«Шевроле Ель Каміно»: технічні характеристики, фото, відгуки

«Ель Каміно» – це автомобіль, що випускався в світ відомої американської компанією «Шевроле». Він виконаний в кузові ють. Тобто, якщо говорить популярною мовою, це пікап, який представляє собою легкий комерційний автомобіль, у якого є відкрита вантажна платформа. Ця машина відрізняється від класичних пікапів тим, що передня частина юта виконана як 2-дверне купе.

Послідовник «Форда»

Отже, перше, що слід розповісти про «Ель Каміно», – це те, що даний автомобіль є самим популярним і привабливим (в свій час) з усіх існуючих машин, виконаних в кузові ють. Він виходив у світ спочатку тільки один рік – з 1959-го по 1960-й. Проте потім, після чотирирічної перерви, виробництво відновилося. І наступного разу вона вже тривало набагато більше – з 1964-го по 1987-й. «Шевроле Ель Каміно» з’явився слідом за авто Ford Ranchero. Машина вічних конкурентів продавалася вкрай успішно. Так що концерн «Шевроле» прийняв рішення дати відповідь. І це вийшло – модель здобула успіх.

Стиль «ють» був у той час новинкою для американського ринку. Спочатку з’явився «Форд», а потім і «Шевроле». Цікаво, що детройтському виробникові вдалося зробити більш популярну модель. Хоча напряму «Шевроле» з «Фордом» конкурували тільки в 1959 році. Оскільки тоді дирборнский виробник вже закінчував випуск своїх ютів. А ось «Шевроле» тільки починав. В результаті в 1959-му було продано 14 169 примірників «Форда». А «Шевроле» розійшовся в більшій кількості – 22 246 штук.

Коротко про моделі

«Ель Каміно» заснували на існуючій платформі – окрему вирішили не розробляти. Взяли у Chevrolet Brookwood того ж року випуску (тобто 1959-го). Відповідно, новинка-ють придбала Х-подібну конструкцію рами і пружинну підвіску. Колісна база також була солідною – цілих 3023 мм. В якості опції пропонувалася пневматична підвіска. Але її рідко можна було зустріти на машинах «Ель Каміно», фото яких надано нижче. До речі, цікаво також те, що цей автомобіль є першим пікапом від американської компанії з вантажною платформою з металу. Оскільки раніше, до кінця 60-х, її робили з дерева. Підлогу выстлали гофрованим листовим металом.

Технічні характеристики

«Ель Каміно» може похвалитися досить непоганими показниками. Почати варто з двигуна. Під капотом встановлений Turbo-jet V8, об’ємом 4.6 літра. Він міг бути як з чотирма камерами, так і з двома. Даний двигун був карбюраторним. Також існувала ще одна версія – теж V8, але 5.7-літрова. Незважаючи на те, що автомобіль був розроблений і випущений більше п’ятдесяти років тому, під його капотом не варто слабенький движок. Навпаки, остання версія 1959 року радує потужним 335-сильним агрегатом.

Ще, крім перерахованих вище моторів, потенційним покупцям пропонувалися 290 — і 250-сильні. Був навіть 283-кубовий агрегат, оснащений механічним уприскуванням палива.

На початку 1959-го журнал під назвою «Hot Rod» вирішив провести випробування машини. Було вирішено взяти автомобіль «Ель Каміно» з 5.7-літровим 315-сильним V8 двигуном (трехкарбюраторный, з 4-діапазонною КПП). Від нуля до 60 миль машина розганяється за 7 секунд. А максимум, який вона могла з себе видати, становив 210 кілометрів на годину. Це були приголомшливі показники для тих років – не дивно, що дана модель була настільки популярною.

1960 рік

Перші продажі моделі були дуже успішними. Через рік, у 1960-му, машини стали продавати за ціною в 2366 доларів за штуку. Це була вартість 6-циліндрових моделей. Якщо людина доплачував 107 доларів, то йому надавався автомобіль з V8 CID283 під капотом.

До того ж в 1960-му машина зазнала деякі зовнішні зміни. Фахівці-дизайнери вирішили, що було б непогано додати деякий візуальне схожість із знаменитим Chevrolet Bel Air. Але всередині модель як і раніше виглядала так, як Chevrolet Brookwood. Салон цього автомобіля був дійсно хороший – все виконано в класичному стилі, чітко, лаконічно, і зі смаком. Пропонувалося кілька колірних варіантів – зелений, синій і сірий. Більшою популярністю користувався останній з перерахованих.

Також було вирішено дефорсировать базовий 4.6-літровий мотор V8 (до показника в 170 л. с.). І також скасували варіанти, оснащені уприскуванням палива.

Але в 1960-му продажі сильно впали – на цілу третину. Було викуплено лише 14 163 примірника «Ель Каміно». Машина перестала користуватися такою популярністю, як раніше, так що концерн припинив продажу.

Відновлення виробництва

Автомобіль «Шевроле Ель Каміно 1959» канув у лету. Однак, через чотири роки після завершення виробництва і припинення продажів, концерн вирішив повернутися до випуску цієї моделі. Але тепер виробники придумали дещо новеньке. У 1964 році в світ вийшла зовсім інша, абсолютно нова модель побудована на основі Chevrolet Chevelle.

Спочатку машина пропонувалася з двома 6-циліндровими агрегатами – один з них виробляв 120 кінських сил, а другий – 155. Також потенційним покупцям надавався і варіант з двигуном V8. Його обсяг становив 283 кубічних дюйми. Такий 2-камерний карбюраторний агрегат виробляв 195 «коней». До того ж даний мотор міг похвалитися подвійним вихлопом. Потім, через деякий час, з’явився варіант з 220-сильним двигуном. Він також мав подвійний вихлоп і 4-камерний карбюратор. А потім вже у світ почали виходити автомобілі з двигунами V8. Їх було два – на 250 і 300 «коней». Машини з цими агрегатами вважалися найбільш потужними і були, відповідно, найбільш затребуваними з усіх можливих «Шевроле Ель Каміно». Технічні характеристики цих версій дійсно перевершували показники інших моделей.

Рестайлінг

У 1965-му машина зазнала деякі зовнішні зміни. На цей раз «косметичним» рестайлінгом не обмежилися. Автомобіль отримав абсолютно нову, перероблену передню частину, і став зовні дуже схожий на повнорозмірні машини. У тому ж році до списку доступних опцій додався силовий агрегат L-79. Він відрізнявся підвищеною продуктивністю. І не дивно, адже цей двигун був здатний виробляти потужність 350 «коней»!

Потім ряд силових агрегатів поповнилася 6.5-літровим 8-циліндровим двигуном (його потужність варіювалася від 325 «коней» до 375). Ще в моделях 1966 року випуску стали з’являтися новенькі приладові панелі з оригінальними горизонтальним спідометром і поворотні крісла ковшеподібною форми. Також автомобіль отримав інтер’єр, дуже схожий на Chevelle Malibu.

А в 1967-му машини отримали нову радіаторну решітку, оригінальну і сучасну (на той момент) обробку і красивий бампер. Потім з’явилися складні рульові колонки та дискові гальма (в якості додаткової опції). Більш того, автомобілі стали комплектуватися 3-диапазонными «автоматами»! І ці версії, до речі, були розкуплені дуже швидко.

Третє покоління

Автомобіль «Шевроле Ель Каміно», фото якого надані вище, у 1968 році зазнав досить значущі зміни. Цю машину стали випускати на основі довгої бази. А обробку (як внутрішню, так і зовнішню) фахівці вирішили знову перейняти у Chevelle Malibu. Правда, оновили інтер’єр. З’явився вініл і нова тканина.

Також з 1968-го покупцям стали пропонувати особливу, високопродуктивну версію під назвою Super Sport SS396. Чим вона відрізнялася від інших моделей? Особливим двигуном. Під капотом цієї моделі стояв Turbo-Jet 396. Він міг виробляти 350 «коней»! А ще в ряд силових агрегатів повернувся двигун L78. Це був самий потужний мотор з усіх, які тоді могли бути тільки у «Шевроле». Він виробляв 375 к. с. Чотирикамерний карбюраторний двигун комплектувався 3-діапазонною «механікою». В якості опції, правда, пропонувався «автомат».

1969 та 1970 рр. випуску

Після старту виробництва і продажів моделей другого покоління фахівці вирішили зробити «Шевроле» більш м’яким, елегантним і округлою в плані стилю і екстер’єру. Це вдалося, і такі версії теж знайшли своїх покупців. Також почали комплектувати автомобіль двигуном 350 V8. «Спортивні» версії могли похвалитися 265 — і 325-сильним агрегатом. У список можливих опцій було вирішено додати електросклопідйомники і центральний замок.

А в 1970-му автомобіль отримав нову зовнішність і інший інтер’єр – повністю перероблений, починаючи обшивкою, закінчуючи приладовою панеллю. До речі, в цей же час в продаж надійшла найпотужніша версія моделі. У неї під капотом стояв двигун LS6 454CID. І цей силовий агрегат виробляв потужність, складову цілих 450 кінських сил! Не дивно, що ці моделі були розкуплені в один момент. До речі, зараз ця машина (якщо пощастить знайти її в продажах з рук) коштуватиме приблизно 1 300 000 рублів. Мало хто здатний віддати такі гроші за автомобіль, вік якого перевищує 45 років, однак якщо знайдеться такий цінитель, то він напевно купить цього «монстра», навіть не роздумуючи.

Останні роки

Протягом усіх років випуску, аж до 1987-го, фахівці американського концерну продовжували вдосконалювати «Ель Каміно» у всіх планах – починаючи із зовнішності і закінчуючи технічними характеристиками. Не раз розробники намагалися запозичити щось у конкурентів, щоб зробити модель привабливою для всіх. Так, наприклад, в 1974 році модель оснастили радіаторною решіткою, яка копіювала знамениті «мерседесовські». Стали з’являтися спортивні дзеркала, прямокутні фари, «автомати» типу Turbo Hydra-matic.

Потім, в кінці 70-х, стали випускати моделі з декількома варіантами обробки. Дизельні мотори теж придбали свою популярність (найвідомішим був двигун від Oldsmobile).

У 80-х роках на машини стали ставити горизонтальні радіаторні грати, а на двигуни почали застосовувати комп’ютерні системи контролю викиду. У 1983-му було вирішено прибрати 4.4-літровий двигун, але зате залишили V8 5.0. З’явився і 5.7-літровий V8 «дизель».

В останні роки виробництва особливою популярністю користувався автомобіль El Camino SS. Він відрізнявся аеродинамічним капотом і, в цілому, дуже оригінальною зовнішністю.

Ця модель пройшла великий шлях, наповнений змінами, вдосконаленнями і різними доробками. У 1987 році фахівці американської компанії вирішили, що пора вже закривати проект, і припинили виробництво.

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/274700-shevrole-el-kamino-tehnichni-harakter/