Навколо нас живуть різні мікроорганізми – вони беруть участь у безперервних процесах перетворення навколишнього середовища. З участю мікробів відбувається утворення ґрунту, підтримання постійного складу повітря. Одночасно в навколишньому середовищі живуть бактерії, які викликають інфекційні хвороби.
Що таке газова гангрена
При травмах існує небезпека виникнення тяжкого ускладнення – на пошкодженій ділянці тіла може розвинутися анаеробна гангрена (мионекроз). Сприятливе середовище для розвитку збудника хвороби являють глибокі травми, ранові кишені. Особливістю збудника захворювання є те, що мікроби активізуються тільки при відсутності кисню. Інфекційна хвороба характеризується швидким розвитком. У перші добу рана змінюється, спостерігається набряклість навколо пошкоджених м’яких тканин і погіршення стану здоров’я хворого.
Причини газової гангрени
Викликає захворювання клостридиальная мікрофлора. Живуть мікроорганізми в кишечнику травоїдних тварин, а в навколишнє середовище потрапляють з фекаліями. У повітрі під впливом кисню хвороботворні бактерії зникають, але в грунті і вуличної пилу зберігаються їх спори. Причиною розвитку захворювання стає погано оброблена рана. Інфекція потрапляє на ушкоджену ділянку з брудного одягу, з пилом. Переважно уражаються кінцівки, але зустрічається ураження кишечника, легенів, матки.
У патогенезі захворювання задіяний збудник газової гангрени – бактерія роду клостридій. Із зображень на фото видно, що вони мають веретенообразную форму, по центру розміщена спору. Клостридія має кілька різновидів – clostridium:
- perfringen;
- septicum;
- histolitycum;
- oedematien.
Хвороботворні газоутворюючі бактерії виділяють токсини – екзотоксини, які викликають розпад тканини навколо ураженої ділянки. Продукти життєдіяльності анаеробної інфекції гемолізини руйнують еритроцити і викликають гемолітичну анемію, що можуть послужити причиною розвитку ниркової недостатності.
Ознаки газової гангрени
Хвороба супроводжується підвищенням температури тіла, з’являється набряк і біль в області пошкодження у перші шість годин після травми. Бувають випадки прихованого періоду перебігу захворювання до трьох діб. Симптоми газової гангрени стрімко наростають. Спостерігаються порушення загального стану:
- зниження артеріального тиску;
- тахікардія;
- бліда шкіра з бурими плямами;
- лихоманка;
- зміна поведінки пацієнта (збудженість або апатія);
- анемія;
Спостерігаються місцеві ознаки: поверхня рани суха, при натисненні відчувається характерний хрускіт (крепітація) і виділяються бульбашки газу із запахом гнилі. В рані забарвлення м’язів стає сірого кольору, вони нагадують варене м’ясо. По мірі омертвіння м’язової тканини збільшується загальна інтоксикація організму продуктами життєдіяльності клостридії: падає гемоглобін, порушується функція нирок.
Форми газової гангрени
Характер розвитку захворювання залежить від різновиди збудника інфекції – клостридії. Розрізняють види газової гангрени:
- Класична форма. Характеризується наявністю великої кількості газу, відсутністю гнійних виділень та помірним набряком. Із збільшенням ураження м’язів кінцівка набуває бурий колір. Наростання інтоксикації викликає зникнення пульсу на місцевих периферичних артеріях.
- Набряково-токсична форма. Набряк розвивається миттєво, газових виділень мало, гнійні виділення відсутні. Підшкірна клітковина набуває зеленуватий відтінок, зникає пульс на місцевих периферичних артеріях.
- Флегмонозна форма. Найлегша форма. Відрізняється невеликим набряком, виділенням гною з бульбашками газу. М’язи в області пошкодження рожеві з невеликими ділянками некрозу. Шкіра тепла без зміни кольору, пульс збережений.
- Путридная (гнилостна) форма. Назва сталося через приєднання до збудника анаеробної інфекції клостридії – гнильних мікроорганізмів. Характеризується високим ступенем ураження, бурхливим перебігом – миттєво поширюється на клітковину і м’язи, розвивається обширний некроз. З гноєм з рани виділяються шматки некрозных тканин. Руйнування артерій супроводжується кровотечею.
Заразна газова гангрена
Хворі мионекрозом заразні і представляють загрозу оточуючим – для унеможливлення передачі інфекції їх потрібно ізолювати від інших пацієнтів. У відкритому просторі клостридії стають нежиттєздатними, але інфекція може передаватися спорами мікроорганізмів. Необхідна обробка одягу хворого та інструментів, стерилізація на повітрі у жаровій шафі, повторне кип’ятіння. Перев’язувальний матеріал хворого заразний – його спалюють. Шляхи передачі газової гангрени – рани. Небезпека зараження існує для людей після травми, ін’єкції, операції, аборту.
Діагностика газової гангрени лабораторна
Від швидкого визначення діагнозу залежить перебіг хвороби. Діагностика газової гангрени включає огляд рани і потерпілого, лабораторні дослідження. Мікробіологічна діагностика газової гангрени (флегмони) передбачає дослідження виділень з рани. Мікробіологія покликана визначити присутність клостридій під мікроскопом. Визначають хвороба з характерним патогномонічних симптомів. Розрізняють:
- Симптом Краузе. Визначається рентгенологічним способом наявність газових утворень між м’язами. На знімку спостерігається скупчення газу у вигляді ялинок.
- Симптом лігатури. При накладенні нитки (лігатури) на кінцівку через 15 хвилин нитка впивається в шкіру.
- Симптом пробки шампанського. При знятті тампона з рани спостерігається бавовна через виділення газів.
- Симптом шпателя. Чути хрускіт при постукуванні металевим шпателем з ураженої області.
Лікування газової гангрени
Захворювання розвивається швидко, існують ризики виникнення ускладнень (ниркову недостатність, кровотечі), шоку, смертельного результату. Лікування інфікованих хворих проводиться в хірургічному гнійному відділенні. Починати лікувати газову гангрену необхідно з розкриття рани глибокими лампасными розрізами, які захоплюють шкіру, підшкірну клітковину і фасцію.
Після цього видаляють ділянки омертвілої тканини. Очищену рану промивають рідиною, яка виділяє кисень – перекисом водню або розчином перманганату калію. Рану залишають відкритою і роблять дренаж для відтоку гною. Перші три добу перев’язки проводять кілька разів в день. Після невідкладних заходів призначають противірусну терапію.
Консервативне лікування газової гангрени
Інфікованим хворим показані антибіотики при газовій гангрені. По краях рани пацієнта вводять пеніцилін, тетрациклін. При виявленні анаеробної гангрени хворим призначають терапію для зниження інтоксикації – вводять внутрішньовенно розчини глюкози, натрію хлориду, плазму, альбумін. При виникаючих ускладненнях призначають терапію для підвищення гемоглобіну, для підтримки діяльності нирок, серця, Хворим показано рясне пиття, калорійне харчування, постільний режим, абсолютний спокій ураженій кінцівці.
Хірургічне лікування газової гангрени
При великому ураженні тканин і наростанні інтоксикації організму виробляють гільотинне ампутацію кінцівки. При оперативному лікуванні дотримуються принципи хірургічного втручання при газовій гангрені. Рану культи не зашивають, залишають відкритою для насичення киснем. На ній роблять лампасные порізи і дренаж. Після операції хороший результат дає вплив кисню під тиском у барокамері.
Профілактика газової гангрени
Для виключення вірогідності зараження анаеробною мікрофлорою всі рани підлягають ретельній обробці. Профілактика газової гангрени включає:
- розтин рани лампасными розрізами і за необхідності – видалення омертвілих ділянок;
- промивання забрудненої поверхні перекисом водню або перманганатом калію;
- забезпечення доступу повітря до рани.
Противогангренозные заходи передбачають ізоляцію хворого з підозрою на інфекційне зараження. Йому вводять антибіотики для попередження розвитку захворювання. Введення противогангренозной сироватки в профілактичних і лікувальних цілях вважають неефективним способом запобігання інфекційного захворювання. Запобіжні заходи повинен дотримуватися обслуговуючий медичний персонал. Перев’язки необхідно робити в рукавичках. Після медичних процедур рукавички потрібно дезінфікувати і спалити разом з перев’язним матеріалом.
