Тільки завдяки мамі я посміхаюся і пишу картини . Інші діти

Моя мама, Ніна Вікторівна Пирогова, народилася в с. Федоровск Куединского району. Закінчила в Куеде восьмирічку. Потім навчалася в фінансовому коледжі, вийшла заміж. Працювала у різних сферах — була і листоношею, і продавцем, і швачкою. Мама встигала шити не тільки спецодяг, але й кумедні м’які іграшки, які йшли від колгоспу на виставку і займали призові місця. Мамі довелося працювати і нянечкою в центрі реабілітації для дітей-інвалідів, де для хлопців вона була другою мамою. В молодості мама багато в’язала гачком, випалювали по дереву. Я пам’ятаю, що одна з її робіт навіть виїхала за кордон. Мама була оформлювачем кожного культурно-масового заходу, брала найактивнішу участь у художній самодіяльності. Думаю, мені передалося частина її таланту. Мамина енергійність, активність, ініціативність відзначалася подяками. Її прізвище не сходила з Дошки пошани.


Мама — школярка (вгорі)

Все життя маму тягнуло в рідні місця, і ось в 2000 р. ми перебралися на батьківщину. Мама дуже любить займатися домашнім господарством: у нас є кури, индоутки, кішки і пес Гойя. Особливо вона любить розводити квіти. Квітів у нас завжди дуже багато — майже пів-городу! У нашому будинку весело, тому що він завжди сповнений друзів. Мама дуже гостинна, гостинна господиня.

Крім того, мама вже сьомий рік є керівником клубу інвалідів візочників «Афаліна» при Куединском суспільстві інвалідів. Мама — чудовий організатор! Поряд з учасниками нашого клубу, вона бере участь у всіх творчих і спортивних заходах. За останні чотири роки мамою написані п’ять соціальних проектів, в яких брали участь та інваліди з інших районів Пермського краю.


Ніна Вікторівна Пирогова

Ми з братом дуже вдячні нашій матусі за її мужність і терпіння. Мама зуміла дати нам так багато тепла і ласки, що ми не відчували відсутності батька. Мама пройшла через багато приниження і перешкоди, щоб дати нам гідну освіту.

Головні труднощі, звичайно, виявилися пов’язані зі мною. Незабаром після народження мені поставили діагноз ДЦП, у мене не діють руки і ноги, але завдяки мамі я закінчила школу і отримала художню освіту. Я пишу картини, тримаючи пензлик у зубах, а на клавіатурі комп’ютера друкую носом.


Ми з мамою, січень 2016 р.

Мама навчила нас бути чесними і щирими, з увагою ставитися до навколишнього світу, до людей. У мами є ми: я ? донька Наталія, син Сергій, невістка Наталя, довгоочікуваний і улюблений онук Кирилка. А у нас — є мама. Ми щасливі разом!

Наталія Жижилева

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/285613-tilki-zavdyaki-mami-ya-posmihayusya-i-pish/