Здоров’я дітей при вакцинації: чи робити дитині щеплення?

З кожним роком все більше молодих батьків стурбовані питанням: чи робити щеплення дітям

Замислюватися на тему щеплень нам доводиться постійно, оскільки і дисципліноване вакцинацію, і відмова від нього — це відповідальність, яку ми беремо на себе.

Сумніваються і противники щеплень були і в радянський час. Але тоді практично не було можливості висловити точку зору, відмінну від офіційно прийнятої. У 1990-ті роки становище змінилося, тоді і почали відкрито виступати зі своїми аргументами ті, хто до щеплень ставився скептично або просто вважав їх злом.

З одним з доводів антипрививочников — на вакцинах заробляють фармацевтичні компанії — важко посперечатися. Але такий аргумент можна поширити на будь-яку сферу людської діяльності! Тільки наша розумність і здатність зважувати «за» і «проти» на підставі фактів повинні допомогти провести грань між страхом стати знаряддям наживи для недобросовісних продавців чого б то не було і нашими дійсними потребами!

Найчастіше свої лекції, зустрічі та просвітницькі заняття противники щеплень теж проводять не безкоштовно. Серед них чимало гомеопатів, наприклад. При грамотному підході гомеопатія може замінити безліч препаратів, у деяких випадках навіть антибіотики. Але коли мова заходить про якісь гомеопатичних щеплення, такі оповідачі негайно переходять у категорію шарлатанів.

У чому їх не можна дорікнути, так це у відмінній підготовці, яскравих вражаючих прикладах з використанням аудіовізуальних засобів. І непосвяченим такий виступ здається дуже логічним, правильним. До того ж люди, переконані в своїй правоті або націлені на заробіток, можуть бути дуже переконливі. Не менш ніж представники фармацевтичних фірм, якщо вже на те пішло.

І все-таки диму без вогню не буває, і період після вакцинації не у всіх дітей проходить гладко. Але про можливих негативних реакціях батьків завжди попереджають, особливо, коли щеплення реактогенная.

Нормальними вважаються і підвищення температури, короткотривала інтоксикація:

  • — нездужання,
  • — головний біль,
  • — порушення сну,
  • — апетиту.
  • СТАТТЯ
  • ВІДЕО

Зміст статті:

  • Кому абсолютно протипоказані щеплення?
  • Є реакція
  • Як діє вакцина?
  • Кому абсолютно протипоказані щеплення?

    Серйозні неврологічні, онкогематологічні захворювання, імунодефіцити — припускають відвід від деяких щеплень, як правило, живих (містять ослаблений збудник хвороби).

    Діти з хронічними захворюваннями повинні отримати дозвіл на щеплення не тільки від педіатра, але і вузького спеціаліста, у якого вони спостерігаються:

    • — невролога,
    • — алерголога,
    • — нефролога,
    • — онкогематолога.

    Щеплення не впливають істотно на звичайний спосіб життя малюка. Правда, в усьому світі у всіх інструкціях до вакцин прописано, що протягом півгодини після ін’єкції пацієнт повинен перебувати біля кабінету на випадок розвитку реакції типу анафілактичного шоку. Ризик мінімальний, але не варто нехтувати цією вимогою.

    Є реакція

    Дуже часто педіатри рекомендують не купати після щеплення дітей до року. У ванній кімнаті температура трохи вище, і перехід в інші приміщення не виключає охолодження організму і подальшої застуди. Зрозуміло, застудитися дитя може і без всякої щеплення, але якщо це станеться в день вакцинації, то вся провина буде покладено виключно на укол.

    Те ж стосується і нових продуктів. Якщо їх введення і вакцинація практично збіглися, а на наступний день було висипання, з’являється підозра, що винна щеплення. Тільки з’ясувати правду вже дуже складно.

    Від вакцинації можна відмовитися повністю, і від якої-небудь конкретної вакцини. При цьому вашій дитині не мають права відмовити, наприклад, у поїздці в літній табір, відвідуванні дитячого садка. Але це велика відповідальність для батьків, сподіваюся, вони це розуміють. Відповідальність і перед своєю дитиною, і перед іншими дітьми, які створюють загальний «щит безпеки».

    Вакцинація — це ще і соціальний момент. Якщо ви мешкаєте на хуторі, нікуди не виходьте, ні з ким не спілкуєтеся, то і щеплення начебто не потрібні. В іншому випадку без них складно. Багато країн не пустять на свою територію ні великих, ні маленьких, якщо у них немає певного набору щеплень.

    Часто прищепні непорозуміння виникають наступним чином. Педіатри дуже завантажені, тому, надсилаючи малюка в прищепний кабінет, вони нерідко керуються лише вимогою зверху, щоб дитина була щеплена в строк. А стан малюка, якщо придивитися уважно, перегорнути карту, вимагає почекати ще тиждень-другий або відправити пацієнта до вузького спеціаліста.

    І що ж виходить? Скажімо, не потрапив дитина до невролога, не отримав відстрочку — прищепили його. Прививка дала температуру, а температура судоми. І ця ситуація навряд чи зітреться з пам’яті мами до весілля улюбленого чада і, досить імовірно, буде обговорюватися на батьківському форумі. І ось одна негативна ситуація переведе ще десяток батьків в розряд супротивників вакцинації.

    Як діє вакцина?

    Коли організм людини вперше стикається з якимось збудником ззовні, він аналізує — це добре для нього або погано, і якщо погано, то як боротися?

    Припустимо, інфекція була не надто агресивна, організм не тільки не постраждав, але ще і напрацював імунітет. Інший варіант — дії агресора призвели до захворювання. Але організм в будь-якому випадку бореться, виробляючи при цьому особливі клітини пам’яті (В-лімфоцити) і клітини імунної системи (антитіла). Ці клітини зберігаються і знають, як боротися з певною інфекцією.

    При повторному зіткненні з тим же збудником хвороби В-лімфоцити дають сигнал антитілам, а ті негайно починають виробляти специфічні клітини, які знають, як знищити конкретного «загарбника». З великою часткою ймовірності збудник раніше переможеної хвороби буде знищено ще в інкубаційний період.

    Так само працює і механізм вакцинації, коли вводиться специфічний антиген, який є практично у кожного збудника. В результаті утворюються антитіла, які зберігаються в організмі певний період. Наприклад, рік, п’ять або більше років. Саме ці терміни диктують необхідність деяких повторних вакцинацій (ревакцинацій), після чого формується тривалий імунітет.

    Але є інфекції, до яких імунітет зберігається все життя. Наприклад, 95 % тих, хто переніс вітрянку, не хворіють нею повторно.

    Як правило, до вірусних інфекцій розвивається тривалий імунітет, а до бактеріальних, навпаки, нестійкий. Можливо і його зниження:

    • — наприклад,
    • — при онкології,
    • — ВІЛ-інфекції, коли клітини пам’яті не зберігаються
    (Visited 31 times, 1 visits today)

     

    Related posts