Стародавні лікарі навіть не могли собі уявити, що в майбутньому можна буде оглянути внутрішні органи людини і при цьому не робити розрізів на тілі. В даний час таке обстеження стало реальністю. Медична наука розвивається постійно, завдяки чому можна своєчасно виявляти різні патологічні стани та надавати необхідну допомогу пацієнтам. Ендоскопічні дослідження дозволяють оцінити стан тканин порожнистих органів зсередини. Існує кілька різновидів такої діагностики, які будуть розглянуті в цій статті.
Що таке ендоскопія?
У медичній практиці під терміном «ендоскопія» розуміють обстеження внутрішніх органів, що мають порожнину, з допомогою освітлювальних приладів. Для здійснення такої процедури використовують ендоскоп – жорсткі або гнучкі трубки невеликого діаметру. В першому випадку основою приладу служить оптико-волоконна система. З одного боку розташовується освітлювальна лампочка, а з іншого – окуляр, що дозволяє регулювати розмір зображення. Гнучкі ендоскопи дозволяють досліджувати найнедоступніші місця. За пучка волокон передається чітка картинка незважаючи на вигини системи. Новий крок у розвитку цієї галузі діагностики – капсульна ендоскопія.
З допомогою гнучких ендоскопів можна не тільки провести діагностику, але і взяти зразки тканини (аспіраційна біопсія) для більш докладного вивчення патологічного процесу. Ендоскопічні дослідження дозволяють визначити характер захворювання, відслідковувати динаміку лікування. Унікальний прилад дозволяє оцінити стан практично будь-якого органу. Сама процедура проводиться виключно в медичних установах спеціально навченим персоналом.
Переваги методу
Основна перевага діагностики за допомогою ендоскопа – можливість побачити стан внутрішніх органів без хірургічного втручання. Процедура безболісна для пацієнта. Єдине, що він може відчути, що це дискомфорт. В процесі обстеження людина перебуває у свідомості.
Метод діагностики іноді використовують для проведення операцій. При цьому робиться невеликий розріз шкіри, через який буде введена трубка з освітлювальним приладом. Така маніпуляція необхідна видалення доброякісних новоутворень на внутрішніх органах, витягнення чужорідних тел. Ендоскопічні методи дослідження можуть бути використані для введення лікарських препаратів.
Області застосування ендоскопії
Поява ендоскопії дозволило оглядати практично всі органи. Метод діагностики застосовується в наступних областях медицини:
- гінекологія (колькоскопия, гістероскопія);
- неврологія і нейрохірургія (вентрікулоскопія);
- пульмонологія (бронхоскопія);
- отоларингологія (отоскопія, фаринголарингоскопия);
- гастроентерологія (гастроскопія, колоноскопія, езофагогастродуоденоскопія, лапароскопія);
- кардіологія (кардиоскопия);
- урологія (цистоскопія, уретероскопія).
Останнім часом ендоскопія застосовується і для діагностики колінних суглобів. У процесі діагностики (артроскопії) пацієнту вводять спеціальний прилад – артроскоп, який дозволяє фахівцеві оцінити стан суглоба і провести процедуру з мінімальним оперативним втручанням. Проведення ендоскопічних досліджень також дозволяє розпізнати недугу на ранній стадії, тому досить часто їх призначають з метою профілактики пацієнтам, що перебувають у групах ризику.
Показання для обстеження кишечника
Єдиний спосіб побачити стан кишечника – провести ендоскопію. У медичній термінології ендоскопічні дослідження такого роду називають эзофагогастродуоденоскопией, колоноскопією, ректоманоскопией. Показаннями для проведення діагностики стравоходу, шлунка, товстого і тонкого кишечнику, прямої кишки є наступні патологічні стани:
- Виразкова хвороба.
- Підозра на кровотечу.
- Онкологічні захворювання.
- Гастрит.
- Парапроктит.
- Порушення стільця.
- Геморой (хронічний).
- Виділення крові, слизу з анального отвору.
Залежно від попереднього діагнозу спеціаліст підбере найбільш підходящий варіант ендоскопічного дослідження.
Колоноскопія кишечника
Одним з видів ендоскопічних досліджень є колоноскопія. Метод дозволяє провести діагностику товстого кишечника за допомогою гнучкого приладу колоноскопа, що складається з окуляра, джерела світла, трубки, через яку йде подача повітря і спеціальних щипців для забору матеріалу. Прилад дозволяє побачити досить якісне зображення, яке виводиться на екран, стану слизової оболонки товстої кишки. Довжина трубки, яка використовується для такого типу діагностики, складає 1,5 метри.
Процедура проводиться досить просто. Пацієнту пропонують лягти на лівий бік і притягти до грудей зігнуті в колінах ноги. Після чого в пряму кишку лікар акуратно вводить колоноскоп. Анус попередньо можуть змастити анестезуючою гелем. Трубку поступово просувають вглиб, оглядаючи стінки кишки. Для більш чіткого зображення в процесі діагностики постійно подається повітря. Процедура займає не більше 10 хвилин.
Потрібна підготовка?
Безумовно, для отримання точної картини стану товстого кишечнику пацієнту слід підготуватися до проведення колоноскопії. Підготовка до ендоскопічного дослідження полягає насамперед у дотриманні дієти. Виключити з щоденного меню продукти, що сприяють затримці калових мас і підвищеному газоутворенню, слід не менш ніж за тиждень до передбачуваної дати проведення діагностики.
В день проведення обстеження потрібно утриматися від ранкового прийому їжі. Дозволяється вживати тільки рідина. Перед самою процедурою фахівці рекомендують очистити пряму кишку за допомогою клізми або ж скористатися проносними препаратами.
Ендоскопічне дослідження кишечника – колоноскопія – безболісна процедура і тому боятися її не варто. Пацієнт може відчувати лише незначний дискомфорт. У деяких випадках маніпуляцію проводять під наркозом, але найчастіше обмежуються заспокійливими і знеболюючими препаратами.
Капсульна ендоскопія
Відносно новим напрямом в діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту є капсульна ендоскопія. Метод з’явився тільки в 2001 році. Ендоскоп, застосовуваний для дослідження, нагадує лікарську капсулу, що значно полегшує сам процес введення приладу. Таку таблетку потрібно запити водою. Активується прилад відразу після відкриття індивідуальної упаковки. Проходячи по органів ШКТ, капсула робить безліч знімків, які в подальшому допоможуть поставити діагноз.
Переваги такого методу наявності – пацієнту не потрібно ковтати шланг або переживати за проведення колоноскопії. Капсула потрапляє в самі віддалені відділи кишечника, куди немає доступу звичайному эндоскопу. З іншого боку, цей метод не дозволяє взяти матеріал для проведення біопсії, видалити поліпи. Тому лікарі воліють все ж комплексно застосовувати капсульну і традиційну ендоскопію органів травного тракту.
Езофагоскопія
Ендоскопічне дослідження стравоходу проводиться з метою діагностики різних патологій. Найчастіше эзофагоскопию поєднують з оглядом шлунка і дванадцятипалої кишки. Це дозволяє отримати більш повну картину стану травного тракту. Метод дозволяє виявити виразки, крововиливи, запальні процеси, поліпи на слизовій оболонці. Взяття матеріалу для біопсії дозволяє встановити етіологію хвороби. Огляд проводять як гнучким, так і жорстким приладом.
Показаннями для обстеження виступають аномалії будови, гастроезофагеальний рефлюкс, хімічні опіки слизової, необхідність проведення біопсії, наявність чужорідного тіла, запальні процеси.
Ендоскопічне ультразвукове дослідження
Для діагностики стінок травного тракту може застосовуватися метод ендоскопії з використанням ультразвуку. Останній дозволяє отримувати зображення органів завдяки звуковим хвилям. Такий метод найчастіше використовують для виявлення доброякісних новоутворень, пухлин, каменів у жовчних протоках, запаленні підшлункової залози. Ендоскопічні дослідження з застосуванням ультразвуку дозволяють оцінити слизову оболонку всієї травної системи.
Ендоскоп пацієнту вводять через гортань спочатку в стравохід, поступово просуваючи його в шлунок і дванадцятипалу кишку. Попередньо гортань обробляють спреєм-анальгетиком для усунення неприємних відчуттів. Ультразвук може знадобитися для взяття зразків тканини.
Наслідки процедури
Ендоскопічні методи дослідження в більшості випадків не викликають серйозних порушень в роботі організму. При правильному проведенні процедури пацієнт вже через кілька годин може повернутися до звичного способу життя і при цьому не відчувати жодних неприємних відчуттів. Проте все ж трапляються ситуації, коли після проведення діагностики людина змушений звернутися за медичною допомогою. Найбільш часто фіксуються пошкодження стінок органів при проходженні ендоскопа. Визначити це можна за больового синдрому, який не проходить тривалий час, наявності крові у фекаліях.
Можливе виникнення алергічної реакції на анальгетик, який використовується в процесі дослідження. У такому разі показано застосування антигістамінних препаратів. Аритмія після проведення процедури часто розвивається у пацієнтів із серцево-судинними патологіями.
Правильна підготовка пацієнта до ендоскопічних досліджень дозволить уникнути багатьох небажаних наслідків. Сама діагностика повинна здійснюватися в стаціонарі або поліклініці. Попередньо лікар повинен виключити всі протипоказання для проведення такого роду обстеження.
