Щоб взяти у свою сім’ю дитину з дитячого будинку і потім любити його як рідного, потрібно мати «велике» серце і багато терпіння. На початку шляху завжди виникає багато питань: чи я зможу полюбити його, як поставляться до нього кровні діти, чи сподобається йому у нас жити і подібні питання.
Почнемо з того, що кожна дитина, що живе в дитячому будинку розуміє, що у нього повинна бути обов’язково мама! Він з цією думкою проживає кожен день і з нетерпінням чекає, коли ж вона прийде. А коли мама приїде і забере, він обов’язково буде її любити і у всьому слухатися.
Нові батьки полюблять свого прийомної дитини, якщо будуть постійно про нього піклуватися, проводити багато часу, спілкуватися. Доведено, що після народження, молоді матері теж не одразу починають любити своє дитя, так як багато в післяпологовому періоді перебувають у депресивному стані і не можуть відчувати радість від народження довгоочікуваного малюка, а любов приходить з часом. Даний факт не є чимось неправильним, так заклала в нас природа.
Щоб ваші кровні діти не ревнували вас до прийомних, заохочуйте їх теж до турботи про новоспеченому брата або сестрички. Так вони швидше один одному звикнуть, і прийомна дитина легше приживеться. Також можна разом подивитися мультфільми, наприклад, «Мама для мамонтенка», «Мауглі», «38 папуг» (серія «Бабуся») і інші, з обов’язковим обговоренням побаченого. Даний опосередкований спосіб буде психологічно набагато сприятливіші для дітей, ніж, якби ви запитали безпосередньо. Діти будуть говорити не про себе, а про мультяшних героїв. Обов’язково послухайте, про що думають і переживають ваші діти, адже лише так ви пізнаєте їх справжнє ставлення до ситуації.
У перший час вашим кревним дітям буде цікавий прийомна дитина, потім бачачи вашу турботу про нього і увагу, почнуть ревнувати. Тут потрібно дуже делікатно, не забуваючи і про кровних дітей, приділяти час для прийомної дитини. Враховуючи, що йому ваша увага і ласка потрібна куди більше, адже це він перебуває поки в чужому для нього місці.
Також може виникнути проблема негативного ставлення до приймального дитині з боку родичів (тітки, дядьки, бабусі й дідуся). Вони просто не захочуть його визнавати. Насправді вони налаштовані не проти особистості самої дитини, а проти тих проблем, які він може принести з собою. Наприклад, фінансові проблеми або девіантна поведінка, яке йому передалося по генам. Всі подібні забобони рідних варто спокійно пережити. З часом бачачи, що у вас все добре, вони приймуть нового члена сім’ї.
Тільки ваше терпіння, любов і мудрість допоможуть приймального дитині знайти сім’ю і стати її членом, а вам перестати помічати, що він не кровний.
