Річка Селенга: вивчаємо річки Росії та Монголії

Мало хто знає щось про річці Селенга, про її місцезнаходження, про флору і фауну. Проте вона є одним з найбільш великих водних потоків, які живлять озеро Байкал.

Річка Селенга (фото можна подивитися в статті) протікає по землях Сибіру, зокрема, в Бурятії, основна частина цієї красуні знаходиться в Монголії. Саме в цій державі вона бере свій початок. А ось в Росії водотік впадає в найчистіше озеро Байкал. Завдяки такому сусідству, річка населена минем. Її бурхливі води припадають до душі цього виду риб.

Походження назви

За відомостями вчених, річка Селенга існує вже більше 500 тисяч років. Офіційної інформації про те, звідки пішла така красива назва, немає. Є тільки припущення про можливе походження гідроніма. Серед них є два найбільш вірогідних варіанти:

  • освіта назви від слова бурятського народу – «сел», що в перекладі на російську означає «озеро»;
  • тунгуське походження, в перекладі слова sele – залізний.

Короткий опис

Витоки Селенги знаходяться поруч з Идэр (водотік, що протікає на території Монголії). Річка дуже довга, її протяжність близько 1024 км, при цьому по території Російської Федерації проходить її менша частина (409 км). Утворилася вона завдяки злиттю двох водних потоків — Идэр і Дэлгэр-Мурен.

З усіх вод, що впадають в озеро Байкал, саме річка Селенга вважається самою повноводною. Вчені стверджують, що вона в більшій частині відповідає за чистоту водойми. Якщо брати до уваги два затоки Провал і Сор-Черкалово, які знаходяться з боків дельти, то ширина річки в деяких місцях може досягати 60 кілометрів.

Потужний вируючий потік Селенги прямо біля озера Байкал знижує свій «натиск» і розтікається на кілька русел, перемоев, струмочків.

Особливості річки

Річка Селенга досить бурхлива, носить рівнинний вигляд, періодично звужується до 1-2 км. В цих місцях вона ділиться на протоки, де утворюються острови. Дельта Селенги являє собою водний простір, навкруги заросло очеретом і водолюбивыми рослинами. На річці є острівці, які періодично затопляются.

У Селенги багата фауна. У зв’язку з різноманітністю флори, тут водиться велика кількість качок, комах і земноводних. Також води річки відрізняються достатком риби. Серед них зустрічаються і рідкісні види – в’язь, минь, сазан, плотва сибірська, сиг байкальський, таймень. Риболовля тут процвітає, в якості приманки найчастіше використовують рачків.

На місці впадіння в озеро Байкал утворюється досить велика дельта річки. Селенга – багатющий потік, який становить половину всіх вод, що впадають в Байкал. Навесні тут буває повінь, влітку і восени річка поповнюється дощами. Взимку Селенга, як правило, дрібніє.

Притоками ріки є: Джида, Темник, Оронгой, Орхон, Чикой, Итанца. Водний потік розбивається на рукави, при цьому утворюючи заболочену місцевість, що сприятливо для сільського господарства.

Промислове використання

На березі Сміття-Черкалово є селища – Истомино, Витік; в затоці Провал – Дулан, Оймур. У дельті річки стоять лише кілька будиночків, які належать рибалкам і мисливцям.

Річка Селенга по береговій лінії заселена дуже мало. Тутешнє населення не займається сільським господарством, так як гостро відчувається нестача родючої землі. Господарська діяльність розвинена тільки біля заток. Мала заселеність території пов’язана і з тим, що після землетрусу, який стався в XIX столітті, степ сильно опустилася, стала набагато нижче рівня озера Байкал, і була затоплена. Відповідно, жити тут було неможливо.

На красивих берегах знаходяться такі міста, як Сухе-Батор (Монголія), Улан-Уде, село Кабанск (територія Росії).

Цікаві факти

Річка Селенга і її місто, розташоване в дельті, внесені в список унікальних явищ природи, та входять в охоронну зону Байкалу. Цією ділянкою завідує організація ЮНЕСКО.

До кінця ХХ століття на річці було судноплавство, що з’єднує озеро Байкал і місто Сухе-Батор. У 30-х роках пропонували побудувати гідроелектростанції, трохи нижче р. Улан-Уде. Проте будівництво так і не відбулося, так як було прийнято рішення, що це недоцільно. До такого висновку прийшли через відсутність необхідної кількості споживачів, що проживають у цій місцевості. А так як станція повинна була бути дуже масштабною, все ж вирішили відмовитися від цієї затії.

Раніше тут було розвинуте суднобудівництво. Побудовані кораблі спускалися в озеро Байкал. У разі якщо виникала необхідність у ремонтних роботах, їх також піднімали по судноплавним протоках.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/276693-r-20/