Топ-10 хвороб офісних працівників

Поділіться статтею:

В наш час кількість офісних працівників значно збільшився: крім таких звичних професій як бухгалтер, інженер, економіст, кадровик в ряди інтелектуальних працівників включилися нові «білі комірці», які працюють в банках, рекламних агентствах, IT-лабораторіях, страхових та аутсорсингових компаніях. В результаті такого розширення сфер інтелектуальної праці практично близько 50% працюючих людей є офісними працівниками. Крім збільшення кількості «білих комірців» змінилася і навантаження їх роботи – адже тепер працює в офісі людині доводиться все більше часу витрачати на роботу з комп’ютером і часто погоджуватися на роботу з ненормованим робочим днем.

На перший погляд, робота в офісі — це престижний, інтелектуальний та комфортний працю. Проте це тільки видима частина того айсберга, під якою ховаються інші «принади» такої роботи. Офісного співробітники доводиться витримувати постійні психоемоційні навантаження, тривалий час перебувати у статичному положенні, працюючи за комп’ютером, працювати при штучному освітленні і рідко бувати на свіжому повітрі, вдихаючи пил з численних стелажів і полиць. Всі ці фактори не проходять безслідно, і, рано чи пізно, близько 30-35% працюючих в офісі стикаються з характерними для представників цих професій захворюваннями.

У цій статті ми ознайомимо вас з найпоширенішими захворюваннями офісних працівників. Ця інформація допоможе вам«знати ворога в обличчя» і вчасно вжити необхідних заходів по їх профілактиці.

Зміст

Тунельний синдром

Довга одноманітна робота за комп’ютером або письмовим столом, супроводжується навантаженням на одні й ті ж м’язи в області зап’ястя, викликає защемлення серединного нерва в каналі зап’ястя, яке відбувається через здавлення нерва потовщеними сухожиллями або набряком і потовщенням самого нерва. В результаті людина відчуває постійний біль або дискомфорт в руках: оніміння або ослаблення рук, погіршення рухливості пальців, поколювання в кисті, відчуття прострілів або набряклості в пальцях.

За даними статистики, це захворювання виявляється у кожного шостого працюючого за комп’ютером тривалий час. Такої ж недуга часто зустрічається серед водіїв, піаністів, сурдоперекладачів, художників і представників інших професій, чия діяльність пов’язана з необхідністю виконувати монотонні разгибательно-згинальні рухи пальцями.

Симптоми тунельного синдрому можуть з’являтися в будь-який час доби, вночі або вдень. Після зміни положення або струшування рук вони стають менш вираженими, але з плином часу прояви захворювання можуть ставати постійними, і незручність в рухах стає перешкодою для здійснення тонких рухів в пальцях. Це може заважати хворому застібати сорочку, зав’язувати шнурки і рано чи пізно позначається на його професійної діяльності.

Здавлення нерва зап’ястного

Для лікування тунельного синдрому можуть застосовуватися консервативні або хірургічні методики, і його успішність багато в чому залежить від своєчасності звернення до фахівця. Багато хто намагається займатися самолікуванням цієї недуги, забуваючи про можливі наслідки захворювання, які можуть призводити до значного зниження і навіть повної втрати функцій руху.

Існує ряд способів щодо попередження розвитку тунельного синдрому:

  • Регулярне виконання фізичних вправ під час систематичних перерв при роботі за комп’ютером. Перерви в роботі необхідно робити через щогодини.
  • Правильне положення тіла при роботі за комп’ютерним столом. Лікоть руки, яка працює з мишкою, повинен знаходитися на столі. Клавіатура повинна бути ергономічною і розташовуватися так, щоб рука, згинаючись в лікті, утворювала прямий кут. Комп’ютерне крісло повинно бути оснащено зручною ортопедичною спинкою і підлокітниками.
  • Зміна професійної діяльності.
  • Відмова від куріння.
  • Підтримання нормальної маси тіла.
  • Своєчасне звернення до невролога при появі ознак тунельного синдрому.
  • Остеохондроз

    Офісним працівникам майже щодня доводиться перебувати в положенні сидячи протягом багатьох годин. Таке статичне положення тіла призводить до порушення кровообігу в області хребта, і у людини з’являються болі в спині, шиї і плечах – симптоми остеохондрозу. Особливо схильні до цього захворювання люди, які страждають ожирінням і мають неправильну поставу.

    Масаж для профілактики остеохондрозу

    Симптоми остеохондрозу вельми різноманітні і можуть проявлятися не тільки болями і відчуттями дискомфорту в області хребта, але і швидкою стомлюваністю, порушенням чутливості різних частин тіла, головними болями і запамороченнями, зниженням гостроти зору, онімінням кінцівок, болі в серці та інших внутрішніх органах. При запущених стадіях цього підступного захворювання в міжхребцевих дисках наступають незворотні дегенеративні зміни, які призводять до розвитку таких ускладнень як міжхребцеві грижі, протрузія, радикуліт, кіфоз, спінальний інсульт. Всі ці ускладнення остеохондрозу можуть призводити до інвалідизації хворого і повної або часткової втрати працездатності.

    Тактика лікування остеохондрозу вибирається для кожного пацієнта індивідуально, залежно від тяжкості захворювання. При незапущенном захворюванні застосовуються консервативні методики, які полягають у прийомі лікарських препаратів і в проведенні курсів ЛФК, мануальної терапії, масажу, кінезотерапії, фізіотерапії, голкорефлексотерапії, виконанні лікувальних блокад і витягування хребта. При тяжкому перебігу остеохондрозу та його ускладненнях консервативні методики можуть виявитися неефективними, і в таких випадках хворому рекомендується проведення хірургічних операцій.

    Як і для всякого захворювання, для остеохондрозу вірно твердження про те, що будь-яку хворобу легше попередити, ніж лікувати. Для профілактики цієї недуги рекомендується:

  • Дотримуватися достатню рухову активність.
  • Раціональне харчування і дотримання належного питного режиму.
  • Зручне положення тіла за комп’ютерним або письмовим столом і часті перерви в роботі з проведенням фізичної розминки.
  • Рівномірний розподіл навантаження при перенесенні тягарів.
  • Відмова від шкідливих звичок.
  • Боротьба з ожирінням.
  • Заняття фізкультурою і спортом.
  • Ожиріння

    Ожиріння — поширена проблема

    Основними причинами розвитку ожиріння у офісних працівників є два взаємопов’язаних фактори: малорухливий спосіб життя і переїдання. Специфічним симптомом ожиріння є надлишкова маса тіла, що призводить до відкладення жиру на боках тулуба, спині, плечах, животі та стегнах. Це призводить до поступової зміни зовнішнього вигляду: появи другого підборіддя, жирових складок на животі і кінцівках.

    Крім зовнішніх змін, ожиріння призводить до появи сонливості, зниження толерантності до фізичних навантажень, підвищеної пітливості, дратівливості, задишці, появи периферичних набряків, болю в спині і суглобах. Порушення в обміні речовин, що відбуваються при ожирінні, позначаються і на психіці людини, і на роботі інших внутрішніх органів. Вони проявляються у вигляді порушень травлення, захворюваннях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, хребта, суглобів, шкіри, ендокринної, сечостатевої та серцево-судинної системи.

    Лікування ожиріння повинно починатися якомога раніше, оскільки при запущених стадіях цього захворювання істотно зростає ризик розвитку багатьох небезпечних ускладнень: гіпертонічна хвороба, ІХС, інсульт, артрит, холецистит, рак передміхурової залози, товстої кишки та молочної залози. Для боротьби із зайвою вагою можуть застосовуватися стежать способи:

    • дотримання дієти;
    • фізичні вправи;
    • медикаментозне лікування;
    • хірургічне лікування.

    Для профілактики ожиріння рекомендується:

  • Раціональне харчування. При гіподинамії рекомендується обмежувати вживання продуктів, які багаті жирами і вуглеводами, і збільшувати кількість рослинної і білкової їжі в раціоні.
  • Достатня рухова активність: пішохідні прогулянки, заняття фізкультурою або спортом (біг, плавання, спортивна ходьба).
  • Своєчасне лікування ендокринологічних захворювань.
  • Високий артеріальний тиск

    Важливо стежити за показниками АТ

    Офісним працівникам доводиться часто стикатися зі стресовими ситуаціями, вести малорухливий спосіб життя і працювати ненормовано. Часті перекури, зловживання кавою і неправильне харчування на тлі цих провокуючих факторів значно збільшують ризик розвитку артеріальної гіпертензії.

    Все починається з того, що людина починає відчувати запаморочення, слабкість, миготіння мушок перед очима, головний біль, оніміння пальців і припливи крові до голови. Ця стадія артеріальної гіпертензії може тривати роками, і хворий не звертає уваги на симптоми, списуючи їх на втому або недостатня кількість сну.

    Згодом підвищення артеріального тиску може призводити до розвитку порушень мозкового кровообігу, серцевої та ниркової недостатності. При відсутності лікування підвищення артеріального тиску може призводити до серйозних ускладнень (наприклад, до інсульту або інфаркту міокарда).

    Для своєчасного виявлення артеріальної гіпертензії надзвичайно важливо регулярно контролювати показники тиску. При підвищенні його показників до 130-139/85-90 мм рт. ст. необхідно звернутися до терапевта або кардіолога і пройти детальне обстеження для виявлення причин гіпертонії. Для лікування артеріальної гіпертензії можуть рекомендуватися як консервативні методики, які полягають у дотриманні дієти, боротьбі із зайвою вагою, виключення стресів, дотримання достатньої рухової активності та відмову від шкідливих звичок, так і прийом антигіпертензивних препаратів. Вибір тактики лікування, лікарських засобів та їх дозування повинно проводитися тільки фахівцем, оскільки тільки він може оцінити всі фактори ризику і тяжкість захворювання.

    Синдром сухого ока

    З симптомами синдрому сухого ока знайоме близько 20% офісних працівників, чия робота тісно пов’язана з комп’ютером. Пересушене кондиціонером або опалювальними приладами повітря і тривале перенапруження зору викликають появу відчуття чужорідного тіла, печіння, піску і різі в очах. Якщо на цій стадії захворювання людина не вживає заходів і не звертається до офтальмолога, то постійна сухість ока прогресує, та згодом для усунення симптомів можуть знадобитися більш активні заходи.

    При проблемах з очима звертайтеся до офтальмолога

    При відсутності лікування захворювання ускладнюється, і такі неприємні відчуття виникають частіше і доповнюються світлобоязню, почервонінням очей і сльозотечею. Згодом кон’юнктива і рогівка ока можуть часто запалюватися, а зниження місцевого імунітету призводить до того, що на рогівці можуть утворюватися микроэрозии, виразки і нитчатый кератит.

    Для лікування синдрому сухого ока застосовуються симптоматичні препарати (краплі для зволоження кон’юнктиви і рогівки або антибактеріальні препарати для лікування запального процесу) та проводяться заходи, спрямовані на усунення причини розвитку цього синдрому (нормалізація режиму праці та відпочинку, гімнастика для очей). У більш важких випадках лікування може знадобитися виконання хірургічної операції з тампонированию слізних проток тимчасовими або постійними окклюдорами (тампонами).

    Для профілактики розвитку синдрому сухого ока рекомендується дотримуватися таких правил:

  • При роботі з комп’ютером, читання або перегляду телевізора через щогодини робити перерви, а під час роботи частіше моргати (кількість моргань в хвилину має становити не менше 20 разів).
  • Через кожні півгодини при роботі з комп’ютером або читанні прикривати очі долонями і виконувати гімнастику для очей. Для зняття напруги можна виконати вправу по зміні області концентрації. Для цього необхідно вибрати для фокусування погляду віддалений предмет і пильно подивитися на нього протягом 15 секунд, а потім перевести погляд на більш близько розташований предмет. При виконанні цієї простої вправи голова повинна залишатися нерухомою.
  • Не допускати зневоднення організму.
  • Користуватися зволожувачами повітря.
  • Приймати профілактично вітамінно-мінеральні комплекси для поліпшення зору.
  • Хронічний стрес

    Стрес — супутник роботи в офісі

    Постійна втома і насичений ритм сучасного життя часто призводять до стресових ситуацій, які стають відмінним фоном для розвитку хронічних захворювань.

    При постійному стресі людина починає відчувати тривогу, невмотивоване зниження настрою, сонливість, неуважність, дратівливість. Всі ці симптоми призводять до погіршення загального самопочуття, і у хворого з’являються: головні болі, тахікардія, підвищення артеріального тиску, біль невизначеного характеру в спині або животі, погіршення апетиту, зниження імунітету і інші ознаки хронічного перевтоми. При відсутності лікування хронічний стрес може призводити до розвитку гіпертонічної хвороби, інсультів, інфарктів, цукрового діабету, депресії і багатьох інших небезпечних захворювань.


    Для лікування хронічного стресу лікар може порекомендувати хворому як консервативні методики, які полягають у веденні здорового способу життя та застосування способів релаксації і антистресової психотерапії, так і прийом лікарських препаратів для усунення основних симптомів стресу (заспокійливих, антидепресантів і снодійних засобів).

    Варикозна хвороба

    Варикозне розширення вен так само є частим наслідком тривалого перебування в сидячій позі і гіподинамії. Це захворювання призводить до формування стійкого розширення та подовження вен ніг, яке супроводжується витончення венозної стінки і утворенню на них «вузлів».

    Тяжкість в ногах — перший симптом варикозу

    Першими симптомами варикозу є наступні ознаки: відчуття важкості в ногах і розпирання в області литкових м’язів при тривалому знаходженні в статичній позі, поява судинних зірочок на шкірі. Пізніше хворий скаржиться на появу болю і відчуття жару в литкових м’язах, нічні судоми і поява на поверхні ніг розширених підшкірних вен. На пізніх стадіях захворювання на ногах з’являються варикозні «вузли», крововиливи і трофічні виразки.

    Тактика лікування варикозної хвороби вибирається в залежності від стадії захворювання. На початкових стадіях хворому може рекомендуватися застосування препаратів-флеботоников для зовнішнього та внутрішнього застосування, фізіотерапія та носіння компресійної білизни (панчохи, гольфи) або бинтування ніг еластичними бинтами. При відсутності протипоказань для попередження прогресування захворювання можуть застосовуватися малоінвазивні хірургічні методики: фотокоагуляція, склерозування, лазерна або радіочастотна коагуляція варикозно розширених вен. На більш запущених стадіях варикозу проводяться такі хірургічні втручання як мініфлебектомія або операція Троянова-Тренделенбурга.

    Для профілактики розвитку варикозної хвороби рекомендується:

  • Боротьба з ожирінням і гіподинамією.
  • При тривалій роботі в положенні сидячи робити через щогодини перерви в роботі, виконуючи вправи для відновлення нормального кровотоку в ногах.
  • Не сидіти в позі «нога на ногу».
  • Не захоплюватися гарячими ваннами.
  • Організувати раціональне харчування з достатнім споживанням продуктів, які багаті клітковиною (для профілактики запорів).
  • Не носити незручне взуття. Взуття на підборах носити не більше 1-2 годин на день.
  • Не носити обтягуючий і порушує кровообіг в ногах одяг.
  • Після роботи обливати ноги холодною водою і робити самомасаж ніг.
  • Більше ходити по росі або крайці водойми босоніж.
  • Після пробудження виконувати фізичні вправи.
  • Геморой

    Сидяча робота призводить до геморою

    Вени прямої кишки не піддаються меншому навантаженні з-за тривалого знаходження в позі сидячи, ніж спина і вени ніг. Гіподинамія, надмірна вага, нераціональне харчування, шкідливі звички та стресові ситуації є тими факторами, які сприяють розвитку геморою. У результаті їхньої дії в людини з’являються скарги на свербіж, відчуття печіння та важкості в області заднього проходу. На більш пізніх стадіях геморою до цих ознак приєднуються і інші симптоми цього захворювання: біль в прямій кишці, кров у калі, схильність до запорів, випинання гемороїдальних вузлів, запальні реакції в області ануса.

    Багато хворих з гемороєм не поспішають звертатися за допомогою до проктолога і займаються самолікуванням, яке не приносить позитивних результатів і призводить до прогресування захворювання. Лікування цього неприємного недуги завжди повинно проводитися тільки фахівцем, оскільки тільки після детальної діагностики можливо правильного складання плану терапії. Для лікування геморою можуть застосовуватися як консервативні методики, так і хірургічні (малоінвазивні або радикальні операції).

    Для профілактики геморою рекомендується:

  • Правильна організація харчування і введення в щоденний раціон продуктів, які сприяють боротьбі із запорами.
  • Достатня рухова активність.
  • Відмова від куріння і прийому алкогольних напоїв.
  • Розумні фізичні навантаження при заняттях спортом і виконанні важкої фізичної праці.
  • Виконання вправ за методикою Кегеля.
  • Захворювання органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту: гастрит, виразкова хвороба, коліт та ін

    Нераціональне харчування призводить до проблем з ШКТ

    Багато офісні працівники часто відчувають стресові ситуації, забуває поснідати або пообідати, курять, п’ють багато кави, в якості перекусів часто вживають різну шкідливу їжу (чіпси, сухарики, горішки, цукерки та ін). В результаті такі негастрономические і гастрономічні задоволення» призводять до порушення функціонування і захворювань травних органів.

    Болі в області шлунка, правого підребер’я або низу живота, погіршення апетиту, нудота, блювота, відрижка, запори, проноси, метеоризм, неприємний присмак у роті – ці основні симптоми захворювань органів ШКТ завжди повинні ставати приводом для звернення до лікаря-гастроентеролога або терапевта. Самолікування захворювань органів травного тракту практично завжди буває неефективним і веде до прогресування недуги. Після детального обстеження лікар зможе поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування.

    Для профілактики захворювань органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту рекомендується:

  • Раціональне харчування.
  • Відмова від куріння, прийому спиртних і кофеїновмісних напоїв.
  • Своєчасна санація порожнини рота.
  • Боротьба зі стресами.
  • Своєчасне лікування будь-якого захворювання органів травлення.
  • Грип та ГРВІ

    Багато лікуються прямо на робочому місці

    Під час спалахів та епідемій вірусних захворювань офісні працівники в більшій мірі схильні до ризику зараження ними, оскільки вони тривалий час проводять в погано провітрюваному, курному і задушливому приміщенні і з більшою часткою ймовірності контактують з уже хворими на грип та ГРВІ. Більшому ризику захворіти такими інфекціями офісні працівники піддаються ще й тому, що повітря в офісах часто сухий, і слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, які є вхідними воротами для цих вірусів, стають більш сприйнятливими до їх впровадження.

    Для запобігання зараження ГРВІ та грип рекомендується:

  • Захистити себе від контакту з хворими людьми, пропонуючи носити їм маску.
  • Уникати рукостискань.
  • При появі перших симптомів захворювання і до одужання викликати свого дільничного лікаря і не приходити в офіс, щоб не заражати інших співробітників.
  • Під час спалахів та епідемій ГРВІ та грипу завжди мити руки після відвідування людних місць або використовувати для їх обробки дезінфікуючі розчини.
  • Зволожувати повітря за допомогою спеціальних зволожувачів або підручних засобів. При можливості проводити кварцування приміщень.
  • Використовувати в профілактичних цілях спреї для носа на основі морської солі та інші засоби для профілактики вірусних інфекцій (аромалампи, Оксолінову мазь і ін).
  • Частіше провітрювати приміщення і проводити в ньому вологе прибирання з використанням дезрозчинів.
  • Вводити в свій щоденний раціон більше багатих вітамінами свіжих фруктів і овочів. Харчування повинно бути збалансованим.
  • Зберегти здоров’я, працюючи в офісі, можливо, якщо вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок, налагодити правильне харчування, намагатися менше нервувати і правильно організовувати свій режим відпочинку та праці. Пам’ятайте про наших рекомендаціях з профілактики найбільш частих захворювань офісних працівників, і будьте здорові!

    Корисне відео по темі

    Зарядка для офісних працівників.


     

     

    Related posts

     
     

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    http://poradumo.com.ua/356408-t-298/