Вчимося шити і кроїти з «примхливого» шифону: правила і поради

0
500

Вміння створювати одяг своїми руками – унікальна можливість виглядати оригінально, стильно й ефектно. Сьогодні знамениті модельєри пропонують рукодільниця звернути увагу на вироби з шифону. Однак зшити красиву і елегантну річ з цього матеріалу дуже непросто: він примхливий і вимагає обережності.

Учимся шить и кроить из

Шифон являє собою дуже тонкий, напівпрозорий матеріал, речі з якого сьогодні знаходяться на піку популярності. Однак багато швачки звертають увагу, що працювати з ним дуже непросто. Складності виникають як під час розкрою, так і в процесі пошиття.
Напівпрозорий матеріал може мати різне походження. Найбільш дорогим є натуральний шовковий шифон. Для роботи з ним потрібен чималий досвід: така тканина дуже примхлива, може давати усадку, кришитися, а в процесі роботи є висока ймовірність залишити невивідні плями. Синтетичний шифон – більш поширений і дешевий. Працювати з ним набагато простіше, а речі виходять легкими, красивими і стильними.

Професійні швачки рекомендують починати знайомство з примхливої тканиною з синтетичного шифону. Робота з натуральним матеріалом відрізняється високою складністю, а результат може негативно відрізнятися від очікуваного.

Самостійне створення речей починається з розкрою обраного матеріалу. Відбувається це, як правило, на столі чи підлозі. Працюючи з шифоном, підкладіть під нього яку-небудь тканину або предмет (підійдуть льон, ватяну ковдру, пледи тощо). Як варіант, розкрій примхливого матеріалу можна виробляти на розкладеному дивані.
Перед роботою перевірити придбаний шифон на рівність країв: іноді в магазинах тканина відрізають криво. Щоб усунути цей дефект, витягніть з кута крайню нитку і з утвореної лінії зріжте край. Деякі умільці воліють його відривати, однак такий підхід загрожує деформацією матеріалу.

Кроїти шифон краще в один шар. Це займе більше часу, проте деталі гарантовано вийдуть рівними.

При розкрої шифон може почати кришитися. Уникнути цього дозволить попередня обробка тканини. Деякі досвідчені швачки перед роботою опускають шифон в легкий розчин желатину. Це робить матеріал більш важким і дозволяє уникнути сильних дефектів. Також можна обробити виключно місця розрізів. Для цього використовуються такі засоби, як крохмальна вода або лак для волосся.
Більшість рукодільниць фіксують шифон з допомогою тонких шпильок. Однак такий традиційний спосіб може залишити на матеріалі сліди і навіть дірки. Уникнути цього допоможе відмова від проколів на користь невеликих тягарців або обважнювачів. Додайте їх з декількох сторін, щоб шифон не з’їжджав під час роботи. Переносити на тканину викрійки краще з допомогою тонкого м’якого мила.
Перед зшиванням розкроєних деталей, обов’язково перевірте установки машинки на невеликому шматочку шифону. Голку варто вибрати саму тонку, нитки – міцні. Для напівпрозорих матеріалів чудово підійдуть нейлонові: вони будуть практично непомітні на майбутньому виробі. Ширина стібка повинна бути маленькою, ідеальний варіант – близько 2 мм.
Для зшивання шифону професіонали рекомендують використовувати один з двох швів: «французький» або «американку». Перший є аналогом стандартного білизняного, коли спершу зшивають «виворітна сторона до виворітної», а потім – лицьова до лицьової. Другий являє собою звичайний для обробки країв шов. Проте в даному випадку він виконується в міліметрах і дуже акуратно. Доповнити його можна обробкою за допомогою оверлока або спеціальними засобами, що допомагають запобігти розповзання тканини (розведеним клеєм ПВА, желатином, крохмалем тощо).

 
 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here