Гнійне запалення внутрішнього вуха

Гнійне запалення внутрішнього вуха називається лабіринтит (лабіринт частина равлика, яка становить найважливіший орган внутрішнього вуха). Лабіринтит виникає при ускладнення гнійного запалення середнього вуха, але буває, що інфекція передається гематогенним шляхом, тобто через кров або ретроградним шляхом, інфекцій, або гнійних вогнищ всередині черепа. Найчастіше причиною для такого глибокого проникнення інфекції залишаються хронічні запалення середнього вуха, ускладнені холестеатомой (пухлиноподібне утворення, яка роз’їдає кісткову тканину), яка відкриває більше можливостей для розповсюдження інфекції. Іноді середні отити, викликані грип, кір, або скарлатину, можуть стати причиною лабиринтита.

Гнійне запалення внутрішнього вуха протікає з кількох етапів, від яких залежать клінічні дані. У першій стадії відбувається інфільтрація тканин лабіринту, тобто тканини стають набряклими, накопичується велика кількість лейкоцитів. Запальний процес, позичає канали лабіринту, що не дозволяє эндолимфе (рідина в равлику) нормально циркулювати.

У подальшому, в результаті запалення виділяється випіт з великою кількістю фібринових волокон. Осад фібрину може стати причиною рубців, які відповідають за перехід гострого процесу в хронічний запальний процес. Цей момент може призвести до серйозних порушень слуху і функцій вестибулярного апарату. Запальний процес, компресія набряку, токсичні речовини бактерій, є причинами руйнування великої кількості рецепторів равлики.

 

Інша стадія запального процесу — це освіта гною. Саме проникнення мікрофлори, і боротьба лейкоцитів з ними призводить до формування гною, в результаті чого руйнується велика частина функціональної тканини. Більше того, існує величезний ризик проникнення інфекції в оболонки головного мозку. Гнійне запалення внутрішнього вуха закінчується фіброзної закупоркою більшої частини лабіринту, або ж відбувається тотальна облітерація равлики, яка є причиною функціональних наслідків.

Клінічна картина гострого лабиринтита залежить від шляху проникнення інфекції і від періоду появи перших симптомів. Якщо причиною хвороби стало гостре запалення середнього вуха, з раннім проявом лабиринтита, то пацієнт вперше ж дні відчуває повне відключення функцій вуха: втрата слуху, нудота, блювота, сильне запаморочення, шум у вухах. Також може бути сильний головний біль. Процес не завжди переходить в стадію гнійного запалення, і також швидко може розвиватися у зворотному напрямку. Пізня форма лабиринтита, проявляється через 7-30 днів від періоду загострення хронічного середнього отиту. Симптоми не відрізняються від попередньої форми, але в цілому пізніше прояв лабиринтита є більш небезпечним, ніж ранній розвиток. Більш часто процес протікає з вираженими клінічними симптомами, переходить у хронічну форму, і дає внутрішньочерепні ускладнення, але може розвинутися і у зворотний бік.

 

Хронічне гнійне запалення внутрішнього вуха розвивається через уповільненого запального процесу в певній ділянці лабіринту, або з-за утворилися змін тканин після гострого гнійного запального процесу. Хронічний лабіринтит може бути обмеженим, так як утворилися рубці не дають можливість інфекції поширитися.

Пацієнт може вказувати на незвичайну головний біль, яка не відчувалася раннє. Біль віддає в область соскоподібного відростка і вглиб голови, вона тупа і посилюється після потряхування голови. Запаморочення може бути різним, і легким, і посилюватися при зміні положення голови, або при натисканні на козелок вушної раковини. Навіть маніпуляції в зовнішньому слуховому проході або охолодження вуха викликає запаморочення. До описаних симптомів приєднуються й інші симптоми, пов’язані з вухом: втрата слуху, шум у вухах і погіршення загального стану.

 

Поява ознобу, повішеною температури, посилення головного болю і її поширення, говорить про поширення інфекції по всьому внутрішнього вуха.

З часом мозок компенсує порушення вестибулярного апарату, але втрата слуху прогресує до повного зникнення.

Прогноз даного захворювання не зовсім сприятливий, що стосується слуху, але своєчасне лікування первинних осередків дає можливість вилікувати лабіринтит, залишаючи за собою мінімальні залишкові явища. Серйозне ставлення до лікування дуже важливо для запобігання внутрішньочерепних ускладнень і для збереження життя людини.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/316147-g-206/