглядатися і частіше, ніж 2 рази на рік. Періодичність спостережень залежить від ступеня вираженості хронічного патологічного процесу. При цьому для пацієнтів з певними захворюваннями відповідно диспансерному спостереженню рекомендується проходити курс стаціонарного лікування 1-2 рази на рік.
Про дітей
Групи здоров’я дорослих і дітей значною мірою різняться. Справа в тому, що малюків прийнято поділяти не на 3, а на 5 категорій. Це обумовлено великою увагою саме до дитячому населенню. Так що групи здоров’я дорослих та їх характеристика застосовуються до неповнолітніх пацієнтам.
Перша група характеризується відсутністю яких би то не було захворювань або відхилень у дитини. Такий малюк може іноді хворіти гострою формою якої-небудь патології, однак на момент огляду у нього вона відсутня. Крім цього, у такої дитини повинен спостерігатися досить високий рівень опірності організму.
Друга група дитячого здоров’я включає дітей, не имебщими яких би то не було хронічних захворювань, але при цьому мають незначні відхилення. Прикладом можуть бути ускладнення під час пологів у матері. При цьому на функціональні здібності дитини дані відхилення абсолютно ніяк не впливають.
У дітей третьої групи здоров’я є те або інше хронічне захворювання. При цьому для даної категорії маленьких пацієнтів характерна його повна компенсація. Тобто, незважаючи на наявність недуги, дитина не відчуває особливих проблем із звичайними навантаженнями.
Якщо говорити про четвертої групи здоров’я дітей, то в неї входять ті малюки, які мають досить серйозними хронічними недугами, які перебувають у стадії субкомпенсації. Тобто у дитини є можливості для того, щоб підтримувати повноцінну функціональну активність, однак при цьому його органи і системи змушені працювати, постійно напружуючись, що в кінцевому рахунку призводить до морфологічних змін і подальшого погіршення діяльності. В результаті такої дитини доводиться переводити в наступну групу здоров’я.
До п’ятої групи у дітей прийнято відносити тих малюків, які є власниками серйозної хронічної патології. Причому для перекладу в дану категорію повинна спостерігатися ще і декомпенсація діяльності того чи іншого органу. Такий дитина однозначно потребує серйозної медичної допомоги.
Найбільшу увагу в плані диспансеризації лікарям доводиться приділяти, природно, дітям з 3-ї, 4-ї і 5-ї груп.
