Мигдалини – це частина імунної системи, яка допомагає нам захищатися від хвороб.
Мигдалини розташовуються в носоглотці. Саме вони першими зустрічаються з патогенними мікроорганізмами, які втягуються з повітрям носом або ротом. Всього їх шість, і вони утворюють фільтр, який ще називають глоткових лімфатичних кільцем. З назви зрозуміло, що всередині мигдалин утворюються лімфоцити. Саме ці клітини імунної системи розпізнають чужорідні структури, маркують їх антитілами і руйнують.
Вироблення антитіл стимулюється, коли вірус сильний і активно розмножується. Тканина, з якої складається мигдалина, набухає і розростається. Тим самим збільшуючи кількість вироблюваних лімфоцитів. Це підвищує захисні функції організму.
Коли вірус слабшає і дитина починає видужувати, процес загальмовується. Набрякла мигдалина не може зменшитися за 2-3 дні. Чим сильніше було захворювання, тим більше часу їй потрібно, щоб повернутися в норму.
Дитина одужала, але в садок або школу йти ще не можна. Тиждень чи півтора інкубаційного періоду передбачають тривалі прогулянки на свіжому повітрі, уникнення багатолюдних місць, правильне харчування і введення в раціон додаткових вітамінів. Тільки після цих заходів лімфатична система очищається, зникають запальні процеси, відновлюється дренаж лімфи, і організм знову готовий до боротьби з вірусами і бактеріями.
Найчастіше батьки не мають можливості побути з дитиною вдома зайвий тиждень після спаду температури і нормалізації стану. На розпухлі мигдалини потрапляють нові віруси і вони продовжують набухати. Цей процес призводить до часткового перекриття дихального каналу. Іноді відбувається повне перекриття носового дихання. Тоді дитина дихає виключно ротом, хропе у сні, швидко втомлюється.
Недостатнє постачання внутрішніх органів і мозку киснем призводить до збоїв в їх роботі. Погіршується сон, можливі напади задухи у сні. Як результат – нічні кошмари, млявість, сонливість, головні болі. Іноді погіршується слух (тканина мигдаликів розростається настільки, що тисне зсередини на барабанну перетинку і викривляє її). Якщо нічого не робити, то змінюється структура лицьових кісток. Так як рот завжди відкритий, то звужуються верхня щелепа і носові ходи, деформується прикус. Аденоїдне обличчя зберігається на все життя при відсутності правильного лікування.
Діагностувати аденоїди може тільки лікар, грунтуючись на детальному огляді і результати аналізів. А далі він призначає лікування в залежності від стадії величини розростання.
