У статті йдеться про те, що таке небесні тіла, які вони бувають. Перераховуються тіла нашої планетної системи і показано, чому вони рухаються.
Стародавні часи
З самого початку людської епохи Місяць і зірки приковували до себе увагу. І першою навіть поклонялися жерці різних культів, втім, як і Сонцю. А в Середні століття перші астрономи вже розуміли, що Земля зовсім не плоска, не покоїться на трьох китах або черепахах, а навколо нас є й інші планети, так звані небесні тіла. Так що ж це таке?
Для початку визначимося з офіційно прийнятою термінологією, згідно якою подібні об’єкти – це частини планетних систем, що мають у своєму центрі зірку (або декілька), навколо яких вони обертаються. Наша називається Сонячною, по імені центральної зірки. На її прикладі ми і розберемо, що таке небесні тіла.
Наш час
Під таким поняттям помилково розуміють лише планети і зірки, але це не так. Небесними тілами є всі природні космічні об’єкти, які обертаються навколо Сонця чи іншої зірки. Будь то планети, газові гіганти або їх супутники. Знову-таки, природні, не створені людиною.
Саме планет в нашій системі налічується 8, але в середині XIX століття стався цілий бум астрономічних відкриттів, коли до таких помилково відносили великі об’єкти метеоритного пояса або карликові освіти, приміром, такі як Церера або Седна. Всі вони занадто малі, щоб називатися повноцінними планетами. Так які небесні тіла є в нашій системі?
Меркурій
Найближча до центрального світила планета. Це «маленький» кам’яна куля завжди звернена до Сонця однією стороною, з-за чого атмосфера на ньому присутня лише у слідових кількостях. А перепади температури між денною і нічною стороною складають сотні градусів за Цельсієм.
Венера
Ця планета, поряд з Марсом, вважається земної “сусідкою”. І дійсно, розміри їх дуже схожі, але жити там не можна, і найближчим часом дослідники навіть не планують висадку на неї. Вся справа в атмосфері, вона складається в основному з кисню і забезпечує сильний парниковий ефект. На поверхні киплять рідкі озера олова, а з неба ллється дощ з сірчаної кислоти. Так, небесні тіла Сонячної системи можуть бути і такими негостинними.
Марс
Ще один «сусід» Землі. Планета з досить спокійними погодними умовами і майже в два рази менші. Атмосфера сильно розряджена, так як у Марса відсутнє магнітне поле, яке б захищало газову оболонку від «здування» сонячними потоками.
Юпітер
Це газовий гігант, якому лише трохи не пощастило стати черговою зіркою. Складається в основному з водню і гелію, ближче до поверхні перший набуває металеву форму. Рекордсмен за кількістю супутників – 67 штук.
Сатурн
Це небесне тіло добре відомо завдяки своїм кілець. Теж є газовим гігантом з величезною кількістю супутників – 62 штуки.
Уран, Нептун
Ці дві планети не дарма часто об’єднують в одну групу. Вся справа в тому, що вони в основному складаються з льоду, тому називають їх «крижаними гігантами».
Але яке небесне тіло можна ще відшукати в нашій системі?
Карлики
До карликових планет відносяться Плутон, Церера, Хаумеа, Макемаке. Перший, до речі, досить тривалий час числився в складі звичайних і був дев’ятою планетою сонячної системи. Також потрібно згадати і поясу астероїдів: незважаючи на те, що це по суті своїй величезні булижники неправильної форми, вони також є небесними тілами.
Рух небесних тіл
Але чому всі вони рухаються? Адже в космосі, як відомо, сили тяжіння ні, чому б планетам просто спокійно не стояти на місці? Так, сили тяжіння там немає, але є гравітація, яка і не дає їм спокою.
Вся справа в тому, що за законами фізики будь-які два об’єкти відчувають взаємну силу тяжіння, і чим більше вони, тим вона сильніше. Сонце наше володіє такою великою, що гравітація його вистачає і до найдальших куточків системи.
Але якщо воно притягує планети, чому ті просто не впадуть на нього?
Пояснення просте: об’єкти не падають з-за швидкості обертання і виникаючою внаслідок цього відцентрової сили, що врівноважує дію гравітації. З тієї ж причини навколо нашої планети обертається Місяць і падати не збирається.
Які системи небесних тіл відомі ще?
На жаль, в дослідженні космосу і його освоєнні люди просунулися менше, ніж хотілося б. Навіть наша система вивчена досить слабо, і нещодавно виникли вагомі підозри, що існує дев’ята повноцінна планета, яка знаходиться за межами орбіти Плутона й у кілька десятків разів масивніше Землі.
Що стосується інших систем, то тут результати ще більш сумні. Навіть найпотужніші телескопи можуть розглянути лише зорі, їх скупчення і туманності, але не чужі планети. Правда, все активніше застосовується метод, при якому з періодичним змінам яскравості світила можна встановити, які об’єкти навколо неї обертаються. Так була відкрита Кеплер-440 b. І за всіма припущеннями, на неї може бути рідка вода і навіть життя, тому що вона знаходиться в “зоні населеності”, не надто далеко від свого сонця і не занадто близько.
Підводячи підсумок, можна ще згадати той факт, що подібні тіла беруть участь в так званій небесної механіки, гравітаційній взаємодії, за якого всі вони обертаються. Це явище не дарма часом порівнюють з годинниковим механізмом, настільки воно точно і надійно. Приміром, якщо прибрати кілька планет нашої системи, то інші просто поміняють орбіти.
