Регулювання життєвого рівня та поліпшення житлово-побутових умов працюючих

Досягнутий рівень добробуту трудящих будівництва визначається шляхом аналізу заробітної плати, забезпечення працюючих житлом, можливостей відвідування культурно-побутових установ, придбання путівок у будинки відпочинку, санаторії та ін.

В цей розділ рекомендується включити такі підрозділи:

  • Підвищення життєвого рівня та диференціація заробітної плати різних категорій працюючих. Основними джерелами для аналізу і вироблення рекомендацій щодо цього підрозділу плану служать річні звіти з праці та заробітної плати, дані оперативного обліку економічних показників і результати анкетного опитування, з розробкою таблиць, в яких відображається динаміка трудових показників.
  • Поліпшення соціально-побутових умов життя працюючих. В цей розділ входять такі питання: використання суспільних фондів споживання; громадське харчування; поліпшення житлових умов; розвиток баз відпочинку та курортно санаторного лікування; забезпечення дітей працівників організації дитячими установами; побутове обслуговування.
  • Комуністичне виховання, підвищення суспільно-політичної активності працівників

    У цьому розділі повинні бути чітко визначені основні завдання та напрямки політико-виховної та культурно-масової роботи на п’ятирічку. Заходи цього розділу направляються на підвищення ідейного і культурного рівня, розвиток соціальної активності всіх членів колективу, створення умов для їх гармонійного розвитку, на поглиблення наукових основ діяльності партійної, комсомольської та профспілкової організацій.

    При розробці розділу доцільно розмежувати його на такі підрозділи:

  • Формування наукового світогляду на основі вдосконалення системи політичної освіти трудящих; розширення економічної освіти; вдосконалення форм і методів агітації та пропаганди; розвитку науково-атеїстичної пропаганди та ін.
  • Формування комуністичного ставлення до праці. Розвиток суспільно-політичної активності трудящих на основі розвитку соціалістичного змагання і руху за комуністичне відношення до праці; вдосконалення громадських форм управління організацією; розвитку науково-технічної творчості трудящих і раціоналізаторської руху; зміцнення соціалістичної дисципліни праці; виховання любові до своєї професії, свого колективу.
  • Фізичний розвиток особистості.
  • Естетичний розвиток особистості.
  • Соціальний розвиток молоді в колективі.
  • Вивчення і свідоме регулювання використання вільного часу.
  • Комуністичне виховання дітей працівників організації та забезпечення сприятливих умов для їх освіти та всебічного розвитку.
  • Удосконалення соціально-психологічних відносин в колективі

    Метою вдосконалення соціально-психологічних відносин в будівельній організації є створення згуртованого колективу, здатного найбільш ефективно здійснювати виробничі та виховні функції, забезпечення сприятливого психологічного клімату.

    До розробки цього розділу доцільно залучити психологів, соціологів, фізіологів.

    Вивчення психології колективу може йти за такими напрямками: ставлення окремих членів колективу до колективу в цілому; міжособистісні стосунки, які виникають безпосередньо при спілкуванні членів колективу; взаємини в плані керівник — підлеглий, підлеглий — керівник.

    Методами дослідження можуть бути вивчення документації, бесіди, спостереження, опитування.

    «Довідник будівельника», М. С. Екельчик

     

    Related posts

     
     

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    http://poradumo.com.ua/309043-r-204/