Творцем цього напрямку вважається Жан Піаже, саме він вперше помітив, що при проведенні спеціальних тестів діти, приблизно одного віку, роблять однакові помилки, що і сприяло тому, що він висунув гіпотезу про відмінності розумового процесу у дорослих і дітей. В даний час генетична психологія вивчає когнітивні процеси у дітей, механізми пізнавальної діяльності, а також логічні процеси дітей.
Генетична пам’ять в психологи
В основі цієї галузі психології лежить гіпотеза про те, що існує певний механізм, який дозволяє передавати пам’ять про генотипі у спадок, тобто, це єдиний вид пам’яті, на який можна вплинути і який неможливо змінити. Ця інформація про генотипі дається нам при народженні і саме вона називається спадковою пам’яттю. Генетичні корені психології та поведінки при цьому є досить складною проблемою. Адже вчені досі не можуть визначити, що у більшою мірою впливають при формуванні особистості – соціум, виховання, середовищні фактори чи все-таки спадковість. Саме визначення цього аспекту є однією з найважливіших задач даної галузі науки.
Генетичним принципом у психології називається гіпотеза про те, що не тільки спадкова інформація впливає на розвиток і нашій пам’яті, і мислення. Вважається, що культурне середовище, особистісні особливості, а також застосовуються виховні методики можуть, як прискорити процес розвитку, так і загальмувати його. 
Ця гіпотеза повністю підтверджується принципами соціально генетичної психології, які свідчать, що розвиток особистості не може бути обумовлено тільки «вродженими» характеристиками або тільки соціальним середовищем, ці два чинники завжди будуть «працювати разом».
Генетичні механізми порушення психіки
Подібні зміни відбуваються в більшій мірі із-за різних хромосомних аномалій. Найпоширенішою патологією подібного роду є слабоумство, а також синдром Дауна. Але, в деяких випадках «помилка» може статися через порушення послідовності ДНК.
На сьогоднішній день фахівці не можуть сказати, які фактори викликають подібні порушення, і як можна повністю уникнути небезпеки народження такої дитини. Тому дослідження цих порушень в даний час ведуться досить активно.
