Поліноз симптоми і лікування

Напевно, хоча б раз у житті ви чули про таке захворювання як поліноз. Це захворювання було відкрито в дев’ятнадцятому столітті, в 1819 році англійським лікарем Джоном Бостоком. Спочатку він дав назву цієї хвороби «сінна лихоманка», виходячи з припущення, що захворювання пов’язане з сіном. Але вже наприкінці століття вчені з’ясували, що сіно тут не причому, а хвороба виникає через реакції організму на пилок квітучих рослин.

c31bf61ca8ae30aba001db2d37796e75

У цього захворювання є й інші назви: поліноз, алергічний рінокон’юнктівіт, або сінна лихоманка.

За даними медичної статистики даним захворюванням страждає одна п’ята жителів земної кулі, розповсюдження хвороби досягло великих розмірів. Захворювання схильні люди у віці до 50 років, в більш пізньому віці люди до поллинозу не сприйнятливі. Симптоматика хвороби проявляється у тих хворих, хто і раніше був схильний до алергії.

У загальній складності близько п’ятдесяти рослин служать джерелами алергенів. Причиною служить їх дрібна пилок, якої вони запилюються. При хвороби страждають багато органів і системи людського організму. Хвороба проявляється сезонно, коли цвітуть рослини.

Симптоми полінозу

При хворобі поліноз наступні симптоми. На самому початку захворювання на поліноз у хворого може спостерігатися неодноразове чхання. Це пов’язано з подразнюючою дією пилку на слизову оболонку носа. Хворий може чхати безліч разів. Під впливом пилку відбувається сильний набряк слизової носа, виникає нежить і стійка закладеність носа, які не проходять до повного одужання. Сякання не допомагає, так як закладеність пов’язана з набряком носових оболонок.

Пилок, будучи алергеном, викликає запалення слизової оболонки носа. Слизова призначена затримувати різні частинки з вдихуваного повітря для перешкоди попадання в легеневі шляху. Пилок осідає на ній і викликає алергічні прояви.

Імунітет людини гостро реагує на взаємодію з рослинної пилком. Хвороба проявляється наступними симптомами:

  • нежить;
  • чхання;
  • закладеність носа;
  • підвищене слиновиділення;
  • свербіж носа, очей, неба;
  • водянисті виділення з носа.

Все це супроводжується поганим апетитом, швидкою стомлюваністю, депресією, підвищеним апетитом або різким зниженням ваги. Симптоматика схожа з простудними захворюваннями, тому необхідно розрізняти поліноз і звичайну застуду. У кожного пацієнта тривалість хвороби строго індивідуальна. Хтось обходиться легким нежитем, а в ряді випадків важкий стан триває не один день.

Після взаємодії з алергеном можуть запалитися і тканини, що оточують очей. При взаємодії з пилком чутлива кон’юнктива запалюється і набрякає. Очі сльозоточать, червоніють, запалюються, з’являється відчуття свербежу і світлобоязнь.

У ряді випадків сінна лихоманка супроводжується пилковою бронхіальною астмою, яка відрізняється сухим кашлем, аж до періодичних приступів задухи. З-за впливу пилку може з’явитися набряк Квінке, кропив’янка і дерматит.

Хвороба ця виникає в основному в дитячому або юнацькому віці, причому в переважній більшості схильні їй хлопчики. З 15 до 50 років найбільший відсоток хворих у жінок. Серед сільських жителів кількість хворих мінімально, більше хворіють міські жителі.

Прояви хвороби у кожного пацієнта індивідуальні, це пов’язано з особливістю організму. По важкості перебігу хвороба також розрізняється у різних пацієнтів. На виникнення хвороби впливає спадковість. Якщо батьки мають алергічні реакції, швидше за все, дитина також буде їм піддається.

При належному лікуванні симптоми хвороби після ряду років пропадають, тим не менш, захворювання нагадує про себе неодноразово впродовж усього життя.

Причини сінної лихоманки

Найбільшу небезпеку для виникнення сінної лихоманки представляють рослини, обпилювані вітром, адже їх пилок містить сильний алерген. Навесні при дозріванні пилку в ній утворюються чоловічі статеві клітини. З допомогою цих клітин яйцеклітини запліднюються на рослинах. Пилок переноситься комахами або вітром.

У сезон цвітіння В повітрі міститься величезна кількість цієї найдрібнішої пилку. Провокує алергічні реакції пилок широко відомих у нашій країні рослин. В європейських країнах алергеном зазвичай виступає пилок трав. Маючи мікроскопічні розміри, пилок легко потрапляє в очі та слизові оболонки.

Тобто самі активні прояви сінної гарячки спостерігаються під час дозрівання пилку. Цей період залежить від сукупності погодних і географічних умов. При довгих холодів пилок дозріває пізніше, якщо весна тепла раніше. Географічно цей період також розрізняється. У південних широтах цей період відбувається раніше, ніж на півночі.

Концентрація пилку в повітрі взаємопов’язана з погодними умовами. У суху і вітряну погоду вміст пилку в повітрі найбільш високо. З теплими повітряними потоками вона долає великі відстані, піднімаючись то вище, то нижче. Якщо температура знижується, пилок накопичується невисоко від поверхні у вигляді своєрідних хмар.

При дощі, або при відсутності вітру вміст у повітрі пилку помітно зменшується. У той же час перед грозою її концентрація збільшується дуже значно. Проявів полінозу можуть сприяти і спори грибів, що знаходяться в повітрі.

Рослини-провокатори

Пилок виділяють безліч рослин. Але алергію викликає не вся пилок, а тільки пилок близько п’ятдесяти рослин.

Потенційними джерелами алергії є листяні рослини, злакові та бур’яни, тобто запилення яких відбувається за допомогою вітру. Хвойні дерева практично ніколи не викликають поліноз. Сама алергенна пилок у вільхи, дуба, ясена, берези. Їх цвітіння відбувається протягом травня-червня.

Трав’янисті рослини: костриця, мітлиця, тимофіївка та лисохвіст також сприяють алергії. На червень—серпень припадає цвітіння злакових алергенів: кукурудза, жито, тонконіг. В кінці літа на початку осені починають цвітіння такі рослини алергени, як кропива, полин, лобода.

Діагностика сінної лихоманки

У зв’язку з сезонними проявами хвороби, поставити правильний діагноз для лікаря не складає ніяких труднощів. Зіставляючи початок алергії з початком цвітіння певних рослин, лікар визначає рослина-алерген, що викликає таку реакцію. Хоча хочеться відзначити, що люди, чутливі до пилку, рідко схильні до алергічних реакцій від якогось одного її виду. Зазвичай алергію викликає будь-яка пилок.

Для правильної постановки діагнозу беруться на аналіз виділення з носа і проби з шкіри. При наявності полінозу у виділеннях утворюються еозинофіли, а також білі клітини крові, які беруть участь в алергічних реакціях.

Поліноз лікування

Щоб зняти симптоми рясного нежиті і свербежу, хворим виписують прийом антигістамінних препаратів, хоча дані препарати не в силах усунути набряк. Вони мають заспокійливу, седативну дію на організм, з-за чого хворі скаржаться на сонливість і занепад сил. Сучасні антигістамінні засоби, такі як «лоратадин», «дезлоратадин», «цетиризин», не мають таких ефектів і успішно лікують такі захворювання.

Для зняття набряків застосовують протинабрякові засоби у вигляді крапель в ніс, які мають судинозвужувальних ефектом. Звуження судин настає дуже швидко. Але на жаль ефект триває недовго, тому краплі слід закапувати дуже часто. У зв’язку з цим ефект починає знижуватися, тому такі лікарські засоби виписують на строк не більше 2 тижнів. Побічним ефектом цього препарату є підвищення рівня артеріального тиску, тому гіпертонікам потрібно застосовувати його з обережністю.

На практиці протинабрякові та антигістамінні препарати виписують комплексно. Систематично застосування ліків проти алергії протидіють виробництва гістаміну та інших речовин-посередників. Починати прийом цих ліків потрібно завчасно, до початку алергії. Пацієнти, у яких поліноз настає сезонно, від цвітіння трав’янистих рослин, повинні приймати препарати, починаючи вже з травня.

Якщо у вас алергія на пилок квітучих дерев, профілактику починають ще раніше, в лютому, шляхом прийому лікарських засобів від алергії. Така схема лікування підходить для використання в лікуванні дітей.

Якщо ваш стан не покращився, ефект від вищеперелічених препаратів відсутня, лікар може призначити вам кортикостероїди. Їх призначають при захворюванні на поліноз з метою зменшення його рецидивів. Кортикостероїди зменшують утворення слизу та зменшують набряклість. Як і інші засоби проти алергії, потрібно почати їх прийом заздалегідь до цвітіння рослин. З позитивної сторони можна відзначити, що дані засоби практично не мають побічних ефектів. Призначення їх показано в дуже важких випадках.

Ще одним методом лікування сінної лихоманки служить аллергеноспецифическая імунотерапія. Суть її в тому, що в організм хворого вводять вакцину, виготовлену з пилку алергенних рослин. Вакцину вводять дозовано, поступово збільшуючи величину, в результаті організм «звикає» до пилку. Така методика лікування проводиться тільки спеціалістом-алергологом. Воно проводиться протягом ряду років, до цвітіння дерев і рослин. Ця методика практично єдина, яка дозволяє попередити рецидив захворювання та його прояви.

При лікуванні також застосовують метод кліматотерапії. Він полягає в тому, щоб на час цвітіння і поширення пилку хворі покидають цю кліматичну зону, щоб уникнути взаємодії з пилком.

Профілактика захворювання

При цвітінні рослин пацієнту необхідно дотримуватися певних правил, які дозволять уникнути захворювання:

  • без необхідності не потрібно залишати приміщення, особливо до одинадцятої години ранку;
  • відмовитися від поїздок на природу;
  • натягнута дрібна сітка або марля на вікнах дозволить не проникнути пилку в будинок. Періодично змочуйте сітку, в будинку регулярно проводьте вологе прибирання;
  • виходячи з дому, скористайтесь сонцезахисними окулярами, а повернувшись назад, промийте слизову носа і очей водою;
  • не використовуйте косметичні, миючі засоби на основі рослин-алергенів;
  • хворому необхідно дотримуватися дієти, виключивши з раціону мед, курку, вишні, груші, продукти з харчовими барвниками. Не вживати в їжу рослини-алергени.

Проконсультувавшись з лікарем, до початку періоду цвітіння необхідно пройти курс лікування.

Висновки

  • Поллинозявляется хронічним захворюванням, яке, виникнувши одного разу, буде супроводжувати вас все життя.
  • Початкові симптоми сінної лихоманки частіше з’являються в юному віці, так як при змінах гормонального фону організм виявляється, ослаблений і не захищений від несприятливих умов.
  • Будь-який пацієнт поліноз має власний визначальний чинник, який породжує цю хворобу, а безпосередньо пилок того чи іншого рослини. З цієї причини прояву ознак сінної лихоманки постійно відбуваються приблизно в один і той же період, що є одним з найважливіших діагностичних показників хвороби.
  • Найбільш ефективним являється профілактика спільно з імунотерапією полінозу.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/290708-p-397/