Викривлення перегородки носа у дітей

Викривлення перегородки носа у дітей впливає на розвиток і перебіг багатьох захворювань. Викривлення перегородки може бути вродженим або набутим. Існують декілька причин, які зумовлюють появу вродженого викривлення:

— Особливість будови і розвитку перегородки носа. Так як перегородка складається із хрящової та кісткової частини, то викривлення з’являється в результаті не синхронного зростання цих тканин. Іноді в перегородці залишається эмбрионально не розвинена тканина, яка просто порушує її нормальний ріст;

— Порушення осі перегородки під час пологів. Коли голова дитини проходить через вузький родової прохід, або коли у плода лицьове передлежання. Деформація може відбутися ще всередині утроби. Також причиною може бути використання щипців;

— Наявність рудиментарного хряща Гушке – іноді в деяких дітей в нижній передній частині перегородки може виявитися додатковий хрящ. Його гипертрофирование призводить до появи горбка або шипа на носовій перегородки, що зустрічається вже при народженні дитини в 16% випадків.

 

Викривлення перегородки носа найчастіше зустрічається в результаті травми. Але на відміну від дорослих у дітей навіть невеликі викривлення, які проходять непомітно, в подальшому можуть призвести до серйозним викривленням, так як під час травми зміщуються центри росту хряща, що не дає йому можливості рости і розвиватися паралельно інтенсивно зростаючим носових кісток. Велику роль відіграє правильне зіставлення фрагментів травмованої перегородки, у відсутності якого також є ризик появи викривлення.

Існує у дітей і так зване компенсаторне викривлення перегородки. Це явище відбувається у дітей з хронічним запальним процесом з гіпертрофією слизової оболонки, яке тисне на перегородку, в результаті активізуються центри зростання на іншій стороні перегородки, що дає можливість, рости в тій частині, де немає тиску.

 

Викривлення перегородки ще може бути одностороннім або двостороннім, і може поєднуватися з потовщенням перегородки, і з освітою гребенів або шипів.

Викривлення, що впливає на обсяг вдихуваного повітря створює перешкоду для його вільного проходження. Обмежений обсяг повітря, що впливає на розвиток дитини, на його зростання, інтелектуальні здібності. Із-за поганої вентиляції легенів, діти часто страждають від бронхітів, пневмоній.

У дітей формується специфічне аденоїдне обличчя, з-за порушення розвитку лицьових кісток. Викривлення перегородки впливає на вільний дренування навколоносових пазух, тобто порушує цей процес. Тому такі діти страждають від синуситів, гайморитів, які часто переходять у хронічні форми. Також є ризик утворення гострого або хронічного тубоотіта або середнього отиту.

 

Гіпоксія в крові (знижена концентрація кисню) порушує загальний стан дітей. Шкіра звичайно бліда, діти більш мляві, відчувають постійну стомлюваність, головний біль. Стан дитини залежить від ступеня викривлення і порушення дихання, а ще від тривалості існування дефекту. У виражених ступенях у дітей спостерігаються різні неврози, бронхіальна астма, нічний енурез, нав’язливий кашель, часте чхання. Іноді в зоні найбільшого викривлення слизова оболонка тонша, що може викликати часті носові кровотечі.

У багатьох випадках носова перегородка стикається з середньою раковиною, що призводить до закриття нюхової щілини (нюхова зона знаходиться вище верхньої раковини). Тому діти можуть скаржитися на порушення почуття нюху (гипосмия) або повна відсутність чутливості (аносмія). Зазвичай за повну втрату нюху відповідає і запальний процес хронічного характеру.

 

Викривлення перегородки носа лікуватися тільки хірургічним шляхом. Існують показання для хірургічного лікування:

— утруднене порушення носового дихання;

— розвиток різних неврозів – рефлекторні розлади, енурез, епілептичні припадки, бронхіальна астма та ін;

— прогресуюче викривлення перегородки носа. Зазвичай це відбувається у періоді інтенсивного розвитку кісток лицевого скелета в поєднанні зі зміщенням центрів зростання після травми;

— порушення або втрата нюху на стороні викривлення;

— хронічні бронхіти, ларинготрахеїти, з частими загостреннями; повторні пневмонії;

— хронічні синусити з частими загостреннями;

— хронічні та рецидивуючі отити, на стороні викривлення перегородки носа;

— порушення розвитку мовлення.

Хірургічним шляхом коригується або вирізається лише частину перегородки, яка звужує носовий хід.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/331100-v-504/