Стрептодермія у дітей: причини, симптоми, лікування

Стрептодермія являє собою гнійно-запальне захворювання шкіри, що викликається бактеріями-стрептококами. Найбільш поширена хвороба у дітей молодшого дошкільного віку, оскільки їх імунна система недостатньо сформована, і вони не можуть постійно дотримуватися правил гігієни.


Стрептодермия у детей: причины, симптомы, лечение

Причини захворювання

Збудниками стрептодермії стають мікроорганізми з сімейства стрептококів, які є типовими представниками умовно-патогенної мікрофлори організму. При нормальному функціонуванні імунної системи дитини шкірні покриви зберігають свою цілісність, проте достатньо всього лише одного провокуючого фактора, щоб почалося патогенна розмноження мікрофлори. Виділяють наступні причини стрептодермії:

  • недотримання правил гігієни;
  • перепади температур через мінливість клімату;
  • проблеми з кровообігом;
  • контакти з джерелами зараження (іграшками, побутовими предметами, а також іншими дітьми);
  • мікротравми на тілі (садна або порізи);
  • порушення обміну речовин в організмі;
  • ослаблений імунітет;
  • інтоксикація;
  • стрес.

Більшість факторів розвитку захворювання характерні для літнього періоду, коли діти проводять багато часу на запиленій і забрудненої вулиці. Крім того, носіями бактерій є численні комахи, передаючи інфекцію через укуси. Нерідко стрептодермія виникає взимку на тлі ослабленого імунітету.

Окрема особливість хвороби полягає в тому, що вона може носити епідемічний характер. Спалахи стрептодермії нерідко спостерігаються у школах та дитячих садках, а також спортивних секціях та гуртках за інтересами. Захворювання швидко поширюється при контактуванні з інфікованими дітьми, тому важливо виявити його як можна швидше і прийняти необхідні заходи щодо забезпечення карантину.

Симптоми стрептодермії

Після падання стрептококів в організм дитини клінічна картина хвороби зазвичай починає проявлятися через тиждень, що становить інкубаційний період інфекції. Виділяють основні (специфічні) і додаткові симптоми хвороби. До основних належать такі:

 

  • почервоніння різних ділянок тіла;
  • виникнення бульбашок на шкірі, наповнених жовтуватою рідиною (протягом кількох днів вони збільшуються в розмірах і потім лопаються);
  • поява ерозії з нерівними краями, з часом утворює жовту скоринку;
  • нестерпний свербіж (розчісування уражених місць лише поглиблює хворобу і затягує лікування).

Додатковими симптомами є:

  • підвищення температури;
  • нудота і блювання;
  • збільшення лімфовузлів;
  • наявність нездужання (слабкість, відсутність апетиту, порушення сну).

Різновиди стрептодермії

Фахівці виділяють різні види захворювання за його характерних особливостей:

  • За формою (стрептококове імпетиго, лишай, турніоль, ангулит, поверхневий панарицій, стрептококова попрілість). Ця характеристика передбачає певну симптоматику і характер зараження стрептококової інфекції.
  • За гостротою прояву (гостра стрептодермія з яскраво вираженими симптомами і швидким одужанням або хронічна, яка відрізняється млявим перебігом, має періоди загострення і виникає один або кілька разів на рік).
  • По глибині (поверхнева стрептодермія залишається у верхніх шарах шкіри, не проникаючи в організм, в той час як глибока зачіпає внутрішні органи і викликає різні ускладнення).
  • По локалізації (поширена стрептодермія вражає великі ділянки тіла, а обмежена полягає в локалізації гнійників на певній ділянці, наприклад, на обличчі, спині або сідницях).
  • Станом бляшок (виділяють суху стрептодермію, коли виникають на шкірі пухирці лопаються і на їх місці утворюються злущуються, екзема, струпи, а також мокнучу, при якій відбувається роз’їдання шкіри гнійною рідиною).
  • За характером виникнення (первинна стрептодермія виникає через травмування шкіри або контакту з джерелом патогенних організмів, а повторна або вторинна є наслідком іншого захворювання, наприклад, атопічної екземи).
  • Діагностика

    Нерідко почервоніння і висипання на шкірі дитини, які є одним з первинних ознак стрептодермії, батьки беруть за інші, менш небезпечні захворювання, наприклад, алергію, кропив’янку або вітрянку. Однак будь-які патологічні зміни повинні стати сигналом до того, щоб якомога швидше звернутися до лікаря-дерматолога. Важливо швидко поставити правильний діагноз і почати лікування, щоб уникнути можливих ускладнень.

    Залежно від загального стану дитини та форми захворювання проводяться наступні види обстежень:

    • огляд тіла;
    • виявлення первинних і вторинних ознак;
    • бактеріологічний посів бульбашкової рідини для визначення збудника і його чутливості до антибіотиків;
    • ФЕГДС або УЗД для обстеження ШКТ (при підозрі на хронічну стрептодермію);
    • копрограма;
    • загальний і гормональний аналізи крові.

    Лікування стрептодермії

    Лікування захворювання у дітей має проводитися виключно у відповідності з вказівками лікаря, але ніяк не бути самодіяльністю батьків. Необдумане застосування різних медикаментозних препаратів без призначення дерматолога здатне призвести до серйозних ускладнень, з-за чого потрібно більш тривале лікування, а здоров’ю дитини будуть нанесені непоправні наслідки.

    Одним з головних засобів для лікування стрептодермії стають дезінфікуючі розчини, наприклад, саліцилова кислота, борний спирт або азотнокисле срібло. Зазвичай їх рекомендується наносити на уражені ділянки шкіри тричі на день. Після тріскання бульбашок на відповідні місця накладається антибактеріальний компрес на основі тетрациклінової або стрептоцидовою мазі. Також відкриті ранки обробляються спиртовими антисептичними розчинами — Льовоміцетіновим спиртом, Фукорцином, Перманганатом калію або Мірамістином. Існують також спеціальні антибактеріальні мазі проти стрептодермії — Линкомициновая, Эритромициновая і Левомеколь.

    Медикаменти локальної дії добре справляються з неускладненою стрептодермией і завдяки їм на тілі надалі не залишаються шрами. Правильне дозування, підібрана лікарем, не дозволяє інфекції поширитися по всьому тілу і швидко підсушує відкриті вогнища зараження. Тим не менш, курс лікування захворювання має також включати в себе чимало інших препаратів, мета яких – захистити і зміцнити організм. Сюди відносяться:

    • антигістамінні препарати, що допомагають усунути свербіж при стрептодермії, поліпшити сон, апетит і загальне самопочуття дитини;
    • антибіотики – небажані і все ж необхідні препарати, дія яких спрямована на знищення основних патогенних організмів інфекції — стрептококів;
    • полівітаміни, спрямовані на відновлення маленького організму після стрептодермії;
    • імуномодулятори – основні препарати проти розвитку рецидивуючої або хронічної форми стрептодермії, що допомагають організму швидше впоратися з хворобою, уникнувши ускладнень.

    При наявності високої температури, а також виявлення стійкості бактерій до певних видів медичних препаратів дитина госпіталізується. В медичних умовах для лікування стрептодермії можуть застосовуватися такі фізіопроцедури, як лазеротерапія, УФО-опромінення та УВЧ. Відновний період після зникнення основних симптомів хвороби становить не менше 7-10 днів. У цей час дитина повинна перебувати в ізоляції від інших дітей та інших можливих джерел повторних рецидивів.

    Related posts