Кріоконсервація ооцитів і ембріонів – дві різні методики, що використовуються при проведенні ЕКО і підвищують успішність його. Давайте розглянемо докладніше розповімо про основні їх особливості.
Що собою являє кріоконсервація ооцитів?
Цей спосіб вважають свого роду експериментальною технологією. Вся справа в тому, що нерідко при його проведенні рівень виживання ооцитів після заморозки дуже низький. Крім того, статеві клітини, після розморожування і приміщення на поживні середовища, не завжди можуть бути запліднені.
Доцільність цього методу може бути виправдана тільки в тому випадку, коли жінка не має статевого партнера або поки не готова стати матір’ю. У подібних ситуаціях, це, мабуть, єдиний шанс завагітніти і народити дитину. В якості агентів, що використовуються для заморожування ооцитів, можуть виступати такі кріопротектори, як етиленгліколь та диметилсульфоксид. Подібним чином може проводитися і кріоконсервація ооцитів. Варто зазначити, що тривалість зберігання жодним чином не позначається на виживання.
Все залежить від, так званої структурної складності ооцитів. Тому перед проведенням подібної процедури, важливе значення має ретельний відбір, який проводиться шляхом огляду ооцитів у спеціальному мікроскопі.
Згідно зі статистичними спостереженнями, частота виживання заморожених ооцитів становить приблизно 68%, при цьому частота запліднення їх – 48%. Якщо ж говорити про частоту спостереження вагітності на кожен заморожений ооцит, то таке спостерігалося у 2% випадків.
Що собою являє кріоконсервація ембріонів?
Даний тип заморозки біоматеріалу для проведення подальшої процедури ЕКО, є більш прогресивним. Вся справа в тому, що ембріони кріоконсервації піддаються набагато краще.
Використання даної методики дозволяє здійснити процедуру екстракорпорального запліднення за один цикл. Так, у разі якщо після пересадки культивованих ембріона вагітність не настала, можна використовувати криоконсервированный, а не проводити вирощування нового на живильному середовищі.
Кріоконсервація ембріонів має свої плюси і мінуси. До перших можна віднести:
- зниження тимчасових і матеріальних витрат на проведення ЕКЗ (поживні середовища дорого коштують);
- зменшення тривалості процедури;
- можливість повторення ЕКО через тривалий час.
До головних недоліків цього способу можна віднести той факт, що ймовірність настання вагітності складає близько 60%, а показник виживання ембріонів після розморожування має великий коридор коливань, – від 35 до 90%. Враховуючи дані факти, складно спрогнозувати, як пройде імплантація ембріонів після кріоконсервації.
