Хто автор Карлсона? Хто написав казку про Карлсона?

В дитинстві більшість з нас із задоволенням дивилися і переглядали мультфільм про веселого чоловічка з моторчиком, що живе на даху, і зачитувалися пригоди відважної Пеппі Довгапанчоха і забавного пустуна Еміля з Леннеберги. Хто ж автор Карлсона і багатьох інших знайомих і улюблених літературних героїв як дітей, так і дорослих?

Шведська казкарка

Astrid Lindgren, знайома всім читачам нашій країні Астрід Ліндгрен, відома у всьому світі шведська дитяча письменниця створила не тільки Карлсона, але і безліч інших відомих і улюблених літературних персонажів . Народилася вона в далекому 1907 році в провінційному шведському містечку Wimmerby (Віммербю), у фермерській сім’ї Самюеля Серпня Ерікссона і його дружини Ханни. Автор казки «Карлсон, який живе на даху» вважала своє дитинство щасливим, так як воно було наповнене як пригодами та іграми, так і роботою на фермі. Про особливі відносини в батьківській родині, наповнених любов’ю і турботою, письменниця розповіла в своїй єдиній книзі для дорослих — «Самюель Август з Севедсторпа і Ханна з Хюльта».

Після закінчення школи Астрід починає кар’єру коректора і позаштатного журналіста в місцевому виданні Wimmerby Tidningen, де спеціалізується на описах різних святкових церемоній і торжеств. У віці 18 років, не перебуваючи в шлюбі, вона завагітніла. Це підштовхнуло дівчину до переїзду в Стокгольм, де по закінченні курсів вона отримує спеціальність секретаря. У 1926 році вона народила сина Ларса, але із-за фінансових труднощів Астрід довелося передати дитину на виховання в прийомну сім’ю данців. У 1928 році майбутній автор Карлсона отримує посаду секретаря Королівського автоклубу, де вона знайомиться з Стуре Линдгреном, що стали в подальшому її чоловіком. Після весілля, що відбулася навесні 1931 року, письменниця зуміла повернути свого сина Ларса і залишити роботу, присвятивши себе чоловікові, виховання дітей і дому.

Як з’явилися дитячі книжки?

Однак Ліндгрен займалася не тільки будинком і дітьми. Часом вона бралася за секретарську роботу, а також писала невеличкі казки та описи подорожей для різних сімейних видань календарів. Першою книгою для дітей стала «Пеппі Довгапанчоха», ідею якої підказала Астрід дочка Карін, але видавці насторожено поставилися до цього твору і видати його наважилися далеко не відразу. Більший успіх у той час приніс письменниці твір «Брітт-Марі виливає душу», яка отримала на конкурсі видавництва «Рабен і Шегрен» в 1944 році другу премію і можливість публікації.

Наступна повість Ліндгрен «Калле Блюмквіст грає», написана в 1946 році, отримує на літературному конкурсі першу премію.

Перша казкова повість, написана письменницею («Міо, мій Міо!»), побачила світ в 1954 році. А ось в 1955 році автор казки «Малюк і Карлсон, який живе на даху» дала життя неунывающему чоловічкові з моторчиком.

Астрід Ліндгрен за своє довге творче життя написала понад сто творів для дітей і тільки одне — для дорослих.

Як і коли з’явився Карлсон?

Сама шведська казкарка вважає автором цього персонажа свою дочку Карін. Під час хвороби вона попросила маму розповісти про пана Лильем Кварстен, прилетающего до дітей, лишаються вдома на самоті. На основі цієї розповіді Ліндґрен створила казку про Нільса Карлсона, що відвідував хлопчика, у якого померла сестричка. З’єднавши два цих персонажа, автор «Малюк і Карлсон, який живе на даху» створила в 1955 році такого забавного героя, улюбленого нами веселуна і пустуна з пропелером на спині.

Продовження улюбленої повісті — «Карлсон, який живе на даху, знову прилетів» було видано через сім років після першої частини, а в 1968 році була випущена фінальна частина трилогії — «Карлсон, який живе на даху, шаленіє знову».

На відміну від книги «Пеппі Довгапанчоха», в якій письменниця зобразила безжурний і оптимістичний образ Пеппі, автор Карлсона показує як привабливого, але вкрай інфантильного, егоцентричного і хвальковитого чоловічка з мотором, що мешкає на даху звичайній шведській багатоповерхівки.

Не люблять його в Швеції!

Навряд чи Астрід Ліндгрен знала про те, що в рідній для неї і її персонажів Швеції до улюбленого нами Карлсона ставляться зовсім інакше. Для шведів це персонаж швидше негативний, ніж позитивний. Цьому сприяє його поведінку: обманює, грубіянить, хвалиться, обманює, краде булочки, збиває з пантелику маленького хлопчика, та ще й має шкідливі звички, як це написано в тексті книги: «покурює трубку».

Американці пішли ще далі і, звинувативши товстуна з моторчиком в деструктивному поведінці, у 2003 році виключили казку про нього з шкільної програми. Таким чином, американські молодші школярі не знають нічого про цього казкового персонажа, а також про те, хто написав «Карлсона». Автор А. Ліндгрен і створені нею твори не вивчаються і не читаються в рамках звичайного шкільного курсу навчання.

Наш Карлсон

У 1957 році в СРСР вийшло перше видання книги шведської казкарки «Малюк і Карлсон, який живе на даху» в перекладі Ліліанна Зиновьевны Лунгіну. Саме цей перший переклад сьогодні вважається класичним. У подальшому твір перекладали Едуард Успенський і Людмила Брауде, але критики не дали їм високу оцінку. Пізніше та сама Астрід Ліндгрен, автор Карлсона, зізнавалася, що популярністю і інших її книг в СРСР вона багато в чому зобов’язана чудовим перекладам Ліліанна Лунгіну.

Проте справжня популярність до Карлсона в Радянському Союзі прийшла після виходу на екран в 1968 і 1970 роках мальованих Юрієм Бутыриным та Анатолієм Савченко мультиплікаційних фільмів «Карлсон повернувся» і «Малюк і Карлсон».

«Карлсономания» на радіо, в театрі і кіно

На всьому просторі СРСР другої половини XX століття були дуже популярні радіопостановка і вистава театру Сатири з однаковим найменуванням — «Малюк і Карлсон, який живе на даху». Спочатку, в 1958 році режисерами Львової і Литвиновим була створена радиоверсия, а через 13 років М. Мікаелян і Ст. Плучек поставили фільм-спектакль. Акторський склад був воістину зоряним: в ролі Карлсона — Спартак Мішулін, Фрекен Бок — Тетяна Пельтцер, Малюк — Міша Защипин, шахраїв зіграли Андрій Миронов і Ю. Соковнін.

Невідомо, чи бачила шведська казкарка Ліндгрен, автор «Малюк і Карлсон, який живе на даху», радянську театральну постановку і як вона відреагувала на зняту в 1974 році за її твором кінокартину шведського режисера Улле Хелльбума. Саме цей відомий режисер за тридцять років минулого століття створив 17 фільмів за творами письменниці.

У Швеції Астрід Ліндгрен була не тільки живою легендою, але і символом країни. Цей світ казкарка залишила в 2002 році, але пам’ять про неї живе в її книжках, перекладених на багато мов і видані більш ніж в ста країнах.

 

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/27619-hto-avtor-karlsona-hto-napisav-kazku-pro-karlsona/