Суміш йодиду калію і йоду, розчинена у воді або гліцерині, називається люголем. Даний засіб володіє протимікробною активністю, тому використовується для лікування шкірних інфекцій і захворювань лор-органів.
Інструкція
1. Свою назву розчин отримав в 1829 році, коли французький лікар Жан Люголь запропонував використовувати його при туберкульозі. Зараз дане захворювання є протипоказанням для внутрішнього вживання розчину, однак ліки з успіхом застосовується в отоларингології і хірургії.
2. При гострому і хронічному тонзиліті обробляйте слизову оболонку гортані і глотки розчином люголя. Змочіть в ліках ватно-марлевий тампон і протріть їм лакуни. У гострій стадії хвороби проводите процедуру щодня до повного одужання. При наявності хронічної інфекції досить обробки через день, але протягом двох тижнів.
3. При атрофічному риніті 3 рази на тиждень змащувати носові ходи розчином люголя. Обробку проводьте за допомогою ватної палички. Лікування в цьому випадку тривалий — 2-3 місяці, однак результат того вартий.
4. При гнійному отиті щодня закопуйте в слуховий прохід по краплі розчину люголя. Продовжуйте терапію протягом двох тижнів, навіть якщо поліпшення настане раніше цього часу.
5. Для лікування ран і опіків накладіть на уражене місце марлеву серветку, просочену розчином люголя. Міняйте пов’язку кожні 1-2 дні.
6. Для очищення організму 2 рази в тиждень випивайте по 100 мл води, в якій розчинена одна крапля люголя. Продовжуйте лікування протягом місяця.
7. Після проведення сцинтиграфії приймайте люголь двічі на день по 5-10 крапель. Точне дозування залежить від отриманої дози випромінювання і радіації. В середньому курс прийому — 1,5-3 тижні.
8. Для лікування ангулярного стоматиту (в простолюдді — заїди) щодня перед сном робіть аплікації з розчином люголя. Проводьте процедури до повного одужання.
