На основі кирилиці і латиниці розвинулися багато національні алфавіти. Зараз, мабуть, ці дві системи складаються на «озброєнні» більшості країн. «Конкурентами» є арабська писемність (велика частина мусульманських країн), ієрогліфічне письмо (Китай, Японія) і ряд алфавітів Південно-Східної Азії і Індії. Чим відрізняється кирилиця від латиниці, і які риси у них спільні? Вивчення питання почнемо з короткого екскурсу в історію.

Зміст статті

Походження кирилиці і латиниці

І кирилиця і латиниця є прямими нащадками давньогрецького алфавіту, різниця тільки в часі «відпочкування» від алфавіту-батька. Для латиниці це став приблизно 7 століття до нашої ери – час становлення Риму як держави. Одні лінгвісти вважають, що запозичення було прямим – від грецьких міст-держав півдня Італії (так звана Велика Греція), інші – що «посередником» виступила етруська писемність. Кирилиця ж «відбулася» від грецької мови вже в раннє Середньовіччя – приблизно в 9 столітті нашої ери – і створювалася спеціально для знайомства язичницьких слов’янських племен зі східним християнством (православ’ям).

Таким чином, на відміну від кирилиці латиницыв тому, що перша не є стихійним запозиченням, а написана вченими ченцями – Кирилом (від якого й отримала назву) і його братом Мефодієм. Братам приписується ще один слов’янський алфавіт – глаголиця, який був поширений переважно серед слов’ян Центральної та Південної Європи. Однак цей алфавіт, хоч і використовувався довгий час, все ж вийшов з ужитку, правда, зовсім недавно – ще в середині 20 століття в Хорватії глаголиця застосовувалася для релігійних цілей. «Самим-самим» древнім пращуром як кирилиці, так і латиниці є древнефиникийское лист (від якого і стався грецький алфавіт). Щодо походження древнефиникийского листи ведуться наукові дискусії, а ось з приводу його нащадків питань немає: з цього алфавіту, крім кирилиці і латиниці, «народилися» ще й такі графічно далекі один від одного писемності, як грузинська, вірменська, єврейська, арабська та цілий ряд тих, що зараз вже не використовуються.

до змісту ?Різниця між кирилицею та латиницею

Розібравшись з походженням кирилиці і латиниці, подивимося, чим вони розрізняються по внутрішньому наповненню. Перше, що кидається в очі, – це достаток у всіх варіантах кирилиці знаків для позначення шиплячих звуків [ш], [ж], [щ]. Для деяких слов’янських мов (відомого великою кількістю шиплячих польського, наприклад) кирилиця була б кращою латиниці, однак історично так склалося, що поляки разом з католицтвом запозичили з Риму і латинський алфавіт. От і доводиться їм для позначення звуків [ж] і [ш] використовувати диграфы (тобто «двоебуквия») [rz] та [s] або літери з діакритичними знаками. Правда, у німців положення ще складніше: звук [ш] передається в їх мові триграфом [sch].

Крім різних способів передачі звуків, відмінності існують і в цих ареалах буквених систем. В епоху Великих географічних відкриттів Західна Європа, де домінувала латинська писемність, поширила свій вплив, а разом з ним і алфавіт, на величезні території у всіх частинах світла. І зараз обидві Америки та Австралія пишуть виключно латиницею. Крім цього – Африка південніше Сахари, багато країн Азії і більшість острівних держав.

Кирилиця ж, будучи спочатку алфавітом слов’ян, в Європі локалізована у православних слов’янських державах (зі своїми особливостями для кожної мови), а на території колишньої Російської імперії вона використовується у багатьох народів, для яких писемність була створена на початку 20 століття. У деяких народів (казахів, киргизів, таджиків і ряду інших) кирилиця продовжує застосовуватися і після отримання союзними республіками незалежності в 1991 році. Як і в Монголії: вона, хоч і не була в складі Радянського Союзу, підтримувала з ним настільки тісні економічні та політичні зв’язки, що в 1941 році старомонгольское лист було замінено на кирилицю. Цей алфавіт також використовується і в ряді невизнаних або частково визнаних держав – в Абхазії, Придністров’ї і Південній Осетії.

до змісту ?Порівняльна таблиця

Підіб’ємо підсумок, в чому різниця між кирилицею та латиницею. У цій таблиці зібрані як відмінності, так і подібності між ними.

Кирилиця
Латиниця

Походження
8 століття нашої ери. Створена грецькими ченцями Кирилом (від чийого імені і отримала назву) і його братом Мефодієм на основі грецького алфавіту. Призначалася для проповіді православ’я серед слов’ян-язичників
7 століття до нашої ери. Походить від давньогрецького алфавіту. Згідно з різними гіпотезами, запозичена безпосередньо від грецьких міст-держав Південної Італії («Велика Греція») або опосередковано – через етруська мова

Особливості
Має досить багато буквених знаків для позначення шиплячих звуків
Шиплячі передаються або диграфами і триграфами, або за допомогою додаткових надрядкових знаків

Сучасний стан
Поширена в слов’янських державах, що традиційно сповідують православ’я. Крім цього, використовується у багатьох державах, що раніше входили до складу Російської імперії або перебували в політичній залежності від неї
Має широке розповсюдження в світі: вся Америка, Австралія, південна частина Африки, багато азіатські і острівні держави

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here