Поділіться статтею:
Гострий живіт – сукупність ознак, що виникає при деяких гострих захворюваннях органів черевної порожнини або при їх ушкодженнях. Підсумком таких станів є запалення оболонки, що вистилає черевну порожнину, – перитоніт. Гострий живіт вимагає екстреної допомоги хірурга.
Зміст
Причини
Ознаки гострого живота може виникнути при наступних захворюваннях і станах:
- ушкодження органів черевної порожнини в результаті закритих травм живота або проникаючих поранень з пошкодженням порожнистих органів (шлунку, кишечнику);
- запалення апендикса (апендицит), жовчного міхура (холецистит), підшлункової залози (панкреатит), яєчників і маткових труб (сальпінгоофорит) та інших органів;
- перфорація (утворення наскрізного дефекту стінки), що виникла внаслідок виразкового ураження, пухлини, дії сторонніх тіл або інших причин;
- кровотеча, наприклад, при перериванні позаматкової вагітності і розриві маткової труби;
- непрохідність кишечнику внаслідок його пухлини та інших станів;
- припинення кровопостачання, наприклад, тромбоз мезентеріальних судин з розвитком інфаркту кишечника, перекрут кісти яєчника.
Симптоми
Основні ознаки, що допомагають поставити діагноз:
- біль у животі, іноді дуже сильна;
- блювання;
- у деяких випадках гикавка;
- відсутність стільця;
- здуття живота і відсутність виділення газів;
- зміна калу.
Біль може виникнути раптово і відразу бути дуже сильною. Іноді його порівнюють з ударом ножа в живіт. В інших випадках вона виникає поступово, але протягом декількох годин значно посилюється, супроводжуючись погіршенням загального стану. Біль може посилюватися при спробі хворого лягти (таке буває при прориві полого органу). Вона може бути відсутнім при кровотечі, але в цьому випадку з’являється домішка крові в блювотних масах або вміст кишечника.
Біль у животі
Інші симптоми найбільш виражені при непрохідності кишечника. В інших випадках вони проявляються слабше або відсутні.
Хворого або його родичів коротко розпитують про наявність болю в животі у минулому, захворювання, які у нього є, про перенесені операції.
Звертають увагу на поведінку пацієнта: він може бути порушено, кидатися від сильної болі (при кишкової непрохідності) або лежати нерухомо (при розвиненому перитоніті). Мова хворого сухий, на ньому видно сірий наліт.
Відзначається почастішання пульсу, лише в деяких випадках він уповільнений. При внутрішній кровотечі знижується артеріальний тиск, шкіра хворого блідне, з’являється холодний піт. Пальпація (промацування) черевної стінки має бути поверхневим, орієнтовним. Вона викликає біль по всьому животу або в окремих його ділянках.
Пальпація інформативна
Важливі в діагностиці гострого живота так звані симптоми подразнення очеревини:
- симптом м’язової захисту: напруга м’язів живота, загальну або на окремих ділянках, іноді досягає високої інтенсивності;
- симптом Щоткіна-Блюмберга: при різкому отдергивании руки від стінки живота відзначається раптове посилення болю.
Особливо яскраво ці ознаки виражені при прориві (перфорації) або пошкодження, а також при гострому запаленні органів черевної порожнини.
Перкусія (простукування) черевної стінки може виявити зникнення печінкової тупості. У нормі перкуторний звук, в нижніх відділах грудної клітки справа тупий і відрізняється від легеневого звуку зліва. При попаданні в черевну порожнину повітря очеревина підводиться, печінкова тупість зникає.
В результаті розвивається перитоніт
Ознакою внутрішньочеревної кровотечі є притуплення перкуторного звуку в пологих місцях живота, наприклад, в його бічних відділах при положенні хворого лежачи на спині. Там скупчується кров, яка змінює характер звуку при перкусії.
Обов’язково проводиться ректальне дослідження для виявлення роздутих петель кишечника, пухлин, крові або слідів чорного калу на рукавичці. Особливо інформативно таке обстеження у дітей. У жінок необхідно піхвове дослідження.
Висновок про наявність синдрому «гострий живіт» зазвичай роблять при поєднанні гострих болів і хоча б однієї з таких ознак:
- симптоми подразнення очеревини;
- здуття живота;
- ущільнення в черевній порожнині.
Якщо лікар або інший медичний працівник виявив ці ознаки, він зобов’язаний запідозрити діагноз гострого живота і негайно госпіталізувати пацієнта у хірургічне відділення лікарні. При появі болю в животі до огляду лікаря можна приймати знеболюючі препарати, спазмолітичні засоби, снодійні та інші медикаменти. Вони можуть на час згладити вираженість симптомів. Це призведе до уповільнення діагностики і втрати дорогоцінного часу, протягом якого необхідно прооперувати пацієнта. Дуже небезпечний прийом проносних засобів, нерідко приводить до виходу в черевну порожнину калових мас.
Ультразвукове дослідження в стаціонарі
У стаціонарі хворому призначають спеціальні дослідження: рентгенологічне, ендоскопічне, ультразвукове, які допомагають уточнити постраждалий орган. Якщо в лікарні є відповідне обладнання, показана лапароскопія: огляд черевної порожнини через невеликий розріз в стінці живота. Нерідко відразу після огляду проводиться лікування за допомогою лапароскопічних інструментів.
При неясному діагнозі застосовують діагностичну лапаротомію: операцію, в ході якої проводять розріз черевної стінки і оглядають органи черевної порожнини, усуваючи причину гострого живота.
Гострий живіт лікується хірургічним шляхом, найчастіше за екстреними свідченнями.
Псевдоабдомінальний синдром
Іноді симптоми, що нагадують гострий живіт, виникають при інших захворюваннях. Розвивається так званий псевдоабдомінальний синдром, який може викликати помилки в діагностиці.
Причини помилкового гострого живота:
- хвороби органів черевної порожнини (загострення виразкової хвороби, ентероколіт, гепатит та інші);
- плеврит, пневмонія;
- інфаркт міокарда;
- патологія сечовидільної системи (паранефрит, пієлонефрит, гостра затримка сечі, ниркова коліка);
- зміни нервової системи (пухлина мозку, радикуліт, міжреберна невралгія);
- інші патологічні стани (харчове отруєння, цукровий діабет, ревматизм, ендометріоз).
Для виключення всіх цих захворювань важливо ретельно зібрати анамнез і оглянути хворого. Часто при помилковому гострому животі хворобливість і напруга м’язів живота виражені менш сильно. При спостереженні їх інтенсивність може змінюватися. Для уточнення діагнозу пацієнта госпіталізують у хірургічне відділення, де проводять додаткову діагностику. При болях у животі обов’язково повинна бути зареєстрована електрокардіограма і проведена рентгенографія легенів.
Лікування псевдоабдоминального синдрому проводиться консервативно. Воно спрямоване на захворювання, що викликало ці ознаки.
Прогноз
Результат хвороби залежить від наступних факторів:
- характер захворювання;
- його тяжкість;
- час від початку хвороби до госпіталізації;
- вік пацієнта;
- наявність супутніх захворювань.
Від самого хворого і його родичів залежить тільки час звернення за допомогою: чим раніше буде викликана «Швидка допомога», тим більше шансів на одужання. Крім того, слід пам’ятати: до приїзду лікаря не можна їсти, пити, приймати ліки, особливо проносні і знеболюючі.
До якого лікаря звернутися
Якщо у людини раптово виникла гостра біль у животі, що супроводжується напругою м’язів черевної стінки, нудотою, блювотою, чорним калом або його відсутністю – необхідно викликати «Швидку допомогу».
Лікуванням гострого живота займається абдомінальний хірург, рідше – гінеколог.
Додатково може знадобитися консультація уролога, кардіолога, пульмонолога, терапевта, невролога. Ці фахівці оглядають хворого вже в стаціонарі.
