Ще в працях Гіппократа і цілителів Стародавньої Індії серед інших лікувальних засобів можна зустріти згадка про самих звичайних паростках пророслої пшениці, про цілющі властивості яких вже тоді було широко відомо. Стародавні єгиптяни були впевнені, що пшеничні паростки допоможуть їм зберегти молодість і сили на довгі роки. Лікувальні властивості пророщеної пшениці здавна були відомі і на землях наших з вами предків.
Їх використовували як для профілактики авітамінозу, так і в якості звичайного повсякденного харчування, досить доступного і нехитрого. Чи доводилося вам, наприклад, зустрічатися зі словами «різдвяна кутя» або «святкова кутя»? Ці страви традиційної російської кухні готувалися саме із зерна пророслої пшениці.
З середини XX ст. включення пшеничних паростків в щоденний раціон стало хорошим тоном з точки зору світової дієтології. Результати проводилися в ті роки біохімічних досліджень підтвердили думку наших предків щодо того, що молоді паростки пшениці дійсно мають реальні лікувальні властивості, і з тих пір вони стали одним з еталонів здорового і правильного харчування.
В наш час розробок новітніх прогресивних продуктів харчування, безжально теснящих з прилавків своїх менш підготовлених до конкуренції традиційних суперників, все ж залишаються численні категорії людей, кому не байдуже своє здоров’я, як і раніше вибирають із усього асортименту продукти, випробувані століттями. Проросла пшениця, поживні та лікувальні властивості якої не підлягають сумніву, користується популярністю серед таких людей і сьогодні.
У чому ж секрет такого простого, але корисного продукту? Справа в тому, що всередині пшеничного зерна при пророщуванні активізуються особливі ферменти – ензими, за допомогою яких розщеплюються поживні речовини, що містяться в зерні, утворюючи легко засвоювані організмом людини сполуки. Крім того, в процесі проростання зерна багаторазово збільшується вміст в ньому вітамінів B і E, що, безумовно, також не може залишатися без уваги.
Залишилося тільки нагадати, про яких саме корисних властивостях пророслого зерна було відомо здавна і доповнено останніми дослідженнями.
Верхні тверді оболонки зерняток, які в процесі переробки стають пшеничними висівками, багаті нерозчинної клітковини, благотворно впливає на процеси травлення. Потрапляючи в організм, клітковина від води набухає і стимулює випорожнення кишечника, по дорозі ще й всмоктуючи шлаки, канцерогени і токсини, що накопичилися в травному тракті. Регулярне вживання в їжу пророслої пшениці надасть посильну допомогу людям, які страждають від закрепів, і, паралельно з цим, послужить профілактикою раку товстої і прямої кишки.
Розчинна ж клітковина, нестачі в якій проросла пшениця також не відчуває, сприяє підтримці оптимального балансу кишкової мікрофлори, виводить з організму холестерин, токсини і жовчні кислоти.
Але на цьому список цілющих якостей пророслої пшениці не закінчується. При попаданні клітковини в організм сповільнюється засвоєння ліпідів і вуглеводів, а значить, що таку їжу можна порекомендувати охочим позбавитися від небажаного зайвої ваги. Плюс до цього, її лікувальні властивості допоможуть в профілактиці цукрового діабету.
Крім усього іншого, проросла пшениця може взяти на себе нормалізацію функціонування серцево-судинної, нервової і статевої системи, зміцнення імунітету, створення захисного бар’єру від зовнішніх інфекцій і вірусів простудних захворювань.
І така їжа – зовсім не розкіш: вона цілком доступна і дешева. Багаті вітамінами і мінералами зерна можуть стати гідною альтернативою фруктів і овочів, особливо в зимовий період.
Фахівці радять вживати пророщену пшеницю в першій половині дня, так як на ніч така їжа може здатися вашому шлунку надто важкою. З тієї ж причини – щоб не навантажувати травну систему – рекомендується попередньо подрібнювати зерна на м’ясорубці або, в крайньому випадку, дуже ретельно пережовувати. У добу слід вживати як мінімум 50-100 г пророслої пшениці.
В якому вигляді ви хочете мати на своєму столі цей продукт – залежить виключно від ваших гастрономічних пристрастей. Це може бути і проста каша, і випічка, і добавка до овочевих салатів, супів і других страв. Розмоловши за допомогою кавомолки зерна і отримавши солодову муку, ви зможете додавати її соусам, тіста, кремів, приправ. А змішавши її з водою або кип’яченим молоком – отримаєте живильний кисіль, багатий вітамінами. Висушені пшеничні паростки додають до різноманітних паст на основі сиру, м’яса, майонезу, сиру, хоча, природно, як і у випадку будь-якого іншого продукту, свіжі зерна будуть куди корисніше сушених.
Тільки не думайте, що область застосування пророслої пшениці обмежена лише кулінарією. Її оцінили і в сфері косметики: тепер вона цілком комфортно почуває себе в складі масок для догляду за шкірою обличчя і рук.
Якщо ж ви вирішили-таки відмовитися від звичної їжі, склад якої вже давно перестав викликати у вас довіру, і перейти на більш здорове і повноцінне харчування, не забувайте, що у кожного продукту, так чи інакше, існують свої протипоказання. Так як, нагадаємо, це не зовсім легка (або, точніше, зовсім не легка) для шлунка їжа, її не радять вживати при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, виразкової хвороби шлунка, діареї. Для дітей до 12 років, які перенесли у недавньому минулому операцію, така їжа також буде далеко не ідеальною.
Навіть якщо вам пощастило ніколи в своєму житті не зустрічатися з такими діагнозами, пам’ятайте, що курс профілактичного харчування з пророщеною пшеницею в раціоні не рекомендується проводити частіше одного разу на рік. Оптимальна його тривалість – до двох місяців, причому найкращим періодом буде кінець зими – початок весни.
