Інструкція по вихованню успішних підприємців

На прохання Фонду розвитку інтернет-ініціатив (ФРИИ) матері відомих інтернет-підприємців розповіли про свої правила виховання і згадали історію з дитинства своїх синів і дочок. Учасниці дослідження зійшлися на думці: важливо не нав’язувати дітям стереотипів, а надавати їм свободу вибору — тоді вони виростуть успішними людьми. І, якщо захочуть, стануть підприємцями.
Люсі Львівна, мати Лева Воложа, керівника групи комерційних сервісів «Яндекса»

Рада по вихованню: Є така формула: сума зусиль вчителя, батьків та учня є постійна величина. Природно, я прагнула дати своїй дитині найкраще, але я вважаю, що за дітей не потрібно щось виконувати, вони повинні справлятися зі своїми справами самі. Також я вважаю, що з наслідками вчинків діти повинні справлятися самі. Льова дуже хотів собаку, і в 12 років ми нарешті дозволили йому завести вихованця. Я відразу пояснила Леве, що відповідальність буде лежати на ньому, і, справді, він сам її годував, вигулював, водив до ветеринара, я ж просто відмовлялася це робити. І не тому що мені було важко, я хотіла, щоб Лев відчув тягар відповідальності.

А взагалі, я вважаю, що з дітьми треба грати більше, тиснути поменше, а ще краще народити кілька дітей, щоб не дошкуляти кожного і дати всім можливість спокійно розвиватися.

Корисна риса: В дитинстві Лев був різнобічним дитиною – ходив у різні гуртки, займався шахами, бадмінтоном, малюванням, музикою, англійською. Якийсь час він навчався в математичному класі, але я не можу сказати, що бачила його в майбутньому пов’язаним з технічної або інженерною спеціальністю, IT, а про інтернет в той час ніхто і не думав.

Мама онлайн: Я активно користуюся Facebook, Skype і, звичайно, «Яндекс.Таксі», який курирує Лев. Сам Лев нам не дуже-то розповідає про роботу. Не пригадую, щоб він ділився з нами новинами про появу нових опцій в «Яндекс.Таксі», яким він займається.
Тетяна Іванівна, мати Дмитра Малова, COO «Рамблер»

Рада по вихованню: Для того щоб дитина виросла успішною, його треба балувати увагою, любов’ю та іграшками. Коли Митя народився, ми з його батьком були студентами, і всі гроші спускали тільки на сина, і моя сестра обурювалася такого марнотратства. У нас було багато друзів, всі вони часто приходили в гості, і вийшло, що Діма з дитинства був оточений неабиякими і розумними людьми, думаю, це зіграло свою роль. Я вважаю, що ніщо так не розширює кругозір, як подорожі, і ми завжди брали Діму в усі поїздки, а не залишали з бабусями. В результаті він вже в 10-му класі поїхав на півроку на Аляску шкільного обміну.

Корисна риса: Діма був дуже зосередженим дитиною. Завжди був чимось зайнятий. Кращим способом зайняти його вже в перші роки життя було дати в руки олівці і папір. Разом з папером разрисовывалось все навколо, фломастери тоді були не водорозчинні, і ми жили в «писаних» стінах, зате дитина вже з 9-10 місяців створював полотна. Потім любов до малювання змінилася любов’ю до читання: у нас в сім’ї прийнято багато читати. Діма був таким задумливим, з такою серйозністю зводив складні фортифікації в пісочниці, що хлопчаки у дворі називали його шанобливо «Професор». Вони стукали в двері і запитували мене: «А Професор вийде погуляти?» Дмитро навчався в Художній школі, якийсь час навіть хотів стати архітектором. Але потім, в старших класах, прийшло захоплення програмуванням – і саме воно стало його основним заняттям в житті.

Мама онлайн: Про життя Дмитра я тепер більше дізнаюся швидше з його публікацій у «ЖЖ», де він розповідає про подорожі, пише репортажі і ділиться фотографіями. Чесно зізнаюся: в інтернет-технологіях я, напевно, чайник.
Олександра Соломонівна, мама Олексія Аметова, співзасновник Look At Media

Рада по вихованню: «Ми ніколи не говорили дитині «ні», вважаючи, що він повинен все спробувати, тому, до речі, Льоша перепробував всілякі гуртки. Правда, я не хотіла бачити свого сина журналістом і досі переживаю, що він обрав собі такий шлях. Мені здавалося, що чоловік повинен бути годувальником у родині, міцно стояти на ногах, і навряд чи настільки ризикована і складна професія, як журналіст, могла б дати таку можливість.

Сумнівів, що наша дитина повинна йти в ногу з часом, у нас не було. Перший комп’ютер в сім’ї, як я пам’ятаю, з’явився, коли Льоша був у сьомому класі. Я викладач, мій чоловік – лікар, тому новий дорогий комп’ютер ми собі дозволити не могли і вирішили придбати уживаний, за оголошенням. Ми нашкребли потрібну суму за «десяткам», «п’ятіркам» і зовсім дрібницею, розклали гроші в Лешиной кімнаті на підлозі – ось так я й запам’ятала цю картину: він сидить на килимі і перераховує банкноти та монети…

Мама онлайн: Тепер завдяки Олексію ми всі дуже активні інтернет-користувачі. Навіть моя 85-річна мама. Я зареєстрована у всіх популярних соціальних мережах – щоб знати, чим займається моя дитина, на які конференції їздить, про що розповідає, чим живе. Друзі-ровесники, не надто активні користувачі інтернету, часто запитують: «Ти що, і в Instagram є?!», а я відповідаю, що коли син працює в інтернет-сфері, в цьому немає нічого дивного.
Галина Сартан, мама Анастасії Сартан, СЕО і засновника TrendsBrands і Grintern

Рада по вихованню: Я завжди приділяла багато уваги розвитку самостійності і відповідальності у Насті. Тому ми завжди вважали так: якщо Настя на що-то зважилася, значить вона відповідає за свої дії та їх наслідки. І коли вона розповіла мені про відкриття власної справи, я і не думала її відмовляти. Я їй повністю довіряю. У самий перший шоу-рум я часто приходила сама, і досі одягаюся у Насті.

Коли Настя росла, я працювала в компанії, пов’язаної з психологічними тренінгами. Я захоплювалася усіма новими технологіями, часто брала на Настю на виїзні конференції та семінари. Не приховую, мені хотілося, щоб дочка пішла по моїх стопах. Настя росла серйозної атмосфері, оберталася в колі освічених начитаних дорослих і їхніх дітей, сама дуже любила читати, особливо книги по мистецтву нашої домашньої бібліотеки.
Корисна риса: Настя завжди знала, що їй потрібно, і вже в три роки сама вирішувала, що їй робити або надягати. У саду вона стала поборником справедливості і завжди відстоювала права одногрупників, те ж саме продовжилося в школі.

Ще Настя була вигадницею – у нас вдома була велика бібліотека, і кожен вечір ми з дочкою переглядали книги та альбоми, а після я розповідала казки про принцес, але фінал Настя завжди придумувала сама, причому кінцівки кожен раз були різними.

Мама онлайн: Я активний користувач Facebook і стежу за роботою Насті, особливо за проектом Grintern, де Настя в раді директорів. Це сервіс для пошуку стажистів та стажувань і я сама багато разів підбирала собі стажерів з його допомогою.
Марина Валентинівна, мама Андрія Зайцева-Зотова, співзасновник сервісу Bookmate

Рада по вихованню: Ми завжди були впевнені, що не потрібно планувати майбутнє дитини – нічого не треба вирішувати за людину. Він виросте і сам вибере, ким хоче бути в житті. Але, звичайно, не могло не позначитися, що Андрій ріс у родині фізиків і інженерів. Забавно, що його бабуся, будучи інженером-електронником, брала участь у створенні першої вітчизняної напівпровідникової обчислювальної машини під назвою «Весна». А я все життя займалася обробкою даних на ЕОМ, в тому числі працюючи в Інституті теоретичної та експериментальної фізики (зараз ИТЭФ входить в НДЦ «Курчатовський інститут»).

Корисна риса: Мабуть, програмування і конструювання схожі один одному. А конструктори були у Андрія улюбленими іграшками. Звичайно, і моделі літаків і кораблів він збирав, але конструктор — це особлива річ, він дає волю фантазії, оскільки пропонує багато різних рішень. Але далеко не все, що прийде в голову, що можна зібрати з дитячого конструктора в реальному житті. А ось віртуальний світ — інша справа… Можна сказати, що в характері Андрія так і залишилося прагнення створювати осмислені конструкції з безглуздого набору розрізнених елементів. І якоюсь мірою це йому вдалося реалізувати.

Мама онлайн: Я із задоволенням читаю книги через Bookmate і викладаю свої фільми на Boldkit, так і фільми з Андрюшиных подорожей дивлюся там же. Весь цей віртуальний світ чудово доповнює нашу реальність. Ну а ми, як усі батьки, завжди чекаємо, коли реальний Андрій з’явиться в Москві і у нас вдома, і я готую до цього моменту дуже реальну шарлотку і його улюблені сирники.
Фанія Абдулхаевна, мама Каміля Курмакаева, співзасновник Wikimart

Рада по вихованню: Каміль був наймолодшою дитиною в сім’ї, він сильно молодше двох своїх братів: одного – на 18 років, іншого – на 15. Тому у нього завжди був приклад правильної поведінки – нас самих, батьків і братів. І мені було дуже приємно, коли, приїхавши погостювати додому в перші свої університетські канікули з Москви, на запитання сестри «Відчув свободу?» Каміль відповів, що завжди подумки оцінює свої вчинки та вчинки оточуючих, уявляючи, як би їх оцінили ми, батьки.

Корисна риса: Він був дуже наполегливим, зосередженим дитиною. Мабуть, я не так багато часу приділяла його виховання – ми працювали шість днів на тиждень, а єдиний вихідний доводилося витрачати на скупчилися домашні справи. Але в сім’ї, з батьком і братами, Каміль не був сам по собі. Можливо, в цій ситуації він і виріс таким відповідальним. Він завжди доводив справу до кінця. У будь хлоп’ячої забаві його товариші могли швидко «охолонути» і кинути те чи інше заняття, а Каміль продовжував робити що-то один.

Велика частина членів нашої сім’ї – фізики. Я сама фізик, як і мій чоловік, мій брат – біофізик, а сестра – астрофізик. Тому нічого дивного, що у Каміля в школі відмінно йшли всі точні науки і особливо математика, хімія та фізика. Так що ми довгий час думали, що Каміль піде по наших стопах і теж стане фізиком. Але сталося інакше.

Мама онлайн: Перший час, коли Каміль почав свій проект і розповідав мені про інтернет, я мало що розуміла. Я багато читала про інтернет-технологіях, читала його перші інтерв’ю і виписувала незрозумілі слова, щоб потім розпитати Каміля про їх значення. Він терпляче все пояснював, так що в наступну нашу бесіду я вже орієнтувалася краще. Виявилося, це було схоже поняттями в математиці: вводиш поняття, наприклад, змінної, і далі вже з цим все зрозуміло.
Людмила Михайлівна, мама Павла Черкашина, партнера венчурного фонду Vestor.IN Partners

Рада з виховання: Дитина не повинна робити те, що не вдалося зробити нам самим. Не потрібно ростити людину, переносячи на нього свої кар’єрні амбіції. Це просто нечесно по відношенню до дитини. Я ніколи не нав’язувала синові своєї думки з приводу його майбутнього, мені хотілося, щоб він був самим собою. Щоб йому легко жилося, подобалося спілкуватися з різними людьми, займатися улюбленою справою. Тому, наприклад, я не заважала Павлу записуватися на різноманітні гуртки та секції і, якщо не сподобається, кидати їх. Вже краще людина розчарується в чому-то в дитячому або підлітковому віці, коли він вже стане дорослим.

Корисна риса: Думаю, в тому, чим зараз займається Павло, йому дуже допомагають його вміння спілкуватися та організаторські здібності. Наприклад, Паші в дитинстві довелося побігати вранці на молочну кухню на інший кінець Москви – за молоком, кефіром і сиром для свого молодшого брата. У дитячих дворових забавах саме він зазвичай брав на себе поділ обов’язків однолітків, підготовку до чогось важливого. Пам’ятаю, наприклад, сидять хлопці у дворі: «А давайте запустимо ракету!». Паша каже: «Так, сьогодні вівторок – запуск призначаємо на суботу. Ти клеїш корпус, а ми нарізали сірники на паливо». Ну, я, звичайно, почувши цю розмову, вже розповідаю чоловікові, що в суботу потрібно бути напоготові. У школі Паша захопився туризмом – і теж брав на себе організаційні обов’язки: розрахувати, скільки продуктів взяти в дорогу, прокласти маршрут. У походах він завжди був готовий прийняти рішення в несподіваних ситуаціях.

Мама онлайн: Я не дуже добре уявляю собі високі технології, з якими працює Павло. Звичайно, він ділиться зі мною новинами про свої проекти, але ніколи не розповідає про неприємності. Ритм життя молодих людей сьогодні так високий, що навіть якщо я зрозумію його проблему, зможу запропонувати якесь рішення – буквально через кілька днів або через тиждень Павло просто не зрозуміє, про що я говорю, адже він з цією проблемою вже розібрався. Так що і зараз я не набридаю синові радами, для мене, як і раніше, найголовніше, щоб він залишався самим собою.
Римма Загитовна, мама Айнура Абдулнасырова, засновника LinguaLeo

Рада по вихованню: Мені пощастило, тому що до всього того, чого я хотіла навчити Айнура, у нього у самого була тяга. З дитинства, звичайно, ми виховували його: не палити, не пити, не хуліганити, нікого не ображати, поважати інших і любити працювати. А потім навчати чогось конкретного вже не доводилося.

Корисна риса: Тяга до навчання у нього була з дитинства. Дошкільням я його пам’ятаю, завжди із книгою в руках. Ми їдемо кудись на машині – він читає. Сідає обідати теж з книгою. Лідерські якості були як-то відразу видно в ньому. Його вміння спілкуватися з людьми, здатності організувати їх роботу допомагали йому завжди. Наприклад, кожне літо в середній і старшій школі він їздив до піонертабору (давали путівки як хлопчикові з відмінною успішністю) – завжди він любив організовувати концерти, сам викликався виступити з гітарою. У класі його любили учні, та вчителі, він завжди був першим. На першому курсі під ВШЕ він став старостою, це, звичайно, вимагало багато часу, особливо для першокурсників, яким потрібно було освоїтися в Москві, встигати в навчанні і ще шукати роботу. Але він справлявся.

Мама онлайн: Я не дуже цікавлюся технологіями, хоча стала активним користувачем планшетів. Правда, освоювати його мені допомагає не Айнур, а онук. Онук ж вчить англійську через додаток, придумане Айнуром, — годує левеня. Ну, а я подглядываю.
Наталія Леонідівна, мама Дмитра Степаненко, засновника Hot WiFi

Рада по вихованню: При вихованні своєї дитини мені були важливі наступні моменти: моя спеціальність (я дитячий невролог і, сподіваюся, розбираюся в дитячій психології), досвід виховання у своїй сім’ї та інтуїція. Я завжди хотіла, щоб мій син виріс самодостатнім, грамотним, культурною людиною. Почала розмовляти з сином задовго до його народження, продовжувала після його появи на світ і кажу-кажу досі. Намагаюся підтримувати всі його починання, звертати увагу на всі його інтереси, захоплення, а тепер вже і творчі задуми і, саме головне, не заважати. Нехай помиляється, падає, впирається в глухий кут, але потім встає і знаходить дорогу, набуває все більший і більший досвід.

Корисна риса: Діма був активною дитиною – ходив у різні гуртки, знаходив різні заняття. І я довго переживала: ну як же він вибере дорогу в житті, куди піде? І до тих пір, поки він не відніс документи в МАІ, на спеціальність «комплексний захист об’єктів інформації» (факультет радіоелектроніки літальних апаратів), я не знала, ким він буде. Одне я знала точно: у сина організаторський талант, який, як я зараз розумію, і допоміг йому в розвитку своєї компанії.

Коли він закінчив вуз, я вирішила якось допомогти йому з працевлаштуванням. Але син мене зупинив і сказав: «Мамо, я хочу займатися своєю справою». Для мене це, звичайно, було несподівано. Я сама лікар, як і бабуся і тітка, крім батька-енергетика і дідусі-математика, ми всі звикли до стабільної зарплати, і мені здавалося, що для Діми буде правильно піти по зрозумілому шляху – влаштуватися в одну з компаній і отримувати гроші два рази на місяць – аванс і зарплата, мати пакет соціальних гарантій. З іншого боку, я подумала: по закінченні вузу Дімі було всього 21 рік, і повернутися на второвану стежку він завжди зможе. Так що на сімейній раді було вирішено підтримати його у всіх починаннях.

Мама онлайн: Діма ділиться з нами усіма творчими задумами, так що я завжди один з перших «тестувальників» нових ідей.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/325349-instruktsiya-po-vihovannyu-uspishnih-pid/