У Китаї більше жителів, ніж у будь якій іншій країні світу. Отже, можна припустити, що багато… гм… не дуже дорогих товарів, які ми купуємо, роблять китайці. Незважаючи на суворий комунізм і багаті можливості, а також те, що Китай поступово стає наддержавою і сперечатися з цією країною як-то не хочеться, речі китайського виробництва поки що дешеві і не дуже якісні. А є й такі, від яких мороз по шкірі.
1. Lissieu м’ясо в Китаї плутають з ослячим
Уявіть собі (відразу відкинемо відразу), що ви тільки що купили в магазині багато різної смакоти для званого вечора, який ви влаштовуєте для своїх друзів. Ви приходите з покупками додому і — о жах! — бачите, що ваше основне блюдо, ваше чудове, тільки що куплене осляче м’ясо насправді всього-навсього м’ясо лисиці. Обман…
Звичайно, ситуація дивна, але реальна. Виникає ряд питань: виходить, що хтось волів би ослятину, а отримав у підсумку «лисятину»? Тобто осел смачніше лисиці? І як м’ясо лисиці потрапило в упаковку з м’ясом осла? Чи означає це, що хтось спеціально розводить лис на забій, і це м’ясо гіршої якості порівняно з ослятиной? У Китаї що, правда можна легко купити м’ясо лисиці, якщо ви хочете? М’ясо осла і лисиці настільки схожі, що покупець цього не помітить, або ж перед нами випадок нахабного шахрайства? Ми хотіли б знати — але ми не знаємо.
У чому б не полягала прихована логіка заміни осла на лисицю, китайські покупці, якщо хочуть скуштувати ослятины, шукають саме ослятину, і лисятина в даному випадку неприйнятна. А справа ось в чому: в Китаї можна купити страва — ослятину з п’ятьма спеціями. І одна з цих спецій — лисиця.
2. Хімічний опік від шльопанців
Літо — дивний час року. З одного боку, немає снігу, тепло, і можна ходити в легкому одязі, з іншого — в легкому одязі ходять всі, і іноді, коли ви порівнюєте власну фігуру з чиєюсь, стає сумно. І ось ще що — шльопанці. Якщо чесно, ми цього не розуміємо. Потрібна пляжне взуття — носіть сандалі. Звідки взялася ця недообувь? Ніхто не знає.
Можливо, популярність шльопанців полягає в тому, що в більшості магазинів можна придбати цілих шість пар за сто рублів. І можна з упевненістю стверджувати, що всі ці пантофлі зроблені в Китаї. Робити цю недообувь повинні (за таку-то ціну) з пластика і гуми, але є «ексклюзивні» моделі, які робляться, мабуть, з бензолу і розгніваних духів мертвих собачок.
Результат з’явився на фотографіях в блозі американки Керрі Стилс. Вона сфотографувала свої ноги після того, як деякий час обмовляла шльопанці: на ступнях з’явилися висипання і хімічні опіки, точно повторюють обриси лямок взуття.
Інші люди, що купили собі шльопанці в магазинах «Walmart» (це в США), теж стали скаржитися на опіки. Магазин, зрештою, вилучив всі китайські шльопанці з продажу.
3. Рибка з каналізації
У нашому місті є річка, що тече прямо через центр. Вона виглядає досить вражаюче: в деяких місцях є невеликі водопадик, дичину і природа, де так люблять відпочивати люди. Біля річки є й інша особливість — вода в неї страшенно брудна. Скільки себе пам’ятаємо, люди жартували, що краще не їсти рибу, виловлену в цій річці, мутувати ж можна ненароком.
А ось у Китаї рибу виловлюють прямо з стічних вод, і нічого.
Ми — не біологи, ми й припустити не могли, що рибу можна ловити брудних стічних водах. Але китайці — народ працьовитий і винахідливий, так що можуть собі дозволити видобувати там морепродукти для нашого ринку. Цікаво, з чого вони взяли, що це можна вживати в їжу? А, ладно, не собі ж ловлять, на експорт можна!
Слід було б відмовитися від імпортних продуктів — принаймні, китайських. А краще б взагалі заборонити імпорт їжі з Китаю на законодавчому рівні, тому що в китайських продуктах часто містяться бактерії, канцерогени та інші шкідливі речовини.
4. Отруйний морський чорт
Ніколи не пробували морського чорта?
Ні, почнемо з іншого питання: ви коли-небудь бачили морського чорта? Делікатесний морепродукт, між іншим. Але якщо б хто-небудь зібрався нас пригостити, ми б відмовилися: досить на цю рибу тільки глянути, щоб ніколи, ні за яких обставин не хотіти його спробувати — виглядає він жахливо. Напевно, в крайньому випадку, його можна з’їсти… якщо ви вмираєте від голоду, наприклад.
А деякі люди його люблять — він ще іноді називається «омаром для бідняків», незважаючи на те, що коштує дорожче омарів. До речі, імпорт цієї риби з Китаю в деяких країнах заборонено, так як заповзятливі китайські рибалки замість морського чорта стали продавати фугу.
Якщо ви щось чули про отруйних риб, то напевно знаєте і про фугу — ця риба іноді подається в дорогих ресторанах, особливо в Японії. Суть в тому, що риба на вашій тарілці — фугу, власне, — може виявитися отруйною, якщо її неправильно приготували. Кваліфікований шеф-кухар може приготувати фугу так, що в рибі залишиться мінімальне, не смертельне кількість отрути — у вас всього-навсього онемеют губи. Хіба не весело? Трохи адреналіну — це ж навіть корисно, кажуть.
А ось якщо фугу приготовлена неправильно — ну, хіба мало, раптом ви або шеф-кухар думали, що це морський чорт, всяке буває — ви можете померти, просто облизавши палички для їжі, якими потыкали в рибу.
Одній людині в Чикаго стало дуже погано після того, як він обідав такого «морського чорта». Виявилося, що в рибі, яку він їв, містився тетродотоксин — отрута приблизно в сто разів небезпечніша ціаніду, доза в 25 мг — смертельна. Було продано близько трьох тонн такої риби, і залишається тільки гадати, скільки чоловік встиг отруїтися.
5. Пого-стік
Тепер ви знаєте, що з імпортованої з Китаю їжею потрібно бути обережними, так що поговоримо про китайських іграшках. У Китаї, між іншим, зареєстровано значно більше випадків отруєння дітей свинцем, ніж у всіх інших країнах. Але ми не стверджуємо, що в китайських іграшках міститься токсична фарба на основі свинцю, ні-ні, що ви!
У 2011-му році Китай почав виробляти пого-стіки — палиці для стрибків. Ймовірно, вони теж були пофарбовані свинцевою фарбою. А ще у них була явна проблема з рамою: трубка в нижній частині рами у деяких «коників» ламалася.
Іграшка-то кумедна: ви стрибати, стрибати і стрибати вгору. А потім, коли в черговий раз приземляєтеся, ваш пого-стік ламається, ви падаєте на асфальт, а уламки металевої рами летять вам в обличчя. Ми не перебільшуємо: зареєстровано 123 таких випадки — в основному людям вибито кілька зубів, чи, якщо пощастило, у них з’явилися на обличчі шрами.
У підсумку вся партія з 169-ти тисяч «коників» була відкликана.
6. Крем для обличчя
Найстрашніше в індустрії краси і здоров’я — це довірливість покупців. Коли ви йдете в аптеку, щоб купити вітаміни, ви беззастережно вірите тому, що написано на упаковці. Там же написано женьшень, а він точно безпечний! Ми думаємо, що етикетка брехати не може — поки не стало надто пізно картати себе за довірливість.
Компанія в Китаї розробила крем для зовнішнього застосування, який широко використовувався для лікування екземи у немовлят. До складу крему входило 25 натуральних продуктів, от тільки насправді ці «натуральні продукти» на упаковці вказали, вибачте за сленг, «від балди». У кремі було катастрофічно багато стероїдного гормону під назвою клобетазола пропіонат — він дуже небезпечний, особливо для дітей.
Так, це речовина дійсно використовується для лікування шкірних захворювань, але: а) його не можна застосовувати тривалий час; б) його ні в якому разі, ніколи й ні за яких обставин не можна застосовувати дітям в) дорослі можуть застосовувати її лише за рецептом лікаря.
Використання клобетазола пропіонату може призвести до надмірного росту волосся у жінок, а у дітей з-за нього може розвинутися синдром Кушинга — особа стає величезним, опухлим і круглий, як місяць. Також гормон призводить до емоційної нестабільності, появи акне, ослаблення м’язів, випадання волосся, ожиріння і зростання горба, як у буйвола. Очі вам зараз не брешуть — так, до зростання горба, як у буйвола. Ми спеціально пошукали в інтернеті фотографії, все вірно — горб. Здоровенний кошмарний горб.
Одну дівчинку мазали цим кремом, і у неї почалися менструації, адже дитині було вісім місяців. На щастя, продукт був відкликаний, а компанія-виробник заплатила величезний штраф — але ніяких грошей недостатньо за подібна байдужість до людей.
Ось такий Китай.
