Гіпертиреоз – поширений клінічний синдром, який виявляється у жінок, чоловіків, дітей або новонароджених. У широкому сенсі гіперфункція щитовидної залози являє собою збільшення тиреотропних гормонів ТТГ в крові, що приводить до інтоксикації організму людини. Наслідки цього захворювання стають причинами розвитку серйозних хвороб.

Що таке гіпертиреоз щитовидної залози

При гіперфункції щитовидної залози у людини спостерігається підвищення рівня тироксину (Т4), зниження гипофиса (тиреотропний гормон ТТГ) і збільшення вузла. Клінічний синдром може бути первинним, вторинним чи третинним. На практиці найбільш поширеним випадком є перший варіант. У зоні ризику знаходяться жінки будь-якого віку з порушеннями функціонування щитовидної залози, люди із спадковими схильності.

Причиною гіперфункції щитовидної залози нерідко стає аутоімунна патологія або безконтрольний прийом гормональних препаратів. Основні збудники гіпертиреозу – захворювання та відхилення працездатності щитовидної залози. У більшості пацієнтів, що звертаються до ендокринолога, на момент появи скарг вже є аутоімунний тиреоїдит, токсична аденома щитовидної залози або дифузний зоб. Перенасичення крові гормонами щитовидної залози сприяє прискоренню всіх процесів організму.

Первинний гіпертиреоз має три форми розвитку:

  • субклінічний гіпертиреоз (розвиток захворювання відбувається безсимптомно, спостерігається зниження рівня ТТГ);
  • маніфестний гіпертиреоз (рівень ТТГ знижується, з’являються перші симптоми захворювання);
  • ускладнений гіпертиреоз (з’являються всі симптоми захворювання щитовидної залози).

До розвитку гіпертиреозу призводять підліткові зміни організму, регулярні психотравми або переляки, важка вагітність, складні пологи, порушення статевого життя. Нестача йоду, неправильне харчування, зловживання шкідливими звичками і генетична схильність є одними з головних причин появи і стрімкого розвитку гіпертиреоїдізму.

Симптоми

Симптоми гіпертиреозу у чоловіків і жінок проявляються в різних формах. У деяких випадках захворювання розвивається практично непомітно для людини. Вираженість симптоматики залежить від рівня відхилень виділення гормонів. Більш поширеним захворювання у жінок. Серед чоловіків хвороби щитовидної залози зустрічається рідко і проявляється в менш виражених симптомах.

 

У жінок

У представниць жіночої статі гіпертиреоз проявляється наступними симптомами:

  1. Зміна настрою і характеру (жінка стає дратівливою, агресивною, її емоційний фон постійно змінюється, порушується сон, знижується увага і пам’ять).
  2. Різке зниження маси тіла (апетит не змінюється або підвищується, але маса тіла знижується).
  3. Порушення роботи серця (підвищення артеріального тиску, частоти пульсу, порушення ритму).
  4. Розвиток очних симптомів (витрішкуватість, світлобоязнь, сльозотеча, часте моргання).
  5. Зміна загального стану (тремор, підвищене потовиділення, різкі зміни температури тіла).
  6. Жіночі відхилення (проблеми з процесом зачаття, порушення менструального циклу, відсутність менструацій).

У чоловіків

У осіб чоловічої статі гіперфункція щитоподібної залози проявляється у вигляді наступних змін:

  1. Відхилення в роботі серцево-судинної системи (задишка, порушення серцевого ритму, артеріального тиску).
  2. М’язова слабкість (головною причиною симптому є активний розпад білка в організмі чоловіка).
  3. Зниження ваги тіла і м’язової маси.
  4. Загальні зміни (агресивність, тремор, підвищене потовиділення, безсоння).
  5. Зовнішні зміни (біль в очах, витрішкуватість, надмірне сльозовиділення, дискомфорт від сонячних променів і світла).

Лікування гіпертиреозу

Гіпертиреоз лікується методом комплексного впливу на щитовидну залозу. Конкретні методики вибираються ендокринологом на підставі обстежень та наявності індивідуальних чинників. Особливу роль відіграє вік пацієнта, наявні захворювання, а також рівень прояву симптоматики гіперфункції щитовидної залози.

Традиційно захворювання щитовидки лікується в трьох напрямках:

  • хірургічне втручання (видалення окремої частини або всієї щитовидної залози);
  • радиойодная терапія (прийом капсул або водних розчинів радіоактивного йоду);
  • медикаментозне лікування.

Народними засобами

Хороші результати в області лікування гіпертиреозу показують немедикаментозні способи, які відносяться до категорії засобів народної медицини. Компреси з глини, відвар цикорію – найпоширеніші компоненти, здатні нормалізувати роботу щитовидної залози. Використовувати їх рекомендується в комплексі з традиційними медикаментозними методами.

Лікувати гіперфункцію щитовидної залози рекомендується вживання відварів з мокриці, валеріани, календули, гілок і нирок вишні. Фахівці відзначають високу ефективність спиртової настоянки хурми. Перед використанням народної медицини треба проконсультуватися з ендокринологом і виявити можливу непереносимість окремих компонентів.

Препаратами

Основною метою медикаментозного лікування є зниження секреторної активності щитоподібної залози і вироблення гормонів. Пацієнту призначається курс прийому антитиреоїдних і тиреостатичних препаратів. Після проведення радиойодной терапії виникає дефіцит йоду. Компенсується його рівень за допомогою медикаментів з підвищеним вмістом компонента. Найпоширенішими медикаментами вважаються «Мерказоліл», «Тирозол», «Левотероксин», «Эутирокс», «Пропицил». Ліки блокують вироблення тиреоїдних гормонів, руйнуючи більшість з них.

Як лікувати гіпертиреоз

Пацієнт з встановленим діагнозом гіперфункція щитоподібної залози повинен поміняти свій спосіб життя, раціон харчування, відмовитися від шкідливих звичок. Емоційний спокій є важливою частиною процесу лікування захворювання. Регулярне обстеження у ендокринолога треба проводити навіть при зниженні симптоматики і появі явних ознак поліпшення стану організму.

У дітей

Основними методами лікування гіперфункції щитовидної залози у дітей вважаються лікарська терапія та хірургічне втручання. Другий спосіб використовується, тільки якщо медикаменти не приводять до потрібного результату. Радиойодная терапія в дитячому віці не використовується. Коригується робота щитовидної залози у дитини швидко. Ускладнення виникають тільки в результаті спадковості.

При вагітності

Гіперфункція щитоподібної залози під час вагітності спостерігаються у невеликої кількості жінок. Розвиватися гіпертиреоз починає при постійній нестримної блювоти, утворення токсичних вузлів або зобу, трофобластической і Базедової хвороби. На ранніх термінах вагітності гіпертиреоз лікується антитириоидными препаратами. У другому триместрі при наявності ускладнень використовується метод хірургічного втручання. Такі заходи приймаються тільки в екстрених ситуаціях. При проведенні операцій обов’язково присутній акушер.

Харчування при гіпертиреозі

Негативний вплив гіперфункції щитоподібної залози на психіку людини враховується при визначенні раціону і призначення спеціальної дієти. Всі продукти, здатні порушити нервову систему, стають забороненими для вживання. Яскравими прикладами є кава, спеції і прянощі, гіркий шоколад, алкоголь, міцний чай. Основний раціон пацієнта повинен бути насичений вуглеводами, білками, вітамінами, мінералами і жирами. Рослинні і молочні компоненти обов’язково включаються в комплекс дієти, стають одними з головних його складових.

Діагностика захворювання

Діагностування гіпотиреозу здійснюється за трьома напрямами. Спочатку фахівець вивчає зовнішній вигляд пацієнта, порівнює його зі скаргами. На підставі первинного огляду призначає аналізи і повне обстеження. Якщо в крові виявляється підвищений вміст гормонів Т3, Т4, знижений рівень ТТГ, то підозра на гіпертиреоз стає діагнозом.

При обстеженні пацієнта обов’язково проводяться УЗД і томографія органів щитовидної залози. Мета досліджень – виявлення вузлових утворень, їх розмірів або місця розташування. Додатково призначається ЕКГ для визначення рівня відхилень роботи серцево-судинної системи. Сцинтиграфія і біопсія вузлів щитовидної залози необхідні для підтвердження діагнозу у разі виникнення сумнівів у фахівця або для визначення стадії розвитку захворювання.

Відео: що таке гіперфункція щитовидної залози

Інформації про гіпертиреозі існує чимало, але не завжди вдається знайти джерела, повноцінно описують причини, стадії, наслідки та способи лікування цього захворювання. У відеоуроці докладно описується суть гіперфункції щитовидної залози, профілактичні методики, засоби позбавлення від хвороби. Після перегляду ролика не залишиться питань, що стосуються діагностування відхилень роботи щитовидної залози і самостійного виявлення основних їхніх ознак.

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here