Стрибки на лижах з трампліна і лижні гонки прекрасно існують як окремо взяті види зимової програми. Але з таким же успіхом мешкає на спортивному просторі та їх симбіоз, прозваний лижним двоєборством або «північної комбінацією» (що ближче до англійської назви – Nordic Combined).
Історія цього спорту як самостійної дисципліни почалася в 1924 році, коли лижне двоборство стало частиною змагальної програми зимової Олімпіади. Тоді, правда, воно мало вигляд, відмінний від сучасного. По-перше, гонка передувала стрибкової частини, а не слідувала за нею, як це відбувається зараз, а, по-друге, система визначення переможців була якоюсь розмитою і мудрованою.
Все змінилося з приходом в лижне двоборство норвезького спортсмена Гундера Гундерсена. Саме як двоеборец він не відзначився нічим видатним: на його рахунку лише дві медалі різної проби, здобутих на чемпіонатах світу – срібна нагорода у Фалуне і «бронза» в Лахті. Про Гундерсене по-справжньому заговорили через 20 років після його спортивних успіхів, коли норвезький лижник став головою Комітету з лижного двоборства, який був частиною структури Міжнародної федерації лижного спорту.
У 1980 році, спостерігаючи за олімпійським турніром двоеборцев на посаді технічного директора змагань, Гундерсена продумав систему підрахунку очок, дохідливо і конкретно пояснює, яку перевагу отримає спортсмен за трамплін частина змагань (а тоді вже послідовність мала нинішній вигляд) перед лижної гонки.
Нагороди в лижному двоєборстві розігрувалися (тоді і тепер) поділялися на два види – в індивідуальному заліку і в командній першості. В особистих дисциплінах Гундерсена запропонував «перетворювати» один бал, отриманий прыгуном на трампліні, в 6,7 секунди на лижні. Для командних стартів розрив бал означав перевагу лідера – «забійника» естафетної четвірки – в 5 секунд над найближчим переслідувачем.
Пізніше трансформуючий коефіцієнт почав зазнавати зміни. У 2010 році на Олімпійських іграх у Ванкувері були встановлені ті нормативи, що використовуються до цього часу: на 1 стрибковий бал в індивідуальних змаганнях припадає 5 секунд часу, а в команді ця цифра впала до 1,33 секунди.
Спадщина Гундера Гундерсена, який пішов з життя понад 10 років тому, увічнене і в деяких інших видах спорту, що використовують систему у вигляді так званої «гонки переслідування», – зокрема, лижних гонках та біатлоні.
