Буває дуже складно спостерігати ситуацію, коли розлючені батьки лають, принижують або відверто кричать на своїх дітей. І ми губимося між бажанням відповісти батькам або просто піти, не втручаючись.

Что делать, если родители кричат на ребенка в вашем присутствии

Можна відчитувати батьків в такій ситуації?

Напевно, випадки бувають різні, і іноді поставити такого батька на місце – не найгірший варіант. Але все-таки краще так не робити.

По-перше, ви зовсім не знаєте цих людей, ви уявлення не маєте, як ще більш озлоблений батько відреагує. Можливо, дитині дістанеться ще більше, коли вони зникнуть з поля зору.

По-друге, хто не втомлювався до повної знемоги. А кого діти не доводили до білої гарячки? Ви знову ж не можете знати, які це батьки в загальному і цілому. Цілком можливо, що відносини у цій родині насправді хороші, а цей випадок надзвичайний. Мама і тато і без того відчувають (або будуть відчувати) почуття провини, безпорадності і жаху від того, що сталося. А тут ще ви додасте.

Тим не менш, є способи, якими можна і потрібно відреагувати в такій ситуації.

1. Переключіть увагу дитини. Не звертайтесь до батьків прямо, зверніться до дитини, намагайтеся заспокоїти його якоюсь незначною фрази. Завдання тут знизити загострення пристрастей, показати малюкові, що насправді він зараз не один у всьому світі, що у нього є якщо не допомогу, то хоча б підтримка. Так і увага батьків у такому випадку з великою ймовірністю зміститься зі сліпою агресії на саму дитину і взагалі світ навколо.

Іноді й самим батькам у такому стані корисно почути зі сторони, що їх дитина насправді молодець. Що інші це теж бачать.

Яким чином це зробити?

· А мені подобаються діти, які так добре малюють і не бояться забруднитися

· Ти ставиш дуже сміливі і розумні питання. Такі люди багато чого домагаються в житті. Ти молодець!

· Ти сама красива дівчинка на світі! Повір мені.

· Ви можете навіть просто підморгування або посміхнутися дитині, щоб він зрозумів, ви на його боці.

2. Замість докорів запропонуйте допомогу. Іноді батькам потрібно буквально пару хвилин, щоб прийти в себе. А іноді навіть почути, що його не засуджують, що його розуміють, що він не один на один зі своїми емоціями.

· Хочете, я потримаю його трохи на руках?

· Бачу, як ви втомилися, у мене є кілька хвилин, можу я чимось вам допомогти?

· Ви не проти, якщо ми з вашим сином почитаємо книжку?

· Давайте я допоможу вам донести сумки?

У всіх подібних ситуаціях важливо дотримуватися головний принцип: що б ви не робили, кількість добра у світі має збільшуватись. Якщо наше суспільство буде доброзичливим, всім буде жити легше і безпечніше. У тому числі і нашим дітям.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here