«Танцівниця» – одне з тих слів, правильну вимову якого може викликати питання. На другому або на третьому складі ставиться наголос? Однаково часто можна почути і той, і інший варіант. Але яке наголос – «танцівниця» або «танцівниця» є вірним з точки зору правил російської орфоепії?
На який склад ставиться наголос у слові «танцівниця», «танцівник»
Автори словників сучасної російської мови одностайні: «танцівниця» вимовляється з наголосом на другий склад («танцівниця»), і саме цей варіант зазначається в довідкових виданнях як єдино вірний, що відповідає літературній нормі. А словник «Російське словесний наголос» навіть спеціально застерігає від здійснення помилки, приводячи поширений варіант вимови «танцівниця» зі спеціальною заборонної позначкою.
При відмінюванні слова «танцівниця» наголос завжди залишається на другому складі, на голосної «О».
У слові «танцівник» наголос ставиться аналогічно: на другому складі, у всіх відмінках як однини, так і множини:
- танцівник балету,
- він буде чудовим танцівником,
- танцівникам потрібно підтримувати фізичну форму.
Чому «танцівниця» часто вимовляють з помилкою
Неправильний наголос на «І» можна почути не тільки в побутовій мові. Навіть відомі поети вживали це слово саме так – наприклад, у Йосипа Бродського у вірші «Іспанська танцівниця» (де «танцівниця» римується з «птахом») або «ноги струнких танцівниць» у Миколи Гумільова. Вніс свою лепту в популярність цього варіанту вимови і Олександр Розенбаум – в одній з самих його популярних пісень вальс-бостон танцює саме «танцівниця».
Пояснюється це тим, що орфоепічні норми української мови змінюються – і наголос у слові згодом часто зміщується з одного складу на інший. Так сталося і зі словом «танцівниця»: в першій половині XX століття воно вимовлялося з наголосом саме на «І». Але і писалося воно тоді по іншому: через «Е» («танцевщица»).
У словнику Ожегова 1953 року видання, наприклад, вказані два рівноправних варіанти цього слова: «танцевщИца» і «танцівниця», і те й інше не вважалося помилкою. Але до кінця XX століття «танцевщИца» застаріла остаточно і безповоротно, і в сучасній російській мові такий варіант вимови або написання буде вважатися неправильним.
Як запам’ятати правильний наголос «танцівниця»
Люди, які добре пам’ятають правила російської орфографії, не повинні зазнавати великих проблем з проголошенням слова «танцівниця»: адже за правилами в суффиксах іменників після приголосної «Ц» під наголосом пишеться «Про», а в безударному положенні – «Е» (недарма вимова цього слова змінилося одночасно з написанням).
Можна використовувати й інші способи запам’ятовування правильного наголосу. Наприклад, якщо поглянути на балерину з висоти, її пишна пачка утворює коло – як і ударна голосна «О» в слові «танцівниця». Уявіть собі, наприклад, рекламний щит, зазывающий публіку у школу танцівників балету, де замість ударної гласною – зображення балерини (вид зверху) або хоча б просто балетної пачки. Цей візуальний образ дозволить запам’ятати, яка голосна виділяється із загального ряду і виявляється ударної.
Допоможуть запам’ятати наголос «танцівниця» і аналогія – в назвах інших професій на «-овщица» проблем з проголошенням не виникає (дресирувальниця, регулирОвщица, фрезерОвщица і так далі). Можна використовувати і фрази, що полегшують запам’ятовування, Наприклад, так: «У кухаря дружина танцівниця, а у матроса дресирувальниця» (до речі, тут у всіх чотирьох назвах професій наголос падає саме на голосну «О»).
Можна запам’ятати правильний наголос і «від протилежного». Третій склад, який помилково вважають ударним – «щі». Просте і ситне блюдо, яке абсолютно не вписується в дієту людини, що професійно займається танцями. Залишається просто запам’ятати, що «щі – не для танцівниць». А, виключивши цей склад, у нас залишиться тільки один варіант правильного наголосу – «танцівниця».
