Одвічне питання як серед професіоналів, так і городників-любителів – це пікіровка розсади. Варто пікірувати молоді паростки, якщо це призводить до стресу самого рослини? Або дати можливість рости свавільно, не заважаючи життєвим процесам? Як ця процедура або її відсутність відбивається на майбутньому врожаї?
Інструкція
1. Пікіруванням називають пересадку дрібної розсади в більш просторі поодинокі горщики. Це не перевалка з земляною грудкою з одного горщика в інший, а саме процедура, коли паросток ніжно висмикується із загальної маси розсади і садиться окремо. Часто при пікіровці прищипують кінчик основного кореня. Це змушує його рости вшир.
2. Пікірування сіянців досить стресова процедура, тому що при цьому ми втручаємося в життєві цикли зростання і розвитку. Тому багато хто замислюється, а чи потрібна ця процедура. Адже вона на тиждень загальмовує ріст рослин, іноді й зовсім убиває їх.
3. Метою пікіровки є вибір сильних рослин, які доростуть до плодоношення. Слабкі паростки безжально викидаються або лунають знайомим. Тому садівники радять садити більше насіння, щоб було з чого вибирати. Якщо насіння рідкісні і в невеликій кількості, то краще садити їх відразу роздільно, щоб обійтися без пікіровки.
4. Практично всі культури пікірують. Але є такі рослини, які переносять цю процедуру важко або зовсім гинуть. До таких можна віднести кабачки, огірки, гарбуз, баклажани. Їх найчастіше садять відразу у теплицю – в теплих районах. А в більш холодних – розсадою, але за 3-4 тижні до виносу на постійне місце. Висівають відразу в постійні стаканчики або торф’яні горщики, щоб при посадці на вулиці земляний ком зберегти.
5. Після правильної пікіровки саджанець міцнішає, розгалужується коренева система і, тим самим, виростає міцний кущ. Це відноситься, наприклад, до помідорів. Їх пікірують завжди, часто ще до перших справжніх листків. Чим раніше проведена процедура пікіровки, тим менш болісно це пройде для саджанця. Але зазвичай радять це робити після появи перших справжніх листків.
