Лакунарна ангіна у дітей і дорослих: симптоми і лікування

Тонзиліт відноситься до числа інфекційних захворювань з яскраво вираженими симптомами. Збудниками його форми є аденовірус, ентеровірус, стафілокок або стрептокок. Лакунарна ангіна вважається особливим видом цієї хвороби з розвитком запального процесу в лімфатичних вузлах. У групі ризику знаходяться переважно діти та дорослі з ослабленою імунною системою. Серед всіх відомих форм тонзиліту, ця різновид вважається найнебезпечнішою.

 

Класифікація хвороби у відповідності з МКХ-10

У сучасній медичній практиці виділяють 20 видів тонзиліту. По міжнародній класифікації хвороб (МКБ-10) кожному з них присвоюється певний номер. Лакунарна форма зазначена у списку з кодом J03. Дане числове позначення характеризує хвороба, як заразне і небезпечне захворювання. Передаватися вірус може при контакті з хворим, повітряно-крапельним шляхом або побутовим методом. Якщо виявляються неодноразові діагнози в дитячих установах, то вводиться карантин.

Ангіна у рідкісних випадках розвивається без температури. Лакунарный тонзиліт завжди супроводжується цією ознакою. Температура тіла піднімається до найвищих показників, а знизити її стає складно. Одночасно з цим симптомом у пацієнта виявляються больові відчуття в горлі, ковтальний рефлекс здійснюється з дискомфортом, що призводить до скрутного ковтання слини.

Основні ознаки ангіни лакунарного типу:

  • формування гнійників на мигдалинах;
  • небо і гланди покриті білим, жовтуватим або жовтим нальотом;
  • загальна слабкість організму;
  • озноб;
  • біль і сухість у горлі;
  • больові відчуття в області серця.

 

Діагностика захворювання

Розвиток лакунарного тонзиліту у дітей і дорослих відбувається з відзнаками. Фахівці відзначають, що, чим менше вік пацієнта, тим більш виражені симптоми захворювання. Самолікуванням займатися не варто. Лакунарна форма ангіни вважається особливо небезпечним. При виникненні найменшої підозри на запалення гланд, треба звертатися до лікаря. Якщо температура тіла різко підвищилася в нічний час, то слід негайно викликати швидку допомогу.

Діагностика лакунарного тонзиліту здійснюється на підставі загальних аналізів і візуального огляду. У медичному закладі проводиться ряд обстежень, що дозволяють виявити ознаки конкретної форми ангіни та ступеня її розвитку. Обов’язковою дією лікаря є пальпація горла. Цей метод дає фахівцеві уявлення про стан мигдаликів.

У число діагностичних процедур лакунарного тонзиліту входять:

  • фарингоскопия (при огляді використовується медичний шпатель);
  • аускультація та перкусія серцево-судинної або дихальної системи людини (проводиться на розсуд лікаря при підозри на ускладнення);
  • бактеріологічне дослідження матеріалу і посіву на живильне середовище (лабораторний метод дослідження мазка зі слизових оболонок носа та ротової порожнини, виявляється причина захворювання).

 

Як лікувати лакунарну ангіну у дорослих

В домашніх умовах тонзиліт лікувати не можна. При виявленні ускладнень або важкої форми захворювання пацієнта направляють у стаціонар. Місцеве лікування здійснюється як додаткового етапу в поєднанні з основним комплексом прийому лікарських препаратів. Рекомендується полоскати горло («Фурацилін», розчин солі і соди, «Риванол», борна кислота), робити інгаляції, обробляти поверхню горла «Люголем».

Основна терапія лакунарного тонзиліту включає в себе:

  • противірусні препарати«Арбідол», «Інтерферон», «Ингаверин»);
  • антибактеріальні засоби («Сумамед», «Супракс», «Цефалексин»);
  • препарати групи НПЗП («Ібупрофен», «Ибуклин»);
  • жарознижуючі лікарські засоби («Нурофен», «Аспірин», «Панадол»);
  • антигістаміни («Супрастин», «Димедрол»);
  • рослинні препарати («Тонзилотрен»).

Ліки від ангіни призначаються фахівцем на підставі клінічної картини хвороби. Після закінчення курсу лікування протягом деякого часу доведеться приймати препарати, що відновлюють імунну систему. До таких засобів належать імуномодулятори («Імудон», «Іммунал»). Якщо ефект прийому лікарських засобів не призводить до потрібного результату, то лікар призначає процедуру, здійснювану спеціальним препаратом «Тонзилор». За допомогою вакууму та ультразвуку мигдалини очищаються від гнійного нальоту.

Крайніми заходами при лакунарном тонзиліті вважаються хірургічне видалення мигдалин і лакунотомия. Скупчення гною виключається шляхом розсічення лакун. Після таких процедур передбачається додатковий курс реабілітації. У медичній практиці оперативне втручання не є рідкістю, але фахівці наполягають на виключенні самолікування при ангіні і негайне звернення до кваліфікованих лікарів.

 

Особливості лікування у дітей

Лакунарна ангіна у пацієнтів віком до 12 років може зустрічатися часто. Розвиток захворювання відбувається у формі хронічного уповільненого процесу. Правильне лікування хвороби відіграє важливу роль. Ускладнення у дітей більш небезпечні, ніж у дорослих. Позбутися від симптомів без використання антибіотиків не вийде. Дана категорія лікарських препаратів є основним методом боротьби з тонзилітом.

Терапія лакунарного тонзиліту у дітей включає в себе:

  • антибіотики (відповідно з віком і вагою пацієнта – «Ампицилин», «Сумамед»);
  • антигістаміни («Супрастин», «Діазолін»);
  • препарати для захисту кишечника («Лінекс»);
  • антисептики («Орасепт»);
  • рослинні препарати для полоскання горла (відвари трав);
  • засоби для полоскання горла («Фурацилін»);
  • розчин «Люголя»;
  • таблетки для розсмоктування з антисептиком;
  • жарознижуючі засоби (дитячий «Нурофен»);
  • постільний режим.

Що таке ангіна – знає практично кожна доросла людина. Батькам слід пам’ятати про те, що викликати це захворювання здатні заражені іграшки, продукти харчування та інші предмети, що потрапляють в руки дитині. Дитяча ангіна має ряд особливостей. Питання «Що робити при ангіні» повинен бути вивчений гранично уважно. Неправильне лікування може призвести до інвалідності дитини або летального результату. Докладніше про способи лікування, симптоми і небезпеку цієї хвороби розповідається у відео.

 

Можливі ускладнення та наслідки

Наслідки ангіни для людини спричиняють порушення працездатності важливих систем організму. Ускладнення негативно впливають на серце, органи дихання і кістковий скелет. Якщо захворювання викликане дифтерійною паличкою, то неправильне лікування призводить до летального результату. Бактерії швидко поширюються по внутрішнім органам і ускладнюють клінічну картину.

Найпоширенішими ускладненнями лакунарного тонзиліту є:

  • гострий пієлонефрит;
  • пневмонія;
  • міокардит;
  • артрити;
  • ревматизм;
  • сепсис;
  • менінгіт.

 

Фото мигдаликів при лакунарній ангіні

Кожна різновид тонзиліту має свої характерні особливості. Для встановлення точного діагнозу фахівці проводять огляд лімфовузлів пацієнта. Переплутати ознаки лакунарної форми з іншими видами ангіни складно. Якщо загальна симптоматика схожа з простудними захворюваннями, інфекціями та іншими хворобами, то зовнішній вигляд гнійників, нальоту і загальний стан мигдаликів мають ряд характерних ознак. На фото приклад гланд здорової людини і пацієнта з діагнозом лакунарного тонзиліту.

 

 

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/311503-l-174/