Цефтриаксон – антибіотик широкого спектру дії. За хімічною структурою відноситься до цефалоспоринів третього покоління. На відміну від більшості препаратів цього ряду не має пероральних форм. Якщо вам призначили укол цього антибактеріального засобу, то можете бути впевнені в необхідності даного лікування.
Форма випуску
Препарат випускають в порошку для приготування ін’єкційного розчину, фасують в прозорих флаконах по 0,5, 1,0 і 2,0 м, рідше по 0,25 р. Упаковують в картонні коробки по 1, 10, 20 і 50 штук. Після закінчення 3 років препарат категорично не можна використовувати. Форма відпустки в аптеці – рецептурна.
Механізм дії
Препарат має строго бактерицидною дією. Шляхом блокади синтезу пептидоглікану клітинної стінки бактерії викликає її руйнування і смерть. Засвоюваність активної речовини 100%. Максимальна концентрація в крові після внутрішньовенного уколу визначається відразу, після внутрішньом’язового – тільки через 2-3 години. З білками плазми з’єднується від 83 до 96%. До 70% виводиться з сечею в незміненому стані, решта піддається біотрансформації в печінці та виводиться з жовчю. Період напіввиведення залежить від кліренсу креатиніну і змінюється від 4,3 до 15,7 ч.
Препарат активний проти великої кількості хвороботворних мікроорганізмів, таких як:
- Грампозитивні: золотистий стафілокок епідермальний стафілокок, стрептококи(St.viridans, pneumoniae, pyogenes).
- Грамнегативні: энтеробактеры (E. cloacae), ацинетобактер (A. calcoaceticus), клебсієла (Kl.pneumoniae, aerogenes і інші), гемофільна паличка, спірохета (Borrelia burgdorferi), кишкова паличка, диплококки (Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitidis), морганелла, протеї (P. mirabilis,vulgaris), деякі штами синьогнійної палички, серрации.
- Анаеробні бактерії: клостридії (крім клостридії диффициле), пептострептококи, бактероїди (B. fragilis).
Цефтріаксон добре проникає в спинно-мозкову рідину, грудне молоко, а також в порожнині очеревини, плеври, суглобів. Препарат володіє високою стійкістю до ферментів бета-лактамаз бактерій.
Показання до антибиоткотерапии
Антибіотик володіє широким спектром дії, тому список бактеріальних інфекцій для його застосування великий.
Інструкція до препарату включає такі хвороби для антибактеріальної терапії:
- Інфекції органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту і черевної порожнини: гнійний перитоніт, ангіохоліт, сальмонельоз, черевний тиф, гнійний процес у жовчному міхурі.
- Інфекції носоглотки, пазух, дихальних шляхів: гнійний плеврит, пневмонія, бронхіт, абсцедирування легкого, синусити, гайморит, ангіна.
- Бактеріальне зараження сечовидільної системи: пієлонефрит, простатит, цистит, епідидиміт.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом: сифіліс, гонорея неускладнена.
- Бактеріальне зараження кісток, суглобів, м’яких тканин і шкірних покривів: гнійні ураження шкіри, опікові ушкодження, гнійні процеси в зоні голови, стрептодермії, остеомієліт.
- Інфекції мозкових оболонок: менінгіт, лайм-бореліоз .
- Системні інфекційні ураження: сепсис, бактеріальний ендокардит, септицемія.
- В перед – та післяопераційний період ліки застосовують в якості превентивної терапії ускладнень.
Інструкція щодо приготування розчину
Порошок з флакона для проведення ін’єкції необхідно розвести безпосередньо перед процедурою. Стандартно використовується дистильована вода. Внутрішньом’язовий укол з цим препаратом болючий. Ні в якому разі не можна розводити в порошок кальцій вмісних розчинах, так як відкладення преципітатів кальцієвої солі в легенях, нирках і печінці було причиною летальних випадків у новонароджених.
Якщо немає непереносимості, то для виготовлення розчину в таких випадках застосовують 1% або 2% лідокаїн. Розведене ліки годно до вживання не більше 6 годин. На 1 г антибіотика потрібна 4 мл 1% лідокаїну або беруть по 2 мл 2% лідокаїну з водою для ін’єкцій. Рідше в якості розчинника використовують новокаїн (1 г порошку 5 мл розчину). Внутрішньовенні ін’єкції проводять завжди розчином на дистильованій воді з розрахунку 10 мл на 1 г порошку.
Режими дозування
Виходячи з тривалого періоду виведення, медикамент можна призначати 1-2 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дози препарату підбирають індивідуально залежно від тяжкості перебігу хвороби. Переважно потрібне застосування 1000-2000 мг в 1-2 прийоми. Максимальний прийом має становити не більше 4 р. Тривалість лікування варіює від 4 до 14 днів. У новонароджених до 1-місячного віку дозування йде з розрахунку 20-50 мг/кг/добу. Аж до 12 річного віку препарат призначають у середньому 50-75 мг/кг/добу, але не більше 80 мг/кг/добу або не більше 2 г/добу. При бактеріальному менінгіті дозування у дітей збільшують. Для попередження ускладнень хірургічного лікування вводиться 1 грам препарату до проведення операції.
Техніка введення препарату
Шляхи введення препарату в організм тільки внутрішньом’язовий або внутрішньовенний. Ні перорально, ні введення в інші рідини людського тіла не застосовується у зв’язку з сильною подразливою дією активної речовини на слизові. В сідничний м’яз ліки вводять глибоко і повільно. Швидкість введення препарату у вену не більше 2,5-5 мл на хвилину. Розчин під час введення повинен бути кімнатної температури. Якщо раніше пацієнт ніколи не застосовував цей препарат і невідомий його алергічний анамнез, то обов’язково попередньо проводять пробу з антибіотиком. Визначити чутливість до медичного засобу можна двома способами:
Не вводять препарат одночасно з іншими антибактеріальними засобами. Застосування цефтриаксону з дезагрегантами і антикоагулянтами підвищує ризик кровотеч.
Протипоказання для призначення антибиотиколечения Цефтріаксоном
Всі медикаментозні препарати, особливо антибактеріальні засоби, що можуть викликати реакцію гіперчутливості. Для деяких лікарських груп характерно часте розвиток перехресної алергії. Так цефтріаксон не призначать, якщо пацієнт раніше зазначав будь-які побічні реакції на прийом антибіотиків з груп пеніцилін, цефалоспоринів та карбопенемов. Використання ліки у таких випадках може викликати розвиток алергічної реакції аж до анафілактичного шоку.
Не рекомендують призначення ліків в перший триместр виношування плода, а в подальшому застосування засобу буде оцінюватися за значимістю користі для жінки і шкідливого впливу на плід. Годування груддю на момент антибиотиколечения слід перервати.
Ниркова та печінкова недостатність не є показанням до переривання лікування, у цих випадках потрібне коригування дози ліків. Малюкам з діагностованою жовтяницею новонароджених призначення препарату здійснюють з обережністю, так як цефтріаксон збільшує билирубинемию. При антибіотик-спровокованих ентеритах і колітах використання цефтріаксону має бути значущим для одужання.
Застосування препарату будинку
Необхідно пам’ятати, що антибіотик призначають тільки для лікування бактеріальних інфекцій. У більшості випадків цефтріаксон повинен застосовуватися в лікарняних умовах. Зазвичай легка пневмонія, ангіна легкого та середнього ступеня тяжкості, бронхіт і гайморит успішно піддаються лікуванню пероральними формами антибіотиків пеніцилінового або цефалоспоринового ряду. Призначення цефтриаксону в домашніх умовах повинно проводитися за суворим призначенням лікаря, для проведення ін’єкцій бажано запросити медсестру.
Побічні явища застосування антибіотика
Цефтриаксон, як і всі антибіотики, здатний викликати наступні побічні ефекти застосування:
- Різноманітні алергічні реакції від шкірних проявів до системних у вигляді гіпертермії.
- Порушення мікрофлори кишечника, зовнішніх статевих органів, ротової порожнини.
- Розлад травлення: діарея, блювання, коліт.
- Головні болі і запаморочення.
- Порушення кровотворення.
- Зміна лабораторних показників: погіршення «печінкових» проб, збільшення креатиніну і сечовини крові, зміна показників ПТІ.
Аналоги і ціна
Вибір препаратів, що мають подібний склад, достатній. В аптеках пропонують:
- Тороцеф;
- Цефаксон;
- Лонгацеф;
- Роцефін;
- Цефтриабол.
Ціна лікарського засобу може становити від 16 рублів за один флакон до 2700 рублів за 10 флаконів по 1 р.
