Японські «кібер-бомжі», які живуть в інтернет-кафе

Що таке «кібер-бомжі» (англ. Net Cafe jour apr? s jour або Cyber-Homeless)? Це люди, які не мають власного (або навіть орендованого) будинку, квартири або кімнати, але знімають в інтернет-кафе (!) зовсім крихітне приміщення розміром метр на два, де вони їдять, ночують, дивляться телевізор, безкоштовні для «постояльців» фільми на DVD, сидять в інтернеті, читають комікси, загалом, по-своєму живуть і існують.

Досить цікаво і «опукло» показала «кібер-бомжів» фотожурналістка з Японії – Шихо Фукада (Shiho Fukada), що займається проектом «Disposableworkers» («одноразові працівники»), що розповідає про людей, які можуть працевлаштуватися тільки до певного «строку придатності», після чого вони стають нікому не потрібними і часто втрачають житло, можливість нормального життя і середній/високий статус у соціумі.

Фукада якраз спеціалізується на таких незвичайних прошарках суспільства, як, наприклад, «барні леді» (в Японії це ціла індустрія) або «кібер-бомжі».

Шихо починає розповідь про «працюючих бідняків» з опису життя середньостатистичного представника цього класу по імені Фумия. Хлопцеві 26 років і свою першу ніч у цілодобовому інтернет-кафе він описує як жахливий досвід – безліч разів за ніч він прокидався від кроків проходять по коридору людей.

Через десять місяців життя в інтернет-кафе Фумия перестав помічати кроки, метушню та інший шум ночами. Йому навіть перестав заважати світло денне лампи, яка не вимикається цілодобово – Фумия просто накривається ковдрою з головою. Пристосувавшись до обставин, хлопець вважає, що життя в інтернет-кафе – «не така вже й погана».

Такий новий тип» японських інтернет-кафе, не зовсім зрозумілий не-японським читачам, виникло досить давно – він існує вже майже десятиліття і почав набирати популярність під кінець «двотисячних». У нас, японців, поняття «інтернет-кафе» асоціюється виключно з робочим місцем у загальному приміщенні, оснащеним комп’ютером, підключеним до інтернету. Інтернет-кафе в Японії, тим часом, надають можливість «готельного», довгострокового розміщення людей. Такі інтернет-кафе, що представляють собою, по факту, гуртожитки з маленькими індивідуальними «берлогами», мають невелике загальне простір, душові, пральні та автомати з безкоштовними напоями. Що найбільше приваблює відвідувачів (і мешканців) таких закладів, так це низькі за мірками Японії розцінки.

Фумия переселився в інтернет-кафе після того, як втратив роботу, на якій йому надавали дормиторий (ліжко в загальній спальні). Спочатку він збирався зняти квартиру, але ціни на квартири у столиці виявилися непристойно високими і хлопець був просто не в змозі дозволити собі витрати на оренду житла і витрати на комунальні послуги. Єдиним виходом для нього стала оренда міні-кімнати в інтернет-кафе на 12 годин (щоб банально поспати), але з часом Фумия «втягнувся» і зрозумів, що він може залишитися там жити. За один день Фумия платить 1 920 йен (820 рублів або 25 $) – це оплата зі знижкою, знижку дають тим, хто платить відразу за весь місяць вперед (24,5 тис. рублів або 750 доларів, відповідно). Якщо платити подобово, ціна буде вище.

За ці гроші Фумия отримує чисту кімнату розміром приблизно 1,8 х 1,2 метра, безлімітний доступ до напоїв типу «Кока-Коли» і інтернету, комп’ютер і телевізор, безкоштовні ковдри і подушки. Правда, існує плата за додаткові послуги, наприклад – за можливість помитися, яка оцінюється в три долара.

Кімната оснащена окремою дверима, так що є подобу «особистого простору». Особливо Фумия радий тому, що може спати витягнувшись, не згинаючи ніг у колінах.

На даний момент хлопець працює по 8 годин на день, шість днів у тиждень у охоронній фірмі і заробляє близько 230 000 йен (95 тис. рублів або 2 900 $) в місяць. Для того, щоб взяти квартиру в Токіо в іпотеку йому потрібно, живучи в інтернет-кафе, працювати від двох до п’яти років. А потім ще сплачувати внески за основним кредиту за квартиру. З такою нестабільною роботою Фумия боїться щось планувати на майбутнє і просто живе в інтернет-кафе, не особливо замислюючись про те, що буде завтра.

Відповідно Міністерству охорони здоров’я, праці та соціального забезпечення, вже в 2007 році 60 900 чоловік регулярно ночували в інтернет-кафе, тоді як 5400 чоловік жили в цих закладах постійно, бо не мали іншого даху над головою. Близько половини з «постійних мешканців» мали тимчасову роботу як Фумия, тоді як друга половина була взагалі безробітної.

Ринок бурхливо росте і розвивається: на сьогоднішній день тільки в одному Токіо налічується близько десяти тисяч постійних мешканців інтернет-кафе – всього за три роки їх кількість зросла в два рази.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/336466-yaponski-kiber-bomzhi-yaki-zhivut-v-in/