Ознаки аутизму зазвичай проявляються у віці від трьох до п’яти років. І дуже рідко діагноз ставиться у підлітків або дорослих.
Зазвичай міміка хворого слабо розвинена. Дитина посміхається тільки у відповідь на свої внутрішні відчуття і не сприймає спроби оточуючих його розвеселити. Вирази облич людей не несуть для нього ніякого смислового навантаження. Про себе він говорить у третій особі, а жести використовують лише для позначення фізіологічних потреб. Мова може бути відсутнім зовсім, розвиватися із затримкою або носити аномальний характер.
Аутисти ніколи не беруть участі в спільних іграх. Вони можуть годинами займатися одним і тим же дією. Характерною рисою є повторюваність стереотипних рухів, таких як хлопки в долоні або похитування головою.
Комфортно такі діти відчувають себе лише у звичній обстановці. Якщо «висмикнути» аутиста із звичайного для нього середовища, може статися напад агресії як по відношенню до оточуючих, так і до себе. У хворих часто виникають нав’язливі стани.
При поєднаннях аутизму з іншими аномаліями розвитку мозку виникає глибока розумова відсталість. Якщо ж хвороба протікає в легкій формі, з хорошою динамікою розвитку мовлення, інтелект може бути не тільки нормальним, але й набагато вище середнього. Однак його відмінною рисою є вузька спрямованість.
Дитина може з легкістю оперувати математичними даними, прекрасні картини малювати або віртуозно виконувати мелодії, але при цьому по всім іншим параметрам серйозно відставати від однолітків у розвитку. Причини виникнення аутизму не визначені досі.
