Звуком називається найменша одиниця мови, що виголошується за допомогою органів мовного апарату. Вчені виявили, що при народженні людський слух сприймає всі звуки, які чує. Все це час його мозок відсортував непотрібну інформацію, і вже до 8-10 місяців людина здатна розрізняти звуки, властиві виключно рідній мові, і всі нюанси вимови.

33 літери складають український алфавіт, 21 з них є приголосними, однак слід відрізняти літери від звуків. Літерою є знак, символ, який можна побачити чи написати. Звук можна тільки почути і вимовити, а на письмі – позначити за допомогою транскрипції – [б], [в], [р]. Вони несуть в собі певне смислове навантаження, з’єднуючись між собою, утворюють слова.

36 приголосних звуків: [б], [з], [в], [д], [г], [ж], [м], [н], [к], [л], [т], [п], [т], [з], [щ], [ф], [ц], [ш], [х], [ч], [б’], [з’], [в’], [д’], [й’], [н’], [до’], [м’], [л’], [т’], [з’], [п’], [р’], [ф’], [р’], [х’].

Приголосні звуки діляться на:

  • м’які і тверді;
  • дзвінкі і глухі;
  • парні і непарні.

М’які і тверді приголосні звуки

Фонетика української мови має істотну відміну від багатьох інших мов. Вона містить тверді і м’які приголосні.

У момент вимови м’якого звуку язик сильніше притискається до неба, ніж при вимові твердого приголосного звуку, перешкоджаючи вивільненню повітря. Цим і відрізняється один від одного твердий і м’який приголосний звук. Для того, щоб на листі визначити, чи відноситься приголосний звук до м’яких або твердих, слід подивитися на букву, яка стоїть відразу після конкретної приголосної.

Приголосні звуки відносять до твердих у таких випадках:

  • якщо букви а, о, у, е, и слідують після них – [мак], [t], [гул], [сік], [бик];
  • після них стоїть інший приголосний звук – [ворс], [град], [шлюб];
  • якщо звук стоїть в кінці слова – [морок], [один], [стіл].

М’якість звуку записується у вигляді апострофа: моль [мовляв’], крейда – [м ел], хвіртка – [кал’їтка], бенкет – [п’ятому ір].

Слід зазначити, що звуки [щ’], [й’], [ч’] завжди м’які і тверді приголосні – [ш], [ц], [ж].

Приголосний звук станемо м’яким, якщо після нього стоїть “ь” і голосні: я, е, ю, і, е. Наприклад: ген – [г’ен], льон – [ ‘], диск – [д ‘ ыск], люк – [‘кк], в’яз – [у яз], трель – [тр’ел’].

Дзвінкі і глухі, парні і непарні звуки

По дзвінкості приголосні поділяють на дзвінкі і глухі. Дзвінкими приголосними можуть бути звуки, створювані за участю голосу: [в], [з], [ж], [б], [р], [й], [м], [д], [л], [р], [н].

Приклади: [бор], [віл], [душ], [поклик], [жар], [гол], [лів], [мор], [ніс], [в рід], [рій].

Якщо звук утворюється без участі голосу, його називають глухим: [т], [к], [п], [ф], [х], [щ], [ф], [ш], [ч], [ц].

Приклади: [к], [пол], [те], [сон], [шум], [щ’ука], [хор], [цар’], [ч’ан].

До парних дзвінких і глухих приголосних належать: [б] – [п], [ж] – [ш] , [г] – [х], [з] – [з]. [д] – [т], [у] – [ф]. Приклади: бувальщина – пил, будинок – те, рік – код, ваза – фаза, свербіж – суд, жити – шити.

Звуки, не утворюють пари: [ч], [н], [ц], [х], [р], [м], [л].

М’які і тверді приголосні теж можуть мати пару: [р] – [р’], [п] – [п’], [м] – [м’], [в] – [в’], [д] – [д’], [ф] – [ф’], [к] – [к’], [з] – [з’], [б] – [б’], [р] – [р’], [н] – [н’], [з] – [з’], [л] – [л’], [т] – [т’], [х] – [х’]. Приклади: бувальщина – бель, вись – гілка, місто – гепард, дача – справа, парасолька – зебра, шкіра – кедр, місяць – літо, монстр – місце, палець – перо, руда – річка, сода – сірка, стовп – степ, ліхтар – ферма, хороми – хатина.

Таблиця для запам’ятовування приголосних звуків

Щоб наочно побачити і порівняти м’які і тверді приголосні, таблиця, наведена нижче, показує їх попарно.

Таблиця. Приголосні: тверді та м’які
Парні

Тверді – перед буквами А, О, У, И, Е

М’які – перед буквами І, Е, Е, Ю, Я

Тверді і м’які приголосні
б бал б’ битва
в виття в’ віко
г гараж г’ герой
д дірка д’ дьоготь
з зола з’ позіх
до кум до’ кеди
л лоза л’ листя
м березень м’ місяць
н нога н’ ніжність
п павук п’ пісня
р зростання р’ ревінь
з сіль з’ сіно
т хмара т’ терпіння
ф фосфор ф’ фірма
х худоба х’ хімія
Непарні ж жираф год диво
ш ширма щ ліщина
ц мета ї повсть

Запам’ятати приголосні звуки допоможе і інша таблиця.

Таблиця. Приголосні: дзвінкі і глухі
Парні Дзвінкі Глухі
Б П
В Ф
Г До
Д Т
Ж Ш
З З
Непарні Л, М, Н, Р, Й Х, Ц, Ч, Щ

Дитячі вірші для кращого опанування матеріалу

Букви рівно 33 в російському алфавіті,

Щоб дізнатися, скільки приголосних –

Десять голосних відніміть,

Знаки – твердий, м’який –

Відразу стане ясно:

Виходить число рівно двадцять одне.

М’які і тверді приголосні бувають дуже різні,

Але зовсім не небезпечні.

Якщо вимовляємо з шумом, то вони глухі.

Якщо голос яскраво чути, значить, такі дзвінкі.

Звуки приголосні гордо кажуть:

Вони по-різному звучать.

Тверді та м’які

На ділі дуже легкі.

Одне просте правило запам’ятай назавжди:

Ш, Ц, Ж – тверді завжди,

А ось Ч, Щ, Ї – лише м’які,

Котячі лапки.

А інші пом’якшимо так:

Якщо додамо м’який знак,

Тоді отримаємо ялина, міль, сіль,

Який же хитрий знак такий!

А якщо ми додамо голосні І, Я, Е, Е, Ю,

Отримаємо м’яку приголосну.

Знаки-брати, м’який, твердий,

Ми не вимовляємо,

Але щоб змінити слово,

Їх попросимо допомоги.

Вершник скаче на коні,

Кон – використовуємо в грі.

2 КОМЕНТАРІ

  1. Перевіряйте переклад перед тим, як викладати його на свій сором!

  2. Мова іде про українську чи російську абетку?… Дуже багато бездумного перекладу… Важливо перевіряти перед тим як постити статтю!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here