Африканська епідемія: куди поділася Ебола?

Ще в 1976 вперше заговорили про вірус Ебола. Але найбільш відомою стала епідемія, що почалася влітку 2014 року. Тоді за короткий проміжок часу від вірусу загинуло понад 900 чоловік з 1700 хворих. Але вже через кілька місяців про хвороби всі забули, і тепер багатьох цікавить, куди поділася Ебола.

Характеристика захворювання

Спалах епідемії 2014 року почалася влітку на території Центральної Африки. Найбільш постраждала область Конго. Передається вірус лише при безпосередньому контакті здорової людини з кров’ю або іншими біологічними рідинами хворого. Повітряно-крапельним шляхом це захворювання не передається.

Випадки Еболи реєстрували, як правило, в африканських країнах. У 2014 році епідемія була у Гвінеї, Ліберії, Нігерії, Сьєрра-Леоне, ДРК, Сенегал, Малі. Але були зареєстровані випадки захворювання жителів Іспанії, Великобританії, США. Правда, поширення вірус в цих країнах не отримав. В Іспанію і США вірус був привезений мандрівниками з Африки.

Шляхи розповсюдження

Варто відзначити, що заразитися можна навіть при контакті з померлим або забальзамованим людиною, при дотиках до забрудненого обладнання. Наприклад, вірус так широко розповсюдився в країнах Африки через те, що працівники лікарень там не використовують спеціальну захисну одяг. У них не особливо популярні універсальні необхідні заходи обережності, з-за цього поширення вірусів йде більш активно. Погіршує ситуацію і той факт, що в тих країнах нерідко повторно використовуються голки.

При дотриманні всіх заходів безпеки можна бути впевненим, що вірус Ебола в світі не пошириться. Це підтверджує і той факт, що хворі в африканських країнах люди по приїзді на батьківщину не стали джерелом масового зараження.

Патогенез

Поза лікарень вірус може поширюватися також активно, як і всередині них. Заразитися можна через слизові покриви і мікротравми шкіри. Інкубаційний період може тривати від 2 до 21 дня.

Для даної інфекції характерно поява ознак загальної інтоксикації та порушення згортання крові. У хворих раптово підвищується температура, з’являються болі в горлі, м’язах і голові. Також вони скаржаться на загальну слабкість. У багатьох випадках хвороба супроводжується блювотою, появою висипки, діареєю, виникненням проблем з печінкою і нирками. Іноді відкриваються зовнішні або внутрішні кровотечі. Аналізи показують низький рівень тромбоцитів і білих кров’яних тілець, одночасно підвищується концентрація ферментів печінки.

Розвиток кровотеч говорить про можливий несприятливий прогноз. Якщо хворий не одужує за 7-16 днів, то ймовірність летального результату помітно зростає. Найчастіше смерть настає від кровотеч на другому тижні захворювання.

Зупинка епідемії

У 2014 році про можливе поширення вірусу говорили всі. Але розмови швидко стихли, і люди стали цікавитися, куди поділася Ебола. Багато припускають, що це були лише чутки. Але це не так, вірус дійсно існує.

З урахуванням того, що в розвинених країнах умови лікарень дозволяють запобігти подальше зараження, в цивілізованому світі епідемія не розпочнеться. В африканських країнах поширення вірусу продовжується до цих пір в першу чергу із-за того, що хворі не дотримуються необхідні карантинні заходи. Більш того, ускладнює ситуацію і встановлений африканський звичай обмивати трупи померлих. Люди, що роблять це, також ризикують заразитися лихоманкою Ебола.

Чи є проблема?

Звичайно, епідемія 2014 року запам’яталася всім. Але з часом інтерес до цієї теми затих, і вже до початку 2015 року всі думали, куди поділася Ебола. Насправді в країнах Африки позбутися від цього захворювання так і не вдалося.

За період з квітня по грудень 2014 2015 року заїрський эболавирус вразив понад 27 тис. осіб. З них більше 11 тис. померло. Смертність склала 41%. Але не варто думати, що 2016 рік розпочався без пригод. У січні було зареєстровано понад 100 заразилися вірусом Ебола в західно-африканській країні Сьєрра-Леоне.

Для запобігання поширення хвороби влітку 2015 року уряд запровадив комендантську годину на 21 день, який мав тривати з 18 години вечора до 6 ранку. Це правило торкнулося деяких районів, розташованих в північній частині країни. Крім того, жителям заборонили їздити в північні області Камбии і Порту Локо.

Обстеження людей в районах масового зараження показало, що у 7% населення у крові є антитіла. Це дає можливість припустити, що у деяких хвороба перебігала безсимптомно або в легкій формі.

Вакцинація

Запобігти розвитку захворювання і убезпечити людей можна за допомогою профілактичних заходів. Тому так важлива вакцина від Еболи. Її створення фінансувалося в основному США. У цій країні побоювалися, що цей вірус можуть використовувати в якості біологічної зброї.

Розробки ще не закінчені. Американська вакцина успішно була випробувана на тваринах. Більше того, дві компанії з США вже почали проводити дослідження на людях. У 2014 вченим вдалося з’ясувати механізм, за допомогою якого вірус Еболи зриває роботу імунітету. А влітку 2015 року ВООЗ вже повідомила про те, що випробування ефективності вакцини пройшли успішно. Її перевірили на 4 тисячах добровольців з Гвінеї.

Також займаються розробкою вакцини і в Росії. Створений препарат показав відмінну ефективність, тому вчені сподіваються, що він буде використовуватися нарівні з західними аналогами. Планується, що російська вакцина буде поставлена в Гвінеї вже навесні 2016 року. За планами, повинні виробляти в кількості близько 10 тис. екземплярів в місяць. Якщо вакцинацію зроблять обов’язковою, то всім стане зрозуміло, куди поділася Ебола.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/277363-a-41/