ТУ-143: історія створення. Опис конструкції

Необхідність розвідки в тилу противника в середині п’ятдесятих, під час початку протистояння між США і СРСР за панівне становище у світі, визначила важливість створення безпілотних літаків. Зараз самостійно пілотована техніка перебуває на озброєнні багатьох країн світу і кількість її зростає. А ось мало хто знає, що батьківщиною «розумних» літальних апаратів, які застосовуються до цих пір, був Радянський Союз, який розробив такі відомі розвідувальні машини, як ТУ-123, ТУ-143, ТУ-141.

З чого все починалося?

Примітивне використання безпілотної техніки у вигляді повітряних кульок для доставки бомб австрійськими військами в обложену Венеції був датований 1849 роком. Через півстоліття Нікола Тесла спроектував і реалізував на практиці радіокерований судно. А в 1910 році американським військовим інженером Ч. Кеттерінгом було побудовано і випробувано кілька примірників безпілотних літальних апаратів (БПЛА), але практичного використання вони не знайшли.

Тридцяті роки ознаменувалися розробкою самостійно керованої техніки багаторазового використання в Великобританії. Паралельно з цим винаходом в Радянському Союзі конструктором Нікітіним створюється торпедоносець-планер і навіть проектується торпеда з дальністю польоту до 100 км, але все залишається на папері. У 1940 році німецькі вчені створили крилату ракету, вперше применившуюся у бойових діях, і реактивний двигун.

І лише після Другої світової війни починається гонка озброєнь у безпілотної сфері між країнами Варшавського договору і НАТО, завдяки якій з’явилися застосовувані до цих пір БПЛА, в тому числі і «Рейс» ТУ-143.

Попередник БПЛА «Рейс»

У 1956 році Організацією країн Варшавського договору вводяться союзні війська в Угорщину для придушення виступів проти ідей. У цей же період в КБ Туполєва створюється секретний відділ «К», завданням якого є розробка виробів «З». Через рік до Ради Міністрів СРСР з авіаційним справах надходить телеграма під грифом «Секретно» про готовність проведення льотних випробувань виробів «З» в четвертому кварталі 1958 року.

Під зашифрованим виробом ховалося створення БПЛА. Ідея розробки належала А. Н. Туполєву. Секретне виріб являло собою металевий моноплан з крилами стреловидной форми. Незабаром був готовий проект по ударному безпілотному комплексу, здатного на відстань 10 тис. км доставляти ядерну зброю, але його не реалізували за наказом М.С. Хрущова.

Розвідувальний апарат самостійного пілотування «Яструб» ТУ-123, що став попередником ТУ-143, здійснив свій перший політ в 1961 році. На відміну від ударного літака, він в носовій частині конструкції мав розвідувальну апаратуру, а не ядерну боєголовку.

Недосконалості «Яструба» і замовлення «Рейсу»

Першим недоліком, виявленим в ході випробувань ТУ-123, стали нетермостойкие фотолюки, які при швидкості літака в 2700 км/год покривалися тріщинами. Цю проблему радянські інженери вирішили за допомогою закупівлі бразильського кварцового піску під приводом його використання у медичному обладнанні. Саме з такої сировини виходило жаростійке скло, і потім якісні знімки.

Другим недоліком стала недосконала конструкція «Яструба», яка при експлуатації зберігала лише приладовий відсік, інші частини БПЛА були одноразовими. Керівництво країни розуміло необхідність розробки рятованого безпілотного комплексу розвідки. Його пізніше охрестять «Рейс» ТУ-143. Історія створення БПЛА починається з введення союзних військ у Чехословаччину і постановкою керівниками СРСР нового завдання КБ Туполєву про побудову рятованого розвідувального безпілотного апарату.

Створення «Рейсу»

Роботи з реалізації нового держзамовлення у сфері БПЛА проходили швидко. Через два роки «Рейс» вже здійснив свій перший політ. Через 4 роки випробувань і вдосконалень, в 1976 році, взяли комплекс на озброєння армії СРСР. Ефективне ведення тактичної розвідки – так характеризували у військах ТУ-143. Виробництво дослідних екземплярів в кількості 10 штук було реалізовано в Башкирії в 1973 році. Незабаром почався серійний випуск нового комплексу. За 10 років (до 1980 року) всього їх виготовили 950 штук.

Випуск комплексу реалізовувався у двох різновидах: перша – з фотоапаратурою; друга – з телевізійної. Крім цього, БПЛА оснащений засобами радіаційної розвідки. У 1985 році на базі «Рейсу» туполевские інженери створили мішень, яка також успішно пройшла державні випробування.

Невразливість засобами ППО – ось особливість ТУ-143. На озброєнні 6 країн складався «Рейс»: СРСР, Ірак, Чехословаччина, Болгарія, Сирія, Румунія. Нині він залишився на Україні і в Росії.

Призначення

Під час тактичного польоту розвідувальний комплекс виробляв аерофотозйомку з збереженням даних на фотоплівці. Для вирішення оперативних завдань використовувалася в ТУ-143 телевізійна апаратура. Обидва види розвідувальних дій могли виконуватися в денний час. Відстань, що визначає глибину проникнення БПЛА в тил противника, характеризується показниками в 60-70 км.

Функції комплексу «Рейс»:

  • Запуск з самохідної установки при швидкості вітру не більше ніж 15 м/с.
  • Управління польотом за допомогою автоматизованої бортової системи (АБСу).
  • Можливість програмування траєкторій польоту.
  • Збір і збереження розвідувальних даних за допомогою фото — і телевізійної апаратури.
  • Можливість визначення радіаційної обстановки.
  • Доставка даних у задану точку і через радіоканал на наземні командні пункти.

ТУ-143: опис конструкції

БПЛА «Рейс» має унікальні властивості по радиозаметности. Л. Т. Куликов, один з головних конструкторів, запропонував зробити спеціальні засоби захисту. Кіль, кінчики крил, парашутний контейнер, носова частина літака виконані з неметалевих матеріалів. Це дозволило добитися невразливості розвідувального комплексу.

Конструктивно фюзеляж апарату являє собою чотири відсіки: носову, бортовий апаратури, паливного бака, гондоли двигуна з парашутним контейнером. У носовій частині комплексу розташовується розвідувальна апаратура. Відсік виготовлений із склопластику і передбачає наявність фотолюка.

БПЛА приземляється завдяки трехопорному шасі. Передня опора ховається у другому відсіку, а дві інші випускаються з консолей крила. Гальмівний і посадковий парашути призначені для гасіння горизонтальної і вертикальної посадкової швидкості.

Експлуатація

Розвідувальний комплекс застосовувався в афганській і ліванській війні. Після розпаду СРСР велика кількість БПЛА залишилися на території України.

У 2001 році був трагічний випадок із застосуванням ТУ-143 для навчальних цілей в якості мішені. Авіалайнер ТУ-154М тоді зазнав аварії, в результаті якого загинуло близько 80 осіб. Причиною стало ненавмисне потрапляння ракетою, призначеної для безпілотника «Рейс».

Побачити ТУ-143 (екземпляри), збережені як експонати, можна в таких місцях:

  • Авіаційний музей в Києві.
  • Музей військової техніки та зброї Спадщанского лісу.
  • У місті Хмельницькому.
  • Празький музей авіації.
  • Музей ім. Сахарова.
  • Центральний аеродром Москви.
  • Музей військово-повітряних сил в Моніно.

ТУ-143: ЛТХ

  • Маса – 1230 кг
  • Довжина – 8,06 м.
  • Висота – 1,545 м.
  • Розмах крила – 2,24 м.
  • Площа крила – 2,9 м2.
  • Мінімальна висота польоту – 10 м.
  • Час польоту – 13 хвилин.
  • Тип двигуна – ТРД ТР3-117.
  • Глибина дії – 95 км.
  • Максимальна швидкість – 950 км/ч.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/314916-t-187/