Що для можновладців брехня? Може бути, це звичка приховувати мотиви своїх далеких від благих вчинків, або ж буквально підсвідома потреба захищатися? А може вона грає роль зручного і абсолютно універсального інструменту, за допомогою якого сильні світу цього підпорядковують і керують? Був проведений експеримент, під час якого частина випробовуваних були «начальниками», а інша група – виконувала обов’язки «підлеглих».

 

Щоб асоціація була максимально повною, кожен «начальник» мав у своєму розпорядженні величезний офіс, а підлеглі тулилися в тісних приміщеннях. Були створені пари: «начальник» – «підлеглий», в обов’язок кожної з яких ставилося розподіл певної грошової винагороди. Ось тільки вирішальне слово виявлялося за начальником. Подібна ситуація була вкрай важлива для того, щоб одні випробовувані «вросли» в образ владності, а інші – підпорядкування безвластных.

 

Далі і «керівництва», і «підлеглим» повідомлялося, що у них на столі знаходиться сума в $100, а от яким вони там чином опинилися вже не настільки важливо, хоч навіть і були виграні в казино vulcanclub-avtomaty. Одні повинні були взяти гроші собі, інші – не чіпати суму. Завданням учасників експерименту було переконання інших у тому, що гроші вони не брали, незалежно від того, як насправді виглядали ситуація. У тому випадку, якщо їм вдавалося переконати оточуючих у своїй невинуватості, вони могли залишити гроші собі.

 

Випробовуваних ділили порівну: одній половині доручалося брати гроші і брехати, що не робила цього, другий – не торкатися до них і повідомляти правду. По завершенню експерименту учасників опитали, як змінювався їх емоційний фон і когнітивні навички. Цікаво, що негативна реакція була властива тим випробуваним, які перебували в ролі підлеглих. «Начальство» брехало з задоволенням і впевненістю у власній вседозволеності, не відчуваючи при цьому ніяких ознак засмучення, і не видаючи свою брехню ні емоційно, ні фізіологічно, ні когнітивним аспектом. Вони демонстрували абсолютну щирість.

 

В якості висновку можна сміливо стверджувати, що «управлінцям» брехати значно простіше, ніж звичайному обивателю. При цьому наділені владою не відчувають докорів сумління з-за власної брехні. Обманювати їм доводиться частіше, а викрити їх у цьому зовсім непросто.

 

Ми нерідко стаємо свідками досить ризикованих дій наділених владою людей. Цей аспект також був проаналізований і «апробований» експериментально. Що для таких людей ризик? Необхідність, що дозволяє витримати серйозну конкуренцію, можливість «полоскотати нерви» яскравими емоціями, бажання примножити багатство або страх втратити випав шанс? Випробовуваних знову-таки розділили на «начальників» і «підлеглих», впливаючи праймингом для психологічного ефекту. Далі їм запропонували уявити ситуацію, в якій б у них з’явилася можливість зайнятися сексом без яких би то ні було контрацептивних засобів.

 

Як виявилося, впевненість в тому, що нічого страшного не трапиться, а упускати випав шанс просто нерозумно, була властива саме тим, хто викритий владою. В той час, як підлеглі були значно обережнішими, відмовляючись від несподіваного еротичного бонусу. Роблячи висновки, можна з упевненістю стверджувати, що влада залучає ризик, чому сприяє, не в останню чергу, більш позитивне ставлення до життя. Хоча подібні висновки і суперечать думку більшості, яке підтверджує, що ризиковані дії провокує низький рівень освіти, комплекси і т. п.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here