Радянська влада в розумінні обивателя традиційно асоціюється з більшовиками. Але поряд з ними значну роль у політичному розвитку Росії зіграли також меншовики. У чому полягають особливості обох ідейних течій? Чим відрізняються більшовики від меншовиків?
Хто такі більшовики?
Більшовики і меншовики — представники однієї політичної групи, Російської соціал-демократичної робітничої партії, або РСДРП. Розглянемо, яким чином ті й інші виділилися зі складу єдиного об’єднання. Почнемо з більшовиків.
У 1903 році відбувся 2-й з’їзд РСДРП, який проходив у Брюсселі та Лондоні. Саме в період його проведення між членами партії відбулися розбіжності, які стали причиною утворення двох ідейних течій — більшовиків і меншовиків, остаточно оформилися до 1912 році.
Головним питанням 2-го з’їзду РСДРП було узгодження програми, а також статуту політичного об’єднання. Основні положення програми РСДРП спиралися на пропозиції відомих ідеологів соціал-демократичного спрямування — Леніна та Плеханова. Узгодження цього документа, як відзначають історики, в цілому проходило без особливих складнощів, чого не можна сказати про статуті РСДРП — процедура його обговорення вилилася в запеклу дискусію.
Одним з найбільш складних пунктів документа стало погодження визначення членства в РСДРП.
У версії Леніна під членом партії слід розуміти будь-якої людини, який визнавав програму РСДРП та підтримував її як матеріально, так і за допомогою особистої участі у партійній організації. Іншим ідеологом соціал-демократичного спрямування, Мартовим, було дано інше визначення. Мартов запропонував розуміти під членом партії будь-якої людини, що приймає програму РСДРП, підтримує її матеріально, а також надає їй сприяння на регулярній основі під керівництвом однієї з організацій.
Може здатися, що розбіжність між формулюваннями Леніна і Мартова зовсім невелике. Але у версії Леніна роль члена партії характеризується трохи більшою революційністю, що припускає, що він буде мати високий рівень організації і дисципліни. Партія, представлена в подібній структурі, не могла стати занадто масштабною, оскільки серед населення в принципі не так багато громадських активістів, готових проявляти ініціативу, бути в ранзі провідних, а не ведених, безпосереднім чином брати участь у революційній діяльності.
У свою чергу, в РСДРП за зразком Мартова допускалося участь більш помірних активістів, готових діяти під керівництвом партійної організації і представлених значно більш широкими верствами населення, які як мінімум симпатизують РСДРП, але не готові брати безпосередню участь у революційній діяльності.
Після напружених дискусій партійні ідеологи проголосували на користь концепції Мартова, за якою в Статуті РСДРП фіксувалося визначення члена партії. Інші положення Статуту були прийняті без розбіжностей. Однак протистояння прихильників Леніна і Мартова в ході засідань 2-го з’їзду РСДРП продовжилося.
РСДРП видавала газету «Іскра», засновану Леніним ще в 1900 році. Членство в редколегії «Іскри» було найважливішою партійної привілеєм. На з’їзді РСДРП було запропоновано включити до редколегії «Іскри» Плеханова, Леніна і Мартова, а в Центральний комітет РСДРП — двох найвпливовіших діячів. Як наслідок, редколегія «Іскри» отримала б можливість чинити величезний вплив на партію.
Призначення редколегії «Іскри» з 3 осіб було підтримано більшістю голосів — 25 за, 2 проти і 17 утрималися. Але безпосередньо на стадії затвердження кандидатур Плеханова, Леніна і Мартова в якості членів редколегії газети Мартов відмовився від своєї посади в «Іскрі». Частина представників РСДРП відмовилася від виборів у Центральний комітет, який в результаті був сформований з революційно налаштованих членів «Іскри». Плеханов став головою ради РСДРП.
Ідеологи РСДРП, що зайняли ключові пости в Центральному комітеті партії і стали послідовниками концепцій Леніна, стали називатися більшовиками. Їх опоненти, які були прихильниками Мартова, — меншовиками.
до змісту ?Яким було подальший розвиток ідеології більшовизму?
До 1912 році відбулося остаточне розділення РСДРП на більшовиків і меншовиків, шляхи ідеологів обох напрямків розійшлися. Партія більшовиків стала іменуватися РСДРП (б).
До Лютневої революції 1917 року більшовики займалися як легальними, так і нелегальними видами суспільно-політичної діяльності. Ними була заснована газета «Правда». Більшовики отримали кілька місць у Державній думі Російської Імперії.
Після початку Першої світової війни проти більшовиків почалися репресії — їх фракція у Державній думі була розформована. Нелегальні структури РСДРП (б) закривалися.
Але після Лютневої революції більшовики отримали шанс повернутися на політичну арену. У березні 1917 року стала знову друкуватися «Правда».
У перші місяці після повалення царського режиму роль більшовиків ще не була помітною. Російські активісти РСДРП (б) слабо контактували з лідерами руху, які перебували за кордоном, зокрема, Леніним.
Головний ідеолог більшовиків приїхав в Росію в квітні 1917 року. Восени 1917-го в країні почалася громадянська війна, що тривала до 1922 року. В ході неї більшовикам вдалося усунути з політичної арени інші організації. РСДРП (б) стала єдиним легітимним джерелом влади в державі. Згодом була перейменована в РКП (б), потім — у ВКП (б), а в 1952 році — в Комуністичну партію Радянського Союзу.
до змісту ?Факти про меньшевиках
Меншовики практично відразу після 2-го з’їзду РСДРП почали вести незалежну від більшовиків діяльність — зокрема, вони не стали брати участь вже у наступному, 3-му з’їзді РСДРП, який відбувся в Лондоні в 1905 році.
Меншовики, як і їхні опоненти, які були прихильниками ідей Леніна, займалися політичною діяльністю, змогли здобути декілька місць у російській Державній думі.
Після Лютневої революції 1917 року меншовики об’єдналися з есерами (представниками партії соціалістів-революціонерів, або ПСР) і спільно з ними почали брати участь у формуванні нових органів державної влади — Рад. Меншовики були і в Тимчасовому уряді.
На початку Громадянської війни 1917 року меншовики вступили в протистояння з більшовиками, але змогли увійти поряд з ними до складу Всеросійського центрального виконавчого комітету, чи ВЦВК, головного органу влади в країні у перші роки після революції.
У червні 1918 року меншовики були виключені з ВЦВК. Проте вони вважали за краще не допустити ескалації конфлікту з владою, оголосивши у серпні 1918 року про те, що не мають намірів виступати проти влади Рад і більшовиків.
Згодом партія меншовиків зазнала репресій. На початку 1920-х років Мартов і інші лідери руху виїхали з країни. Діяльність меншовиків стала купувати нелегальний характер. До середини 1920-х вони практично повністю зникли з політичної арени.
до змісту ?Різниця між більшовиками і меншовиками
Головна відмінність більшовиків від меншовиків з точки зору ідеології — в ступені революційності. Перші, які були прихильниками Леніна, вважали правильним включення до складу РСДРП головним чином тих активістів, які готові не в теорії, а на практиці битися за соціал-демократичні ідеали. Оскільки таких людей у будь-якому суспільстві відносно небагато, РСДРП в ідеях Леніна не повинна була стати занадто масштабною структурою.
Незважаючи на те, що в Статуті РСДРП визначення членства в партії було затверджено в редакції Мартова, найбільший обсяг повноважень у Центральному комітеті РСДРП отримали все-таки прихильники Леніна. Дана подія дало привід новим керівникам РСДРП оголосити себе представниками більшості, тобто більшовиками. У цьому сенсі можна простежити ще одна відмінність між двома течіями РСДРП — обсяг повноважень у структурі партії по завершенні 2-го з’їзду РСДРП.
Меншовики, які були прихильниками Мартова, допускали меншу ступінь революційності в настроях членів партії. Тому РСДРП, відповідна даної концепції, могла бути в достатній мірі масштабної партією, що формується за рахунок не лише затятих активістів, але також і людей, які симпатизують лише соціал-демократичним ідеям.
Більшовикам вдалося зіграти найважливішу в політичному розвитку Росії роль, сформувати комуністичну систему державної влади, сприяти поширенню ідей комунізму в світі. Меншовики зіграли важливу роль у політичному розвитку Росії в період між Лютневою революцією і Громадянською війною, але згодом не змогли придбати стійких позицій у новій системі державної влади.
Визначивши, в чому різниця між більшовиками і меншовиками простежується принципово, зафіксуємо основні висновки в таблиці.
до змісту ?Порівняльна таблиця
Більшовики
Меншовики
Що спільного між ними?
До 1903 року були однією політичною організацією — РСДРП
І ті й інші були прихильниками соціал-демократичних ідей
У чому різниця між ними?
Були прихильниками поглядів Леніна
Були прихильниками поглядів Мартова
Придбали основний обсяг повноважень у Центральному комітеті РСДРП за підсумками 2-го з’їзду
Поступилися основний обсяг повноважень прихильникам Леніна в системі управління РСДРП за підсумками 2-го з’їзду
Допускали членство в РСДРП головним чином революційно налаштованих активістів і формування партії невеликих масштабів
Допускали членство в РСДРП також помірно налаштованих активістів та формування партійної організації великих масштабів
Не були помітні на політичній арені в перші місяці після Лютневої революції 1917 року, але отримали владу за підсумками Громадянської війни
Відігравали важливу роль на політичній арені в період між Лютневою революцією 1917 року і початком Громадянської війни, але втратили свій вплив до початку 1920-х років
