Захворювання сечового міхура цисталгія

Захворювання сечового міхура цисталгія характеризується частими позивами на сечовипускання, але які супроводжуються певною болем або дискомфортом. Ці позиви зустрічаються найчастіше у молодих жінок або у тих, хто знаходиться в преклімактеричному періоді. Пацієнт вказує на біль в області промежини, в районі проекції сечового міхура, і віддає у внутрішню частину стегон, в пахову область. В окремих випадках біль може проектуватися у верхній ділянці живота, або в районі попереку, а іноді присутній при статевому акті. Біль часто супроводжується частими сечовипусканнями, і є постійною, але не інтенсивною. Сталість болю призводить до великого дискомфорту для пацієнта і до страждань.

Іноді пальпація області сечового міхура може викликати біль і позив на сечовипускання. Існують, також і декілька чинників, які посилюють даний синдром:

— вагітність;

— менструація;

— вживання гострої їжі;

— алкоголь;

— охолодження;

— фізичне напруження;

— тривала статева незадоволеність.

 

Доброю новиною є, то що насправді захворювання сечового міхура цисталгія не супроводжується якимись фізичними відхиленнями. Тобто параметри загального аналізу сечі не відхиляються від норми, слизова сечового міхура не порушена. Але з-за постійно ниючих болів і частого сечовипускання працездатність жінки знижена.

Причина захворювання не з’ясована вченим досі. Існують припущення, що дане явище пов’язане з різними патологіями статевих органів у жінок. Було відмічено, що у жінок з певним захворюванням (запаленням яєчників, або опущення стінок піхви), цисталгія загострювалася, коли відбувалося загострення основних хвороб. Різні порушення кровообігу в малому тазі, при певних гінекологічних захворювань, або після операцій можуть призвести до запального процесу у трикутнику сечового міхура. Так як зовні дане запалення не виявляється, існує припущення, що процес утворюється під слизовою оболонкою, де розташовуються лімфатичні судини. Дані судини реагують на запальні процеси в малому тазі.

 

Захворювання сечового міхура цисталгія (на думку деяких авторів) може бути пов’язана з утворенням окремих лімфатичних фолікулів, що збільшує чутливість трикутника до мікробів або інших токсичних речовин. Дане явище створює стан дратівливості внутрішнього сфінктера сечового міхура.

Тканини сечового міхура активно реагують на різні гормони статевої системи. У певному періоді активності яєчників була помічена і десквамація слизової оболонки сечового міхура. В експериментальному дослідженні, при введенні гіпофізарного гормону гландуатрина в першій половині менструального циклу, призвело до активації сечового міхура.

Думка вчених з приводу причин, які зводяться в основному до того, що захворювання цисталгія викликана різними чинниками, оскільки в ряді досліджень не було виділено певний фактор.

 

Однозначно, що захворювання пов’язане і з нейропсихическими розладами, з певними патологіями органів малого тазу, з гормональним дисбалансом.

Для успішного лікування лікарю необхідно ретельно вивчити анамнез пацієнта, виявити всі можливі причини захворювання. Деяким відмінно допомагає лікування основних гінекологічних захворювань. Іншим потрібна консультація сексопатолога, психолога або гормональне лікування.

Крім основного лікування, пацієнту призначаються заспокійливі препарати, спазмолітичні медикаменти, які допомагають розслабити гладку мускулатуру сечового міхура. Дуже важливо жінці дотримувати певну дієту, щоб не провокувати нові напади, або послабити існуючу цисталгію. Забороняється вживати в їжу соління, пікантну їжу, різні соуси, консерванти, алкогольні напої, спеції і приправи. Потрібно стежити за кислотністю сечі, яка також може діяти як подразник. У разі зниження рН менше 6 одиниць, слід отщелачивать її вживанням мінеральних вод, або соди.

 

Благотворно впливає заняття спортом, гімнастикою, плаванням або просто звичайні регулярні прогулянки на чистому повітрі. Все це покращує кровообіг малого тазу і нормалізує функціонування тканин. З іншого боку знімає напругу, відволікає від негативних емоцій і переживань.

Пацієнтці слід уникати переохолодження, і частіше використовувати теплові процедури. Вдома можна приймати по частіше ванну.

Що стосується різних вливань в сечовий міхур – є неприпустимим, так як може тільки нашкодити ще більше дратувати слизову оболонку.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/301210-z-171/