Як встановити зв’язок з малюком до його народження?

 

Коли подружня пара мріє про дитину, майбутні батьки дуже мальовничо і яскраво представляють спільні прогулянки з коляскою, урочистий вихід у школу, емоційні футбольні матчі або дзеркальний зал студії бальних танців. Майбутні мами мріють коли-то зв’язати малюкові светрик з їжачком, майбутні батьки планують разом їздити на риболовлю чи в гараж. Багато вагітні розмовляють зі своїм майбутнім малюком і навіть наспівують йому пісеньки. Але інші вважають, що розмовляти поки ще не з ким. Хто ж правий і варто вести бесіду зі своїм животом?

 

Коли ще ненароджена дитина зможе щось відчути

 

Дізнатися про свою вагітності майбутня мама зможе не раніше, ніж її організм почне продукувати так званий гормон вагітності (хоріонічний гонадотропін людини, або ХГЛ), тобто після зачаття повинна пройти як мінімум тиждень, а то і трохи більше. Але утворилася після злиття яйцеклітини і сперматозоїда зигота вже почала ділитися і поступово перетворюватися в ембріон, а потім і в плід, який через кілька місяців стане тим самим довгоочікуваним немовлям.

 

 

Невже прогулянки в парку і неспішні бесіди з малюком доведеться відкласти на кілька місяців? Адже, дійсно, не вести ж бесіди з животом?

Для багатьох майбутніх батьків стає справжнім відкриттям, коли вони дізнаються, в які терміни їх ще неродившийся малюк насправді вже може їх чути і впізнавати їх голоси, реагувати на їх настрій і навіть виражати свої емоції.

Вже на 21-й день після зачаття біля крихітного ембріона починає битися серце, розмір якого поки ще навіть неможливо уявити, бо й сам ембріон поки що виріс тільки приблизно до чотирьох міліметрів. Звичайно, серце тритижневого эмбриончика не схоже на серці новонародженого, але воно вже б’ється! А вже на шостому тижні гестації енцефалограма фіксує мозкову діяльність ембріона, який і плодом буде називатися ще тільки через кілька тижнів.

 

 

Ембріон, а потім і плід розвивається дуже швидко. На десятому тижні вагітності плід не просто робить хаотичні і неконтрольовані рухи, але вже може реагувати на подразники, хоча реакція поки ще тільки рефлекторна. Якщо в цей період доторкнутися до маткової стінки, то крихітний майбутній малюк вже може повернути голову, зігнути ніжки або ручки або навіть відштовхнутися. Але оскільки плід ще зовсім крихітний, відчути ці рухи неможливо, хоча ставлення до дійсності вже виявляється зовсім недвозначно.

Реакція плода на звук і на будь-які звукові подразники з’являється на 17-му тижні вагітності плід вже добре чує і при будь-яких різких звуках його рухова активність посилюється, хоча жінка, яка народжує вперше, відчуває ворушіння плода лише на 20-му тижні.

Коли закінчується другий триместр вагітності (шостий місяць виношування дитини), то органи почуттів плода вже розвинені дуже добре. Наприклад, плід завдяки роботі зорових органів вже здатна активно реагувати на світло: якщо світло занадто яскраве і потрапляє на живіт вагітної, то плід буде заплющувати очі і навіть відвертатися від джерела турбуючого світла.

Шестимісячний плід вже добре розрізняє звуки і навіть здатний виражати свої переваги: якщо звуки, що доносяться до плоду, йому подобаються, то плід стає спокійним і всі рухи стають розміреними.

Але якщо звуки для плода неприємні, то він почне від них ховатися (рухи стануть активними і хаотичними, нагадують втеча), або буде завмирати, як би відгороджуючись від неприємних відчуттів. Саме в цей час, тобто наприкінці другого триместру, можна говорити про те, що між плодом (майбутнім дитиною) і майбутньою мамою вже встановлюється зв’язок на емоційному рівні — будь-які емоції матері тут же передаються ще ненародженій дитині. І якщо жінка боїться, сумує, тривожиться, то плід відчуває ті ж почуття і відчуття.

Так чи варто спілкуватися з дитиною, до народження якого залишилося ще кілька місяців? Адже він вже все відчуває і багато навіть оцінює!

 

Дослідження, підтверджують користь спілкування з дитиною до народження

 

 

Звичайно ж, багато майбутні мами на власному досвіді знають, що навіть ще неродившийся малюк вже живе і багато реагує на що-то з задоволенням, а на що-то з побоюванням або навіть з гнівом. Як же зробити так, щоб дитина ще в материнській утробі отримував тільки позитивний досвід? Це насправді важливо, адже не дарма ж часто можна почути, що деякі риси характеру проявляються в людині ще до його народження.

Професор Хуго Юнг, вивчав внутрішньоутробний розвиток людини, писав, що людська душа не з’являється в сам момент народження — людина народжується вже з душею і з певним емоційним досвідом, який купується ще задовго до появи на світ. Професор висловив упевненість, що плід, рухаючись в материнській утробі, ще на ранньому етапі розвитку, коли свідомість ще не сформовано, таким чином повідомляє про свої відчуття, вподобання і про самопочуття.

На сьогоднішній день однозначно доведено, що рухи плода та їх складність прямо корелюють (знаходяться в прямій залежності) з можливістю і здатністю плода реагувати на будь-які тактильні відчуття. Дослідження здібності плоду реагувати на зовнішні впливи тривають, однак поки найкраще вивчені слухові реакції плода і його чутливість у відповідь на роздратування шкірного покриву, а шкірні покриви плоду, як відомо, дратуються м’язами материнської матки і материнської черевної стінки. Не секрет, що материнські м’язи можуть по-різному скорочуватися у відповідь на різні подразники і емоційні стани, однак завжди необхідно пам’ятати, що будь-які материнські відчуття негайно передадуться і плоду.

 

 

Дослідник з Данії Франц Veldman теж задався питанням, як матір і плід пов’язані на рівні емоцій, і навіть запропонував метод, що дозволяє встановити такий зв’язок. Метод отримав назву гаптономия (іноді аптономия), а зараз вже навіть говорять про цілу науку з такою ж назвою. Гаптономия вивчає можливості тактильного і емоційного контакту між дитиною та батьками ще до народження малюка і відразу ж після його появи на світ.

Цікаво! Термін «гаптономия» має грецьке походження і походить від грецького слова «чіпати» (hapsis). Суть методу — контакт з плодом за допомогою погладжування або легкого поплескування черевної стінки вагітної жінки.

Багато акушери відзначають, що погладжування живота вагітної і слова, які вимовляються, дозволяють досягти порозуміння із ще ненародженим плодом, який відгукується на дотики і/або слова і реагує на них. Відомі випадки, коли за допомогою погладжування живота вдавалося не просто змусити плід рухатися, але і змінити його передлежання на зручний для пологів.

В Австрії проведена ціла серія досліджень (Шурц і Кіттелман — Schurz und Kittelmann), в результаті яких вдалося довести, що моторика (руху) плода може залежати від характеру музики — заспокійливою і заспокійливою або активної і збудливою. Вчені з’ясували, що вже на 32 (іноді на 33) гестационной тижні плід реагує не на музику взагалі, а на різні музичні твори по-різному. Наприклад, музичні твори Брамса або Бетховена збуджують і розбурхують плід, діють на нього хвилююче, а музичні твори Вівальді і Моцарта, як правило, впливає на плід заспокійливо і заспокійливо.

 

 

Деякі музичні твори, які змушують навіть дорослих і досвідчених людей завмерти в соборах, точно так само діють і на плід, коли звучить музика Баха, плід найчастіше завмирає. Дуже цікаве спостереження, що вельми позитивно впливають на плід музичні твори, повторюють серцевий ритм матері — джазові композиції, колискові пісні, музика в стилі фолк (близько 60 ударів на хвилину). А от особливо експресивні композиції важкого року можуть надати на ненародженого малюка вкрай негативний вплив, оскільки звуки посилюються амніотичною рідиною і навіть можуть негативно вплинути на формується вухо (аж до внутрішньоутробного ушкодження барабанної перетинки), і це якщо не звертати уваги на деяку (часто суттєву) агресивність таких композицій. А чи треба це неродившемуся малюкові?

Під час спостережень вдалося з’ясувати, що плід може не тільки вибірково реагувати на звучання різних музичних творів, але може запам’ятовувати музику і пізнати її.

Спостереження за фізіологічним станом вагітної жінки і плоду переконливо продемонстрували, що плід вже на шостому місяці розвитку вагітності здатний розрізняти і диференціювати різні звуки, включаючи і ті, які чує всередині материнського організму. Наприклад, плід розуміє, наскільки схвильована мати, орієнтуючись на биття материнського серця, на материнське дихання (переривчасте або рівне), на тембр голосу.

Якщо будь-який з показників життєдіяльності матері змінюється (дихальний ритм, частота і наповненість пульсу), то плід сприймає це як можливу небезпеку і намагається зачаїтися. Доведено, що в пам’яті плода фіксується зв’язок між фізіологічними ознаками стану та емоціями, які викликали ці фізіологічні зрушення. Більш того, плід фіксує і характер звуків, які викликали будь-які зміни. Таким чином, плід здатний запам’ятати і материнський голос, і заспівані йому колискові, і прослухану разом з мамою музику. Але і звуки сварок або будь-яких негативних проявів теж сприймаються і запам’ятовуються ще на підсвідомому рівні.

Увага! Плід реагує на будь-які фізіологічні зміни в материнському організмі, викликані і позитивними, і негативними переживаннями. Більш того, плід по-різному реагує на почастішання серцебиття від радості чи від страху.

Дуже важливо розуміти, що будь-які негативні переживання матері можуть дуже негативно позначитися на стані здоров’я плода, причому як до народження, так і після нього.

Чим більше позитивних емоцій буде відчувати майбутня мати в період виношування малюка, тим більше спокійним і емоційно стабільним і здатним до пізнання народиться дитина. Позитивні емоції матері передаються плоду і сприяють його здорового розвитку.

Увага! Доведено, що плід дуже позитивно реагує на прослуховування вагітною жінкою класичної музики, на прогулянки на природі, на відвідування музеїв і на будь-які позитивні емоції.

 

Перинатальна психологія та зв’язок з дитиною до народження

 

Що ж таке «перинатальний», адже зараз часто можна почути вираз «перинатальний період», «перинатальні захворювання», «перинатальне здоров’я» і навіть «перинатальна психологія»? Походить термін від давньогрецького слова peri, що означає «близько», і від латинського терміна natalis, який позначає «має відношення до народження».

 

 

В свою чергу, термін «перинатальна психологія» (іноді пренатальна) називається наука про психічному розвитку ще ненародженого малюка і про його психології. Крім того, поняття перинатальної психології охоплює і кілька днів після народження — як новонароджений перейшов з однієї стеды в іншу і як адаптується до абсолютно новим для нього обставин. Іншими словами, перинатальна психологія вивчає, як розвивається дитина на самих ранніх стадіях його життя і як це розвиток може вплинути на подальше життя.

Перинатальна психологія охоплює період життя дитини, починаючи з 22-го тижня вагітності, тобто половину другого триместру і повністю третій, і закінчуючи тижнем після пологів. Перинатальні психологи з упевненістю стверджують, що з дитиною можна і потрібно спілкуватися ще у внутрішньоутробному періоді, щоб встановити з ним тісний контакт. Більш того, в цей період будуть закладені основи подальших взаємин матері і дитини, а часто — батька і дитини

Саме внутрішньоутробний розвиток стає основою і особливостей особистості, і розумових здібностей/здібностей до навчання, і навіть таких якостей, як чуйність.

Будь-яке спілкування, в тому числі і спілкування з малюком в перинатальний період, передбачає зворотний зв’язок. Однак особливості вагітності і фізіологія плоду не дозволяють мамі раніше 20-го тижня відчувати реакцію (при повторних пологах це може відбуватися дещо раніше). Відповідна реакція виражається в тому, що плід починає реагувати на будь-які мамині переживання, пов’язані з будь-якими життєвими обставинами, реагує на звертання до нього, виражає своє ставлення до запахів і смаків, а особливо до звуків. Іноді крихітний і ще неродившийся людина погоджується навіть трошки пограти — ховається від легких натиснень на материнський живіт, а потім штовхається у відповідь.

 

 

Якщо мама досить уважна, то вона досить швидко починає розуміти, як її самопочуття і настрій, а також її заняття і враження пов’язані з рухами плода — сила, частота та інші особливості рухів дозволяють зрозуміти, добре дитині або їй щось не подобається.

Перинатальні психологи впевнені, що для більш швидкої адаптації малюка до нового середовища після пологів, для того, щоб малюк був життєрадісним, спокійним і некапризным, спілкуватися з ним необхідно починати ще задовго до народження: читати йому казки, коментувати все, що відбувається навколо, слухати музику.

Останнім часом з’явилася інформація, що навчання іноземним мовам буде проходити легше і швидше, якщо з малюком іноді спілкуватися, наприклад, англійською чи німецькою.

Увага! При спілкуванні з ненародженим ще дитиною дуже важливо прислухатися до його стану і настрою, і якщо дитина втомилася, слід відкласти спілкування.

При перинатальному спілкуванні слід не забувати, що плід завжди дуже чуйно реагує на стан материнського організму і навіть намагається йому допомогти: наприклад, якщо жінка засмучена або налякана, то посилюється не тільки її серцебиття, але і пульс плода. Але якщо мамі добре і вона відпочиває, то разом з нею відпочиває і ще ненароджений малюк.

Увага! Вчені стверджують, що якщо у вагітної жінки постійно пригнічений настрій і хронічно поганий, то з високою часткою ймовірності пізніше це може позначитися і на характері дитини.

Перинатальні психологи радять постійно спілкуватися зі своєю дитиною: слухати з ним музику, співати йому пісеньки, розмовляти з ним на різні теми, хвалити його, просити у нього підтримки — цей зв’язок стане нерозривному і зберегтися на все життя.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/348712-i-1961/