Профілактика циститу: методики, ліки і народні засоби

Цистит – захворювання, що досить часто зустрічається у жінок і вкрай рідко у чоловіків. У третині випадків воно рецидивує, що загрожує розвитком хронічного циститу і ускладнень у вигляді склерозу сечового міхура.

Попередження виникнення повторних загострень вважається однією з першочергових завдань терапії циститу. Як і інші захворювання, запалення сечового міхура легше попередити, ніж лікувати. Про всіх сучасних методах і доказової бази кожного з них читайте у цій статті.

Методи профілактики циститу

Відомі три варіанти попередження рецидивів захворювання:

 

  • Немедикаментозні, поведінкові методи;
  • Медикаментозна профілактика;
  • Інші методи (народні засоби).

 

Ці способи можуть бути взаємодоповнювані, якщо лікарем не рекомендовано інакше.

Цистит — це запалення сечового міхура

Зміна поведінкових факторів – найбільш простий, але дієвий варіант мінімізації ризику виникнення загострень. Слідувати йому рекомендується при всіх видах циститу довічно.

Використання лікарських засобів з профілактичною метою зазвичай передбачає тривалий прийом. Здійснити підбір препаратів і оцінити можливий ризик побічних ефектів з урахуванням індивідуальних особливостей повинен лікар.

Про використання всіх інших засобів профілактики (чайних зборів, Бадів, народних засобів) слід порадитися з лікарем.

Який метод профілактики може 100%-але гарантувати відсутність рецидивів? На жаль, ні один з існуючих.

В плані ефективності «золотим» стандартом з високим рівнем доказовості можна вважати лише профілактичне застосування низьких доз антибіотиків. Але ніяк не у відношенні безпеки. Мінімальною кількістю побічних ефектів мають рослинні препарати, однак серйозних клінічних досліджень щодо результативності їх застосування практично немає.

Немедикаментозна профілактика циститу

При циститі важливо не забувати про спорожнення сечового міхура

Виконання декількох простих рекомендацій дозволить зменшити частоту виникнення рецидивів:

 

  • Важливо дотримуватися правил особистої гігієни: щодня міняти білизну, підмиватися спереду назад (бажано і після акту дефекації). Використовувати мило з нейтральним pH, м’який рушник, білизну з бавовни. Не носити стрінги і обтягуючі брюки.
  • Щодня пити не менше 1,5-2 літрів рідини (краще підкислюючі сечу) та своєчасно спорожняти сечовий міхур, не чекаючи його переповнення: при посткоїтальних циститах відразу після статевого акту. Дієту, рекомендовану при загостреннях захворювання, дотримуватися і в міжрецидивний період.
  • Намагатися не допускати імунодефіцитних станів, у тому числі переохолодження, інших захворювань. Ослаблення реактивних сил організму у одних людей проявляється герпетичної реакцією, в інших – ангіною, у третіх – синуситом. При схильності до циститів на тлі імунодефіциту виникають його рецидиви.

 

Звідки береться цистит, дивіться в даному відеоролику:

Методи медикаментозної профілактики

Застосування медикаментозних препаратів для профілактики загострень циститу має деякі переваги порівняно з іншими методами:

 

  • Більшість лікарських засобів мають патогенетичні основи та доказову базу застосування у вигляді численних досліджень.
  • Є конкретні дози і схеми застосування, рекомендовані для профілактики.
  • Фармакокінетика і фармакодинаміка препаратів, частота небажаних реакцій детально вивчені (крім рослинних препаратів).

 

Медикаментозна профілактика циститів включає такі групи лікарських засобів:

Антибактеріальна профілактика

Тривале (до року) застосування низьких доз антибіотиків для профілактики рецидивів циститу має велику доказову базу. При використанні плацебо (пустушки) частота рецидивів, як і в загальній популяції, виникала у третини пацієнток, а застосування антибіотиків зменшувало рецидиви у 8 разів.

Оскільки такий курс ефективний тільки в процесі застосування, питання про тривалість терапії залишається відкритим. У дослідженнях дію препаратів вивчали протягом 6-12 місяців.

Незважаючи на доведену високу ефективність профілактики антибіотиками, у сучасних стандартах терапії циститу рекомендовано використовувати даний метод тільки при безуспешном застосуванні інших. Це пов’язано з високим ризиком розвитку побічних ефектів.

В даний час пропонуються наступні схеми:

  • при посткоїтальних циститах застосування низьких доз одноразово відразу після статевого акту;
  • тривале застосування низьких доз на ніч: для профілактики сезонних загострень або по півроку після загострення.

Ефективність подібних схем доведена для фторхінолонів, нитрофурантоина, цефалексину, цефаклора. Застосування ко-тримоксазола і триметоприму в нашій країні неактуально з-за високих показників стійкості кишкової палички до даних препаратів.

Вибір препарату і рекомендації по тривалості і дозування терапії проводяться лікарем після даних посіву сечі.

Варто відзначити, що антибактеріальна профілактика є єдиним офіційно зареєстрованим методом у рекомендаціях Європейського товариства урологів 2014 року. В розділі «Альтернативні методи лікування рецидивуючих інфекцій сечовивідних шляхів» перераховані імунний препарат уро-ваксом, рослинний канефрон і екстракт журавлини монурель. Ефект інших препаратів продовжує вивчатися, так як доказова база недостатня для включення в стандарти.

Імунотропні препарати

Препарати для лікування циститу

Імунокоригуюча терапія – додаткове, активно досліджуване напрямок профілактики циститу. Завжди має місце порушення загального і місцевого імунітету, причому не всіх ланок, а деяких факторів, тому стан імунодефіциту не проявляється клінічно. Важливо враховувати, що ця група препаратів ефективна тільки при відсутності бактеріурії (бактерій у посіві сечі).

Згідно з дослідженнями, застосування імунотропних препаратів із широким спектром дії та низькою кількістю побічних ефектів знижує частоту рецидивів на третину. З цією метою використовують поліоксидоній (внутрішньом’язово, підшкірно або ректально), гепон (сублінгвально або внутрипузырно), глутоксим (внутрішньом’язово).

Функцію корекції дефектних ланок імунітету успішно виконують інтерферони, що забезпечують противоинфекционное дію. Перевагою класу альфа-інтерферонів є великий спектр терапевтичних ефектів і доведена безпека. Серед цих препаратів проводяться дослідження ефективності генферона у профілактиці хронічних циститів. Попередні результати показали, що на фоні застосування препарату кількість рецидивів зменшився до 6% (при прийомі плацебо – 37%). Подальші дослідження будуть продовжуватися, при достатньої доказової бази препарат буде внесений в стандарти.

Препарат Уро-ваксом»

Уро-Ваксом – препарат, який називають вакциною проти циститу. Він містить антигени 18-ти видів кишкової палички, які найбільш часто стають причиною рецидивуючого циститу. Прийомом цього ліки досягається стимуляція місцевого та загального імунітету. Дія уро-ваксома вивчалося більше 5 років, за цей час його приймали понад 1 млн пацієнтів. Доведено, що прийом препаратів дозволяє знизити частоту виникнення рецидивів на 81% краще плацебо. Завдяки хорошим результатам тривалих досліджень, уро-ваксом увійшов в міжнародні та російські стандарти профілактики циститу. Препарат випускається у вигляді капсул по 6 мг. Рекомендується приймати уро-ваксом курсом за 3 місяці.

Іншим препаратом для імунізації проти циститу є стровак. Це клітинний екстракт з уропатогенных штамів кишкової палички та деяких інших патогенів, який вводять внутрішньом’язово з метою профілактики захворювання. Доказова база для включення препарату в стандарти поки що недостатньо накопичена, але перші результати обнадіюють.

Також вивчаються імунотропні препарати солкоуровак, уростим і урвакол. При позитивних результатах довгострокових крупномасштабних досліджень ліки будуть рекомендовані до використання для профілактики циститу.

Фітотерапія

Журавлина знижує кількість рецидивів циститу

Група рослинний препаратів, що використовуються для профілактики циститу, обширна. Але окремо варто сказати про проантоцианидине – активному компоненті журавлини з доведеним противорецидивным дією при циститі. Він знижує здатність кишкової палички до адгезії (прилипання) на слизову сечових шляхів при тривалому застосуванні 36-72 мг на добу.

Численні дослідження підтвердили ефект журавлинного соку знижувати кількість рецидивів, що дозволило включити препарат у перелік засобів для профілактики циститу.

Корисна інформація про журавлинному морсе:

Препарат «Монурель»

Італійська компанія «Замбон» випустила препарат монурель, містить 36 мг проантоцианіда в таблетованій формі. При частих рецидивах рекомендується приймати протягом 3-х місяців у році кожні 15 днів по 1 таблетці в день. Журавлинний сік не поступається препарату по ефективності, однак таблетки містять точне дозування активного речовини і відрізняються більш високою комплаентностью (зручністю прийому) при тривалому застосуванні.

Препарат Канефрон

До інших фітопрепаратів, дія яких також серйозно вивчалася, відноситься канефрон. Він містить спеціальні компоненти золототисячника, любистка, розмарину і деяких інших рослин. Деякі порівняльні дослідження показали, що застосування канефрона протягом 3-х місяців для профілактики циститу дозволило зменшити кількість рецидивів до 9% протягом року (в загальній популяції – 30%). Порівняння канефрона і фітосбори, які застосовувались для профілактики циститу, показало більшу ефективність першого.

Інші рослинні препарати недостатньо вивчені і не включені в міжнародні рекомендації. Однак безпека і вартість цієї групи профілактичних засобів настільки привабливі, що лікарі практично завжди їх рекомендують. Навіть якщо замість 3-х епізодів циститу в рік на тлі фітотерапії їх трапиться два, таку профілактику (в комплексі з немедикаментозними заходами) можна вважати виправданою.

Пробіотики

Застосування пробіотиків приносить користь при циститі

Профілактичне застосування пробіотиків – давно обговорюване і популярний напрям. Ця група може надати позитивний ефект не тільки для профілактики посткоитального циститу. Хронічні захворювання, що супроводжуються тривалим запальним процесом, що призводять до порушення мікробіоценозу. Відбувається заміщення «хороших» бактерій — природних жителів слизових оболонок – на патогенні види. З іншого боку, дисбіоз піхви – постійне джерело інфекції для сечовивідних шляхів.

Інтравагінальне введення лакто — і біфідобактерій зменшує адгезію уропатогенов і, отже, знижує кількість рецидивів циститу. Попередні дослідження показали, що цей метод дає гірші результати, ніж застосування антибіотиків для профілактики, але кращі, ніж плацебо. Препарати включені в міжнародні рекомендації щодо профілактики циститу, однак поки з низьким ступенем доказовості. Рекомендують вводити бактерії інтравагінально не менше 10 тижнів по 2 рази в тиждень.

Незважаючи на привабливість даного методу терапії, поки відношення до застосування пробіотиків двоїсте. Ряд авторів підтверджують дослідженнями, що чужорідні колонії бактерій не приживаються в організмі і не здатні змінити ситуацію на тривалий час. Тому місцеве лікування порушень мікробіоценозу піхви недостатньо ефективно. Рекомендується спочатку проводити терапію дисбактеріозу кишечника.

Бактеріофаги

Профілактика і лікування циститу

Застосування бактеріофагів для профілактики циститу можна назвати перспективним напрямком, на який покладаються величезні надії. При цьому методі в боротьбу вступають не макро — і мікроорганізми, а два мікроорганізму між собою, причому їх взаємини складалися мільйони років у процесі еволюції. Фаги являють собою складні речовини, які виробляють віруси бактерій для розчинення бактеріальної стінки. При цьому бактерії надзвичайно чутливі навіть до невеликого кількості бактеріофагів, а для клітин людського організму і нормальної мікрофлори вони абсолютно безпечні.

Поки проводилися дослідження in vitro (поза клітин організму) і на тварин. Попередні результати вселяють віру, що після впровадження бактеріофагів буде можливо запобігти розвиток рецидивуючого циститу. Особливо актуально їх застосування для пацієнтів з алергією на антибіотики або при наявності збудників, стійких до більшості антибіотиків.

Внутрішньопухирні інстиляції

Цистит — причина болю

Місцеве лікування та профілактика змін слизової оболонки сечового міхура за допомогою внутрішньоміхуровому інстиляцій (вливань) – також активно розвивається напрямок профілактики циститу.

Для відновлення гликозаминогликанового шару слизової сечового міхура застосовується введення гіалуронової кислоти і хондроїтин сульфату. Невелика порівняльне дослідження показало однакову ефективність профілактики цього методу і застосування фосфоміцину (монурал) по 3 г кожні 10 днів 6 місяців. Препарати инстилировали в міхур за спеціальною схемою: спочатку раз на тиждень, потім два рази на місяць і останні 2 місяці – щомісяця. Проводяться додаткові дослідження в даному напрямку.

З протизапальною метою використовується введення діоксидину, нітрату срібла, колоїдного срібла.

Широкі перспективи застосування даного методу обмежені ризиками, пов’язаними з частою катетеризацією сечового міхура, низькою комплаентностью (незручностями для пацієнта з-за частого відвідування лікаря) і економічної необґрунтованістю. Доведено, що 80% внутрішньолікарняних інфекцій пов’язане з катетеризацією сечового міхура. Відомо, що ця флора сама агресивна і полірезистентна до різних препаратів.

Показання та ризики проведення внутрішньоміхуровому інстиляцій з метою профілактики повинен оцінити лікар. Найімовірніше, цей напрямок буде актуально для певних, дуже вузьких груп пацієнтів (наприклад, для страждаючих променевими циститами).

Інші методи профілактики

Фітотерапія

Мабуть, до цієї групи препаратів можна віднести Бади і народні засоби, так як доказова база знаходиться приблизно на одному рівні.

Оцінити ефективність профілактичних заходів – складне завдання. З матеріалу про медикаментозних засобах зрозуміло, які тривалі і масштабні дослідження проводяться для оцінки результатів. Це величезні бюджетні та тимчасові витрати.

Біологічно активні добавки, народні поради можуть застосовуватися додатково до доведеним заходам профілактики, але не варто покладати на них великі надії. Відгуки на препарат або рекомендації, особистий досвід застосування можуть мати позитивні результати, що не гарантує таких же підсумків у інших людей.

Бади не мають чіткої хімічної структури, немає даних щодо їх фармакокінетики і фармакодинамике, так як відсутня певна формула і чітке кількість речовини в препараті.

Досвід лікаря, наявність стандартів і міжнародних рекомендацій, заснованих на серйозної доказової бази, – ось що дозволить мінімізувати ризик розвитку рецидивів циститу.

Рекомендації по дієті при циститі:

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/34369-profilaktika-tsistitu-metodiki-liki-i-narodni-zasobi/