Вчимося шити і кроїти з «примхливого» шифону: правила і поради

Вміння створювати одяг своїми руками – унікальна можливість виглядати оригінально, стильно й ефектно. Сьогодні знамениті модельєри пропонують рукодільниця звернути увагу на вироби з шифону. Однак зшити красиву і елегантну річ з цього матеріалу дуже непросто: він примхливий і вимагає обережності.

Учимся шить и кроить из

Шифон являє собою дуже тонкий, напівпрозорий матеріал, речі з якого сьогодні знаходяться на піку популярності. Однак багато швачки звертають увагу, що працювати з ним дуже непросто. Складності виникають як під час розкрою, так і в процесі пошиття.
Напівпрозорий матеріал може мати різне походження. Найбільш дорогим є натуральний шовковий шифон. Для роботи з ним потрібен чималий досвід: така тканина дуже примхлива, може давати усадку, кришитися, а в процесі роботи є висока ймовірність залишити невивідні плями. Синтетичний шифон – більш поширений і дешевий. Працювати з ним набагато простіше, а речі виходять легкими, красивими і стильними.

Професійні швачки рекомендують починати знайомство з примхливої тканиною з синтетичного шифону. Робота з натуральним матеріалом відрізняється високою складністю, а результат може негативно відрізнятися від очікуваного.

Самостійне створення речей починається з розкрою обраного матеріалу. Відбувається це, як правило, на столі чи підлозі. Працюючи з шифоном, підкладіть під нього яку-небудь тканину або предмет (підійдуть льон, ватяну ковдру, пледи тощо). Як варіант, розкрій примхливого матеріалу можна виробляти на розкладеному дивані.
Перед роботою перевірити придбаний шифон на рівність країв: іноді в магазинах тканина відрізають криво. Щоб усунути цей дефект, витягніть з кута крайню нитку і з утвореної лінії зріжте край. Деякі умільці воліють його відривати, однак такий підхід загрожує деформацією матеріалу.

Кроїти шифон краще в один шар. Це займе більше часу, проте деталі гарантовано вийдуть рівними.

При розкрої шифон може почати кришитися. Уникнути цього дозволить попередня обробка тканини. Деякі досвідчені швачки перед роботою опускають шифон в легкий розчин желатину. Це робить матеріал більш важким і дозволяє уникнути сильних дефектів. Також можна обробити виключно місця розрізів. Для цього використовуються такі засоби, як крохмальна вода або лак для волосся.
Більшість рукодільниць фіксують шифон з допомогою тонких шпильок. Однак такий традиційний спосіб може залишити на матеріалі сліди і навіть дірки. Уникнути цього допоможе відмова від проколів на користь невеликих тягарців або обважнювачів. Додайте їх з декількох сторін, щоб шифон не з’їжджав під час роботи. Переносити на тканину викрійки краще з допомогою тонкого м’якого мила.
Перед зшиванням розкроєних деталей, обов’язково перевірте установки машинки на невеликому шматочку шифону. Голку варто вибрати саму тонку, нитки – міцні. Для напівпрозорих матеріалів чудово підійдуть нейлонові: вони будуть практично непомітні на майбутньому виробі. Ширина стібка повинна бути маленькою, ідеальний варіант – близько 2 мм.
Для зшивання шифону професіонали рекомендують використовувати один з двох швів: «французький» або «американку». Перший є аналогом стандартного білизняного, коли спершу зшивають «виворітна сторона до виворітної», а потім – лицьова до лицьової. Другий являє собою звичайний для обробки країв шов. Проте в даному випадку він виконується в міліметрах і дуже акуратно. Доповнити його можна обробкою за допомогою оверлока або спеціальними засобами, що допомагають запобігти розповзання тканини (розведеним клеєм ПВА, желатином, крохмалем тощо).

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/354833-v-671/