Між подружжям, що розлучаються і турбуються про почуття і психіці дитини, обов’язково має бути повага. Ні в якому разі не можна ображати один одного при дитині.
Ніколи не можна при дитині затівати скандал і кидати звинувачення в бік своєї другої половинки про те, що це нібито вона або він винні в тому, що їхній сімейний корабель зазнав аварії. Це все непотрібне і такі звинувачення тільки ускладнюють ситуацію. Не варто посилювати і без того складну ситуацію. Дитина поки малий і не може зрозуміти і оцінити ситуацію. Для нього занадто далекі ті почуття і стосунки, які відбуваються між двома дорослими людьми. Не потрібно налаштовувати дитину проти мами чи тата. Це зайве і непотрібне дія може призвести до того, що у дитини виникне дитяча травма, яка в подальшому може вилитися в серйозні наслідки.
Нехай дитина підросте і стане трохи розбиратися в житті. Можливо, тоді він зможе зрозуміти хто з батьків винен у ситуації, що склалася, а може бути для нього це залишиться зовсім неважливим моментом, оскільки він буде продовжувати любити вас як колись сильно.
Діти у різному віці по-різному переносять розлучення своїх батьків. Якщо розглядати дітей у віці від 1,5 до 3 років, то вони можуть проявляти свої почуття за допомогою примх, а також вимогами проявити увагу. Можливий ризик того, що такі маленькі діти стануть вважати, що основною причиною розлучення батьків стають саме вони, оскільки з моментом його народження життя кардинально змінила свій хід і з’явилися деякі труднощі. В виду цього потрібно максимально забезпечити увагу своїй дитині.
Діти, які знаходяться у віці від 3 – 6 років, не можуть знайти собі місця з тієї причини, що батьки розходяться, а вони не можуть зробити так, щоб вони назавжди залишилися разом. В результаті цього дитина, постійно стривожений і без настрою. Його не радують походи в цирк, зоопарк і нові іграшки. Все не мило, оскільки він стоїть на порозі безвихідній ситуації.
Діти від 6 до 12 років повністю впевнені в тому, що вони можуть не допустити того, щоб їх батьки розлучилися. В виду цього вони можуть вибирати між батьками і навіть вставати на підтримку мами чи тата. В деяких випадках діти тікають з дому і ставлять самі різні ультиматуми. Все робиться для того, щоб зберегти сім’ю.
