При всіх умовах планово-розрахункові ціни не повинні перевищувати кошторисні з урахуванням встановлених компенсацій.
У зв’язку з переходом будівельно-монтажних організацій на нову систему господарювання внесені відповідні доповнення до «Вказівки про порядок складання і застосування планово-розрахункових цін»**. Ці доповнення пов’язані з встановленням порядку користування планово-розрахунковими цінами в умовах нової системи планування та економічного стимулювання. Зокрема, зазначено, що в організаціях, переведених на нову систему господарювання, можуть застосовуватися планово-розрахункові ціни для розрахунків між входять в їх склад підрозділами, підсобно-допоміжними господарствами і службами, що знаходяться на будівельному балансі.
При розрахунках між організаціями, переведеними на нову систему і не входять в їх склад підсобними виробництвами і господарствами, планово – розрахункові ціни не застосовуються і в цих випадках розрахунки провадяться:
- за промислову продукцію — за діючими оптовими цінами;
- за виконані роботи із застосуванням будівельних машин — за кошторисними цінами або затвердженої організацією ціною (маш-зміни), розробленим на основі діючих кошторисних цін з урахуванням встановленого режиму роботи машин та інших умов їх експлуатації;
- за перевезення матеріалів та інших вантажів — за діючими тарифами;
- за поставлені УПТК і конторами постачання матеріали — за оптовими цінами з урахуванням затверджених для зазначених управлінь і контор заготівельно-складських витрат, виходячи з встановлених норм.
При відсутності планово-розрахункових цін будівельно-монтажні організації оплачують вартість матеріалів за прейскурантным цінами і окремо витрати за послуги транспортних організацій, виходячи з фактичного відстані перевезення. При розрахунках за виконані роботи будівельним організаціям відшкодовується вартість матеріалів за середнім зональним транспортним витратам, закладеним в одиничній розцінці. На результати діяльності будівельно-монтажних організацій, в даному випадку, відображаються всі відхилення у витратах по доставці матеріалів між фактичними транспортними витратами і кошторисними нормами. У цьому випадку одні організації можуть мати збитки, а інші — необгрунтовану прибуток.
Тому необхідність планово-розрахункових цін давно доведена і вони є основою господарського розрахунку.
Періодично повинні переглядатися планово-розрахункові ціни, так як у них повинні отримати відображення зміни транспортних схем, заготівельної вартості матеріалів і собівартості послуг.
Планово-розрахункові ціни за роботу будівельних машин застосовуються тоді, коли немає можливості проводити розрахунки за виконані механізованим способом фізичні обсяги.
Посилення економічних методів керівництва немислимо без подальшого розвитку і вдосконалення внутрипостроечного господарського розрахунку.
**Доповнення затверджені Держбудом СРСР, Міністерством фінансів СРСР і ЦСУ СРСР 16 червня 1971 р. «Економіка будівництва», 1971, № 9.
«Довідник будівельника», М. С. Екельчик
