Нервовий тик у дитини: можливі причини і методи лікування

Гиперкинез – це патологічне явище, яке полягає в посиланні мозком помилкових команд м’язевого апарату. Якщо неконтрольовані рухи повторюються часто і стають швидкими, говорять про нервовому тику. У дитини він може являти собою прицмокування, посмикування очима або плечима, покашлювання. Спробуємо розібратися, чому виникає це захворювання і чи існують ефективні способи лікування від нього.

Що провокує нервовий тик у дитячому віці

Виявляється, фахівці досі не мають точних відомостей про причини розвитку нав’язливих рухів і перекручувань тіла. При цьому вчені прийшли практично до єдиної думки про вплив генетичних і психологічних факторів. Викликати нервовий тик у дитини може також внутрішньоутробне пошкодження мозкових структур.

Серед фахівців існує думка про те, що найчастіше спровокувати хворобу вдається комплексу наступних факторів:

  1. Спадкова схильність. Нерідко в ході обстеження з’ясовується, що від подібної проблеми страждали родичі по прямій висхідній лінії.
  2. Неправильне виховання. Розвитку неврозоподібних станів сприяє суворий контроль з боку батьків і безкомпромісний підхід до побудови сімейних відносин, нестача довірчого спілкування і часті конфлікти, упереджене ставлення до дитині.
  3. Пережитий стрес або складне захворювання. У дітей, як правило, присутня підвищена тривожність. Часті переживання і розлади призводять до того, що мозок дитини переходить в режим постійного очікування небезпеки, втрачаючи здатність повноцінно відпочивати і відновлюватися навіть уві сні.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

У малюків у віці до одного року часто спостерігається тремор, при якому паралельно можуть виникати легкі посмикування кінцівок, підборіддя, губ. Спровокувати тремор у грудничка може плач, коліки, купання, холод. У нормі це явище проходить по мірі підростання, до 3-4 місяців. Якщо цього не сталося, до того ж у малюка починає помітно сіпатися ще й головка, терміново необхідна консультація невропатолога.

Класифікація та особливості хвороби

Симптоми і лікування нервового тику у дитини багато в чому залежать від різновиду захворювання. Типологія недуги ґрунтується на кількох основних показниках. В першу чергу враховується етіологія, тобто першопричини. Вони, як правило, носять психогенний або соматичний характер. По тривалості перебігу виділяють нервові тики минущі і хронічні, а за ступенем тяжкості – складні (комплекс неконтрольованих рухів) та прості (елементарні пересмикування). Розрізняють гиперкинез і по локалізації задіяних м’язів (кінцівок, міміки, голосових зв’язок, ока тощо).

Найбільш яскравими симптомами захворювання є:

  • моторні прицмокування;
  • гучне сопіння носом;
  • цокання мовою;
  • гучне і глибоке дихання;
  • шипіння і пирхання;
  • повторне промовляння лайок, окремих слів;
  • покашлювання;
  • нахмурювання чола;
  • неконтрольовані рухи плечима;
  • кривляння;
  • неприродне моргання;
  • посмикування кінцівками або головою;
  • перебирання складок на одязі.

Навіть неспеціалісту буде очевидно прояв нервового тику у дітей. Комаровський О. Е., відомий педіатр, зазначає, що подібні прояви, виникнувши одного разу, можуть зникнути без будь-якого втручання. Правильніше було б сказати, що саме так і відбувається в більшості випадків. Для цього важливо забезпечити дитині підтримку з боку оточуючих, завдяки якій вдається запобігти трансформування патологічної звички в нервовий тик. Що робити, якщо все-таки в дитини з’явилася ця проблема? Рішення завжди є, але воно буде носити суто індивідуальний характер для кожного маленького пацієнта.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

Часто твк проявляється після перенесених захворювань інфекційної природи. Оскільки нервовий тик у переважному числі випадків є хронічною хворобою, його симптоми можуть затухати (наприклад, в літній час). Рецидиви у дітей настають восени і взимку, що пояснюється підвищенням розумових навантажень в період шкільного навчання.

Складні прояви

Нав’язливі руху, в які втягуються кілька м’язових груп (ніг, рук, спини, живота, шиї, кінцівок, обличчя), вважають складною формою нервового тику. При цьому на окремі симптоми, які проявляються протягом більше місяця, слід звернути особливу увагу. В першу чергу, мова йде про моргання. Нервовий тик у дитини починається саме з неконтрольованого руху століттями. При складної проблеми до цього ознакою з часом може приєднатися підйом плечей, нахили чи повороти головою, помахи ніг, рук. Пересмикування не дають дитині зосередитися на виконанні будь-яких домашніх завдань.

Наступний етап розвитку ускладнень – це виникнення копролалии (вимовляння лайливих слів), ехолалії (повторення одних і тих же слів), палилалии (невиразна швидка мова). Важливо відзначити, що ускладнюється клініка зверху вниз. Таким чином, починається проблема зазвичай з іннервації м’язів обличчя, після твк захоплює руки, плечі, пізніше приєднується торс, нижні кінцівки.

Однією з форм захворювання є синдром Туретта. Вперше дана патологія була описана в позаминулому столітті. Про неї згадувалося як про хвороби множинних тиків, для якої, крім голосових і моторних рухів, властивий невроз нав’язливого стану на тлі дефіциту уваги.

Якщо вірити статистиці, то хлопчики хворіють в десять разів частіше, ніж дівчатка. Традиційно про серйозність проблеми заявляє легкий нервовий тик очі у дитини у віці 3-7 років. Далі до морганиям підключаються здригання тіла. При цьому один вид тика може змінюватися іншим. Копролалия, ехолалія або палилалия виникає в більш старшому віці. Пік захворювання, як правило, спостерігається у пацієнтів 8-11 років.

Особливість складної форми нервового тику у дитини полягає в тому, що свідомість пацієнта повністю зберігається, незважаючи на нездатність контролювати власні рухи. Від перекручувань можуть виникнути м’язові болі. Особливо актуальна ця проблема для дітей, які страждають від безконтрольних поворотів або закидання голови. При таких рецидивуючих прояви та симптоми нервового тику у дитини проходить лікування в домашніх стінах. Оскільки в період загострення діти втрачають не тільки навчатися, але й здатність до самообслуговування, відвідувати школу вони не зможуть.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

При нормальному перебігу хвороби до 12-15 років у дитини настає фінальна стадія. Патологічний процес зупиняється, клінічна картина стабілізується – в ній спостерігаються тільки залишкові ознаки захворювання. Незалежно від початкових причин дергающегося століття або куточків рота, плечей, голови, у хворих є всі шанси на повне припинення тиків.

В чому суть лікування

Терапія ґрунтується на комплексному підході, обліку особливостей функціонування організму і нюансів перебігу хвороби. У процесі складання анамнезу, розмовляючи з батьками, невролог з’ясовує найбільш ймовірні причини розвитку хвороби, обговорює варіанти коригування виховної методики. На початкових етапах захворювання про застосування препаратів не може йти і мови.

На тривалість та тяжкість перебігу патології впливає вік пацієнта, у якому почала розвиватися хвороба. Він побічно вказує на причину хвороби:

  • У малюків віком до трьох років нервовий тик служить ознакою більш серйозного захворювання (пухлини мозку, шизофренії, аутизму).
  • У віці від 3 до 6 років — найчастіше проблема носить психогенний характер, регресія настає лише в підлітковому віці.

Отже, нервовий тик у дитини 5 років має сприятливий прогноз, в переважному числі випадків проблема проходить безслідно.

Терапія будинку

Щоб усунути описувану проблему в дитячому віці, важливо усунути провокуючі фактори:

  • Нерідко вираженість неконтрольованих рухів і перекручувань мінімізується після корекції методики виховання.
  • Крім того, величезне значення має режим дня – дитина повинна повноцінно відпочивати вночі і спати вдень. Однак це не означає введення повної заборони на фізичні навантаження.
  • Перегляду має підлягати також раціон: важливо усунути калорійні цукровмісні продукти, які не несуть ніякої користі організму.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

 

Якщо дитина росте в несприятливому психологічному мікрокліматі, без допомоги дитячого психолога, швидше за все, не обійтися. Батьки повинні розуміти, що їх малюкові важливо позбутися від внутрішньої напруженості. Домогтися цього можна тільки за допомогою налагодженого тісного контакту з дитиною. Спільні поробки, аплікації, прибирання квартири, приготування пирога, похвала і ласкаве спілкування – все це допоможе маленькому пацієнтові заспокоїтися і стати впевненіше в собі. Особливо корисно робити вечірні прогулянки (у теплу пору року) і приймати ванну з розслаблюючими ефірними маслами.

Професійний медичний підхід

Щоб встановити причину дергающегося століття або іншої частини тіла, дитину доведеться показати кільком вузькопрофільним спеціалістам. Безпосередньо постановкою діагнозу займається невролог. Як правило, визначити захворювання вдається після огляду. Особливо цінною стане відеозйомка проявів нервового тику у дитини в домашніх умовах, так як під час спілкування з доктором клінічна картина може бути змазаною.

Крім невролога, дитину бажано показати психолога. Фахівець оцінить його психоемоційний фон, здатності до запам’ятовування і контролювання імпульсивної поведінки. Можливо знадобиться консультація психотерапевта, проходження магнітно-резонансної томографії або електроенцефалограми.

Лікування нервових тиків у дітей в незапущених формі являє собою курс корекційних занять в групі або індивідуально. До застосування медикаментів вдаються тільки в тому випадку, якщо всі вищевказані способи виявилися неефективними і не дали яких-небудь істотних результатів.

Ліки від нервових тиків у дітей призначаються неврологами, самолікування є неприпустимим. Після зникнення проявів хвороби препарати застосовуються протягом тривалого часу (не менше 6 місяців), потім дозу поступово знижують аж до повної відміни.

Які ліки підходять при нервовому тику

Наведемо список препаратів, які використовуються для лікування недуги:

  • Нейролептики. Представники даної фармакологічної групи володіють комплексною дією, обезболивая, запобігаючи судоми, притупляючи блювотний рефлекс. До таких засобів відносять «Тиаприд», «Рисперидон», «Флуфеназин», «Галоперидол», «Пімозид».
  • Антидепресанти. Ці препарати підключають до терапії у разі присутності неврозів, депресивних і нав’язливих станів («Прозак», «Клофранил», «Анафраніл», «Кломинал»).
  • Вітамінно-мінеральні комплекси. Використовуються як допоміжні засоби для підтримки загального самопочуття. Найпоширеніші «Пентовіт», «Нейромультивит», «Апитонус П».

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

При призначенні препаратів враховується форма випуску, що має особливу актуальність при проходженні тривалого курсу лікування.

Рецепти народних цілителів

В якості альтернативних засобів для лікування нервового тику використовують різні настоянки трав’яних зборів, відвари. Купити сировину для домашніх ліків можна в аптеці або зібрати самостійно. Однак перед тим як давати народні кошти дітям, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути непередбачених ускладнень. Серед компонентів, які допомагають у лікуванні нервових тиків, варто відзначити трави і коріння:

  • сухоцвіту;
  • чебрецю;
  • валеріани;
  • цикорію;
  • вересу.

Найпростіший рецепт – чай з м’яти і меліси. Готується засіб просто: на 1 склянку окропу потрібно по одній чайній ложці кожного компоненту. Наполягати питво 10 хвилин, після чого злегка підсолодити, процідити і давати пити по півсклянки вранці і ввечері.

Гімнастика і масаж

Лікування нервових тиків у дітей нерідко доповнюється масажем і гімнастикою. Ефективність даного способу боротьби із захворюванням залежить більшою мірою від причини, що спровокувала розлад.

У будь-якому разі, суть масажу полягає в розслабленні найбільш напружених ділянок тіла шляхом погладжування, розтирання, розминання. Сильні і різкі дії неприпустимі, оскільки вони дадуть тільки зворотний ефект, привівши до тонусу м’язового апарату.

Для поліпшення кровопостачання тканин головного мозку виконують масаж комірцевої зони і шийного відділу. Із завданням зняття напруг відмінно справляється підводний масажуючий душ.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

Лікування дітей старше 6 років часто вдаються до застосування методики дихальної гімнастики Стрельникової. Однак підбір терапевтичного ЛФК-комплексу, який змінить м’язовий тонус і зробить вплив на роботу мозку – прерогатива лікаря.

Бажаний ефект досягається за рахунок біологічного зв’язку між нервовими закінченнями в м’язах і мозковими нейронами – постійна тренування ділянок даної фізіологічної ланцюга здатна змінити вже наявні поведінкові програми. Навантаження вибудовують таким чином, щоб не розслаблялися тільки окремі м’язи, а повністю все тіло, у тому числі хребта, тазостегновий і плечові суглоби.

Як боротися з нервовим тиком у немовлят

Дітям у віці до одного року, що страждають патологічним тремором, масаж призначають в обов’язковому порядку. Своєчасність прийнятих заходів дозволить уникнути важких ускладнень захворювання у вигляді зміни внутрішньочерепного тиску, гіпокальціємії, гіперглікемії та інсульту.

З метою профілактики нервового тику у дітей Комаровський рекомендує застосовувати масаж з півторамісячного віку. З його допомогою усуваються спазми, нормалізується робота центральної і периферичної нервових систем. Проте краще для проведення масажу звертатися до фахівців, хоча б на перших сеансах. Техніка нескладна, однак слід її виконувати правильно, по інструкції. Дитячий масажист розповість, впливу на певних ділянках тіла грудного малюка бажано уникати.

Тривалість процедури залежить від віку малюка. Для дітей молодше 3 місяців сеанс триває не більше 5 хвилин. Тривалість сеансу з часом необхідно збільшувати, але вона не повинна перевищувати 20 хвилин. Ще один важливий критерій – це поведінка дитини. Якщо малюк поводиться неспокійно, масаж припиняють.

Профілактика та рекомендації батькам

Щоб не допустити розвитку нервового тику у дитини, що вкрай важливо забезпечити в сім’ї доброзичливу і спокійну обстановку, внести відповідні корективи у стиль харчування, виключити будь-які продукти, здатні збуджувати нервову систему (шоколад, чорний чай, солодощі), обмежити перегляд телевізора і комп’ютерні ігри.

Нервный тик у ребенка: возможные причины и методы лечения

Особливо важливий психологічний аспект – про це потрібно пам’ятати всім батькам без винятку. Прислухайтеся до думки дитини, не давайте йому складних і непосильних завдань, не забувайте хвалити за гарні вчинки, допомога по дому. Будьте терплячіші до свого малюка, займайтеся його розвитком і вихованням, а не пускайте проблему на самоплив.

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *