ІХС — що це таке? Симптоми, діагностика та методи лікування ІХС

Відчувши біль у серці або регулярне нездужання, пов’язане з неприємними відчуттями в грудній клітці, ми прямуємо до лікаря-кардіолога і, пройшовши ряд обстежень, бачимо в рядку з написом «діагноз» три загадкові літери — ІХС. Що це таке? Давайте розбиратися.

Діагноз: ІХС

Ішемічна хвороба серця – це ураження стінок міокарда, викликане порушенням функції кровообігу, яке може проявлятися як у хронічній, так і в гострій формі.

Історія хвороби ІХС полягає у виникненні дисбалансу між необхідним рівнем постачання кров’ю серцевого м’яза і фактично перебувають коронарним кровопостачанням. Виникати такий стан може у разі, якщо різко збільшилася потреба у кровопостачанні, а його не сталося, або при звичайних умовах знижується рівень сили кровотоку. Тоді виникають різні зміни в міокарді за рахунок кисневого голодування тканин, які характеризуються наявністю: дистрофії, склерозу або некрозу. Такі стани можуть розглядатися як самостійне захворювання або складова більш важких форм: інфаркт міокарда, стенокардія, серцева недостатність, зупинка серця або постінфарктний кардіосклероз.

Таким чином, відповідаючи на питання «ІХС: що це таке», можна сказати, що це дефіцит кровопостачання тканин міокарда, що веде до його фізіологічним змінам, тобто розвитку ішемії.

Причини і фактори ризику

У більшості випадків причинами розвитку ішемії є атеросклероз артерій різних ступенів складності, від наявності бляшок до повної закупорки просвітів. У такому разі захворювання розвивається з назвою «стенокардія напруги».

Також на фоні атеросклеротичних змін можуть виникати спазми коронарних артерій, внаслідок яких наступають найбільш часто зустрічаються форми ІХС – це стенокардія, аритмія, гіпертонія.

До факторів, що сприяють розвитку цього захворювання, відносяться:

  • Артеріальна гіпертонія, яка збільшує шанси виникнення ішемії в 5 разів.
  • Гіперліпідемія викликає розвиток атеросклерозу і, як наслідок, ішемії.
  • Куріння. Нікотин викликає стабільне скорочення м’язових тканин судин, погіршуючи кровообіг у всьому організмі.
  • Порушення толерантності до вуглеводів в результаті захворювання на цукровий діабет.
  • Ожиріння і гіподинамія стають передумовами розвитку ішемії.
  • Спадковість і літній вік.

Класифікація

«ІХС: що це таке?» — виникає запитання у людини і його родичів, якщо лікарем винесено такий діагноз. Щоб зрозуміти, які ризики виникають у хворого, необхідно звернутися до рекомендації ВООЗ щодо виділення та систематизації форм захворювання:

  • Коронарна смерть або зупинка серця розвивається, як правило, раптово і є непередбаченим станом. У разі, якщо такий пацієнт знаходиться у видаленні від інших людей і не здатний викликати допомогу, може настати раптова смерть після серцевого нападу.
  • Стенокардія, яка буває стабільною, післяінфарктної, спонтанною.
  • Безбольова форма ішемії.
  • Інфаркт міокарда.
  • Постінфарктний кардіосклероз.
  • Аритмія.
  • Серцева недостатність.

ІХС: симптоми

Залежно від того, в якій формі відбувається розвиток ішемії, клінічні прояви можуть бути різними. Однак, як правило, захворювання носить не постійний, а періодичний характер, коли можуть чергуватися стану загострення і повної відсутності симптоматики. Найчастіше пацієнти, у яких виявляється ІХС, не підозрюють про наявність якого-небудь серцевого недуги, так як не відчувають постійних нездужань або яких-небудь регулярні болі в області серця. Тому захворювання може розвиватися протягом кількох років і посилюватися іншими станами більш важкої форми.

При ІХС симптоми можуть проявлятися наступним чином:

  • Болі в області серцевої м’язи, особливо під час фізичних навантажень і стресових станів.
  • Болі, що виникають по лівій стороні тулуба: у спині, руки, лівої частини щелепи.
  • Задишка, прискорені ритми серця, відчуття ритмічного збою.
  • Стан загальної слабкості, нудота, запаморочення, підвищена пітливість.
  • Набряки на нижніх кінцівках.

Досить рідко всі ці симптоми проявляються одночасно, щоб дати повну картину того, що відбувається. Однак будь-яке відчуття дискомфорту в грудях або наявність вищеописаних симптомів, особливо при стабільному або часто повторюваному виникненні, повинні стати сигналом для проходження обстеження на наявність ІХС у будь-якій із форм.

Прогресування недуги

Можливими ускладненнями при ішемічній хворобі є пошкодження або функціональні зміни стану міокарда, які стають причиною:

  • Порушення діастолічної та систолічної функцій.
  • Розвитку атеросклеротичних уражень.
  • Порушення скорочувальної функції лівого шлуночка серця.
  • Розлади автоматичної скоротливості і збудливості тканин міокарда.
  • Недостатнього рівня ергономіки і метаболізму клітин міокарда.

Такі зміни можуть спричинити значне і тривале погіршення коронарного кровообігу і можуть переходити в серцеву недостатність.

Діагностування ІХС

Виявити ішемію можна при спільному використанні різних методик інструментального спостереження й аналізу, а також при первинному огляді пацієнта і зборі анамнезу.

При проведенні усного опитування лікар-кардіолог звертає увагу на скарги хворого, наявність якихось дискомфортних відчуттів в області серця, регулярних низхідних набряків на нижніх кінцівках, а також ціанозу шкірних тканин.

Лабораторно-діагностичний аналіз використовується для вивчення наявності специфічних ферментів, рівень яких підвищується при виникнення ІХС, це: креатинфосфокинази, амінотрансфераза, міоглобін.

Додатково призначають дослідження рівня вмісту цукру в крові, холестерину, ліпопротеїдів, тригліцеридів, рівня андрогенних і антиандрогенных густин, неспецифічних маркерів цитолізу.

Найбільш інформативними і обов’язковими є дослідження ЕКГ і Ехокг. Вони дозволяють виявити найменші зміни в роботі міокарда, а також візуально оцінити розміри та стан серцевого м’яза, її клапанів, наявність шумів в роботі серця і його здатності до скорочення.

На ранніх стадіях розвитку, коли немає яскраво виражених симптомів, які могли б бути зафіксовані під час опитування або стандартних досліджень, застосовуються такі дослідження ЕКГ, коли дається спеціальна навантаження на серцевий м’яз у вигляді фізичних вправ, які допомагають виявляти самі незначні зміни в стан міокарда.

Також, коли симптоматика має непостійний характер, може застосовуватися добовий Холтеровський моніторинг ЕКГ, суть якого полягає у спостереженні за роботою і станом серця на портативному апараті протягом однієї доби, з метою зафіксувати зміни в роботі серця. Таке дослідження найбільш часто застосовується при розвитку стенокардії.

На основі діагнозу ІХС лікування і профілактика може призначатися як у превентивно, з метою запобігання більш тяжких форм, так і в якості відновлювальної терапії. Методи можуть охоплювати як засоби традиційної, так і народної медицини.

Лікування

В ході проведення діагностики і виявлення діагнозу ІХС, лікування полягає у використанні різних підходів, спрямованих на досягнення найкращого результату, це:

  • Терапія лікарськими препаратами.
  • Немедикаментозне лікування.
  • Проведення операції з аортокоронарного шунтування.
  • Застосування методів ангіопластики коронарних судин.

Медикоментозная терапія ІХС полягає в призначенні препаратів: бета-адреноблокаторів, антиагрегантів, гипохолестеринемических коштів. Також можуть призначатися діуретики, нітрати, препарати антиаритмічної дії.

Вплив немедикаментозної корекції на стан полягає у призначенні особливого режиму харчування та дозованих фізичних навантаженнях, також можуть застосовуватися трав’яні збори і контрастні водні процедури.

Коли захворювання ішемічна хвороба серця, що погано піддається медикоментозному лікуванню, може ставитися питання про необхідність проведення операції з аортокоронарного шунтування або коронарної ангіопластики.

Метод аортокоронарного шунтування полягає в накладенні аутовенозного анастомозу, обходящего місця звуження артерій, і тим самим забезпечує нормальне кровопостачання пошкодженої ділянки міокарда. Коронарна ангіопластика – розширення судин за допомогою приміщення в них спеціальних балонів і накладення каркасних конструкцій, що забезпечують нормальний кровотік через просвіт судини.

Прогноз

При постановці діагнозу ІХС лікування призначається з метою зупинки подальшого розвитку та профілактики більш тяжких її форм. Однак зміни стану міокарда є незворотними, а тому будь-який з видів лікування не приведе до повного зцілення.

Профілактика ІХС

В якості запобіжних заходів найбільш ефективно проявляє себе усунення факторів загрози, які провокують розвиток захворювання і дотримання спеціального харчового режиму, а також занять з помірним фізичним навантаженням.

Отримавши відповідь на питання: «Діагноз ІХС, що це таке?» — у першу чергу необхідно звернутися за консультацією до лікаря-кардіолога і дотримуватися його рекомендацій, а також серйозно поставитися до можливих наслідків при відсутності лікування та профілактичних заходів.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/44186-ihs-sho-ce-take-simptomi-diagnostika-ta-metodi-likyvannia-ihs/