Забавна історія сталася в мурашнику. Все почалося з того, що на арену поклали трохи пророщеного вівса, того, що продають в зоо магазинах, для котів. Мурахи були в захваті, вони, як і ми, сильно скучили по зеленій травичці)
Мурахи реально були щасливі!
І тут, знімаючи мурах, я несподівано побачила мошку. Мабуть, вона потрапила в мурашник разом з вівсом
Я була впевнена, що її з’їдять в найближчі п’ять-десять хвилин!
Але все було зовсім інакше! От чесно, знімала, дивилася і обалдевала!
Муха тусувалася серед мурашок, з цікавістю спостерігаючи за ними! Вона сиділа на одній із веж арени, іноді спускалася трохи нижче і стежила за мурашами!
Мурахи її не чіпали! Більш того, вона іноді підходили подивитися на неї! Вона на них, вони на неї))))
Мусі до всього було діло! Куди поніс, що поніс. Я вперше побачила таку цікаву муху!
А гарна, правда?
Нормально, так? Вже друзі)))
Іноді вона трохи бродила серед вівса, так… прогулянка по парку)
І знову на вежу)
Вражає, погодьтеся?
Муха майже не літала, але я терпляча) Андрій вчора сказав, що таких як я, ненормальних, одиниці! Я до 5 ранку вчора сиділа, чекала, коли вона полетить. Хотіла зробити кадр з мухою в польоті і що б поруч був мураха. Враховуючи, що знімала на витримці 1/200, шанс зняти такий кадр прагнув до нуля. Але я наполеглива)
П’ять годин з камерою і вуаля, є кадр))))
Ось така історія про те, як у наших мурах з’явився друг)
Але як же раділи мурахи зеленій травичці!
Дивіться, що творилося в самому формікаріі!
Руде, це яблуко)
Такий ось у них вийшов, шикарний обід із зелені і фруктів)
А це новий «писк моди» — зерно з яблучним соусом))))
І ще приємна новина! Зі смерті матки, вперше, організовують ясла! Ура! )
І ще трохи мурах з вівсом
А цей — зар-раза! Він зносив до вежі, на якій сиділа муха, зерна…
І залишав, закриваючи мені огляд! Приходить, кладе і йде! Зар-раза!